розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Кредит Капітал", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна інноваційна група", на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2016 року в складі судді Єдаменка С. В. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2017 року в складі колегії суддів: Лаченкової О. В., Варенко О. П., Городничої В. С.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест Кредит Капітал" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2, треті особи: науково-виробнича фірма товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мет", ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звернення стягнення на заставне майно.

Позовна заява мотивована тим, що 31 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк" (правонаступником якого є позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Мет" (далі - ТОВ "Дніпро Мет") було укладено кредитний договір, за умовами якого останнє отримало грошові кошти, зобов'язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. ТОВ "Дніпро Мет" не виконало свої зобов'язання за кредитним договором. Крім того, на забезпечення виконання ТОВ "Дніпро Мет" договірних зобов'язань між сторонами було укладено договір іпотеки нежитлового приміщення. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення - магазин непродовольчих товарів та ґанок з пандусом вартістю 890 650,00 грн, загальною площею 40,6 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

19 листопада 2012 року суд своєю ухвалою залучив до участі у справі як третю особу ТОВ "Дніпро Мет". 18 жовтня 2013 року позивач уточнив позовні вимоги, зазначивши співвідповідачем ОСОБА_2, якій відповідач незаконно продав предмет іпотеки. В уточненому позові ПАТ "ІНПРОМБАНК" просило з метою задоволення вимог за кредитним договором у сумі 716 041,30 грн звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни, на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності, а також визнати за позивачем вищий пріоритет на звернення стягнення на предмет іпотеки. 15 січня 2014 року позивач знову уточнив позов, зазначивши третьою особою ОСОБА_3, якому ОСОБА_2 передала в іпотеку спірний об'єкт нерухомості. Судом також було залучено як третю особу без самостійних вимог ОСОБА_4, яка придбала спірне майно у ОСОБА_1. та здійснила його продаж ОСОБА_2

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська в судовому засіданні 17 серпня 2015 року первісного позивача ПАТ "Інноваційно-промисловий банк" було замінено позивача правонаступником ТОВ "Інвест Кредит Капітал".

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 січня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, враховуючи те, що у матеріалах справи відсутні докази щодо передачі ТОВ "Інвест Кредит Капітал" права вимагати звернення стягнення на майно, яке знаходиться в іпотеці, оскільки у витягах з додатку № 1.4 та з акту приймання- передачі не вказано про передачу прав за договором іпотеки від 10 липня 2007 року № 06-07 та зазначено лише прізвище первісного іпотекодавця ОСОБА_1, і позивач в уточненому позові указав, що зобов'язання за іпотекою перейшли до нинішнього власника нерухомого майна - ОСОБА_2, виходив із того, що позовні вимоги ТОВ "Інвест Кредит Капітал" про звернення стягнення на майно є передчасними, оскільки не визначений обсяг прав переданих управителю від установника управління та оформлення його належними документами, не вирішено питання про сторону виконавчого провадження за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2012 року або іншим чином визначення сторони на користь якої іпотекодавець має виконати грошове зобов'язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2017 року ТОВ "Інвест Кредит Капітал" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності у зв'язку із чим неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами установлено, що 09 липня 2007 року між ВАТ "ІНПРОМБАНК" (правонаступником якого є позивач) та ТОВ "Дніпро Мет" було укладено кредитний договір № 28-07, за умовами якого позивач відкрив третій особі відкличну відновлювальну кредитну лінію в сумі 70 000.00 доларів США і 539 000.00 грн, строком до 01 травня 2010 року.

Виконання позичальником договірних зобов'язань із повернення кредитних коштів було забезпечено в повному обсязі договором іпотеки від 10 липня 2007 року № 06-07 укладеним між позивачем та ОСОБА_1 Предметом договору іпотеки стало належне відповідачу на праві власності нежитлове приміщення магазин непродовольчих товарів поз. 1-3, загальною площею 40,6 кв. м, ганок з пандусом літ. а1 на 1 поверсі житлового будинку літ. А-5, приміщення 22, розташоване в АДРЕСА_1

За змістом договору іпотеки підставою для виникнення у позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання ТОВ "Дніпро Мет" договірних зобов'язань за кредитним договором у встановлений таким договором термін.

Встановлено, що ТОВ "Дніпро Мет" не виконувало належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач своїми письмовими вимогами просив погасити ТОВ "Дніпро Мет" та ОСОБА_1 Такою вимогою останню також було попереджено про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки при невиконанні такої вимоги та непогашеній заборгованості.

Письмова вимога ОСОБА_1 виконана не була, а розмір заборгованості станом на день звернення до суду склав 72 028.58 Євро (716 041,30 грн), з яких: 50 746.70 Євро (504 476,60 грн) - заборгованість за тілом кредиту, 21 281.88 Євро (211 564.70 грн) заборгованість за відсотками за користування кредитом.

30 серпня 2012 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі № 403/11058/2012 було ухвалено рішення про виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запису про обтяження спірного майна за договором іпотеки № 06-07, яке набрало законної сили та було фактично виконано.

18 вересня 2012 року господарським судом Дніпропетровської області у справі № 13/5005/6968/2012 було ухвалено рішення про стягнення з ТOB "Дніпро Мет" на користь ПАТ "ІНПРОМБАНК" заборгованості за кредитним договором № 28-07 у сумі 716 041,30 грн.

15 січня 2013 року рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2012 року було скасовано.

28 вересня 2012 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу спірного майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М. С. за реєстром № 2012, зареєстрований в державному реєстрі правочинів 28 вересня 2012 року за № 5226542, витяг з державного реєстру правочинів № 11900424.

Право власності на підставі вказаного договору було зареєстроване Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради 18 жовтня 2012 року за № 1818153, витяг про державну реєстрацію прав № 35898881.

24 січня 2013 року ОСОБА_4 уклала з відповідачем ОСОБА_2 договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Євчук І. Л. за реєстром № 21, за яким продала останній спірне майно.

Право власності на спірне майно зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 згідно з витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24 січня 2013 року № 128624.

21 серпня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сусловим М. Є. за реєстром №2 460, до якого було укладено договір іпотеки, за яким останньому в іпотеку було передано спірне нерухоме майно .

28 серпня 2013 року ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська було задоволено заяву ПАТ "ІНПРОМБАНК" про поворот виконання рішення від 30 серпня 2012 року

11 червня 2015 року між ПАТ "ІННОВАЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ БАНК" в особі ліквідатор Демедюка О. С. та ТОВ "Інвест Кредит Капітал" було укладено договір № 44-Л про передавання в управління непроданих активів.

Відповідно до умов указаного договору ПАТ "ІННОВАЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ БАНК" передає ТОВ "Інвест Кредит Капітал" активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору, а управитель приймає в управління активи і зобов'язуються вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління за рахунок активів.

Згідно з пунктом 3.3. Договору 44-Л про передавання в управління непроданих активів передавання активів від установника управління управителю здійснюється за актом про приймання- передавання, у якому зазначаються назва боржника, вид активу, його балансова вартість, відповідно до виконавчих документів та за результатами незалежної оцінки, якщо така визначалася, перелік документів, які підтверджують право власності на активи та є підставою для стягнення коштів (договори, векселі тощо), свідчать про проведену установником управління претензійно позовну роботу.

Згідно з витягом з додатку 1.4 (заборгованість за кредитами фізичних та юридичних осіб ПАТ "ІНПРОМБАНК", яка передається в управління іншій юридичній особі) до договору № 44-Л значиться про передачу заборгованості ТОВ НВФ "Дніпромет" за кредитним договором від 09 липня 2007 року № 28-07 дата закінчення договору 07 серпня 2009 року, всього заборгованість за кредитним договором (в гривневому еквіваленті) 2 234945,57 грн.

Згідно з актом приймання-передачі активів (заборгованість за кредитами фізичних та юридичних осіб ПАТ "ІНПРОМБАНК", яка передається в управління іншій юридичній особі) до договору № 44-Л значиться про передачу заборгованості ТОВ НВФ "Дніпромет" за кредитним договором від 09 липня 2007 року 28-07, дата закінчення договору 07 серпня 2009 року, всього заборгованість за кредитним договором 2 234 945,57 грн.

У вказаних витягах зазначено про те, що у якості забезпечення вимог виступає "інше нерухоме майно (іпотека магазин, загальною площею 40,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1) іпотекодавець ОСОБА_1.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ "Інпромбанк" посилалось на те, що у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору від 09 липня 2007 року № 28-07, забезпеченого договором іпотеки, предметом якого є нежитлове приміщення - магазин непродовольчих товарів та ганок з пандусо, загальною площею 40,6 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, утворилась заборгованість, яку позивач просив стягнути шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що у матеріалах справи відсутні докази щодо передачі ТОВ "Інвест Кредит Капітал" права вимагати звернення стягнення на майно, яке знаходиться в іпотеці, оскільки у витягах з додатку № 1.4 та з акту приймання- передачі не вказано про передачу прав за договором іпотеки від 10 липня 2007 року № 06-07 та зазначено лише прізвище первісного іпотекодавця ОСОБА_1, і позивач в уточненому позові указав, що зобов'язання за іпотекою перейшли до нинішнього власника нерухомого майна - ОСОБА_2, а тому вважав, що позовні вимоги ТОВ "Інвест Кредит Капітал" про звернення стягнення на майно є передчасними, оскільки не визначений обсяг прав переданих управителю від установника управління та оформлення його належними документами, не вирішено питання про сторону виконавчого провадження за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2012 року або іншим чином визначення сторони на користь якої іпотекодавець має виконати грошове зобов'язання.

Проте, з такими висновками колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Статтею 23 Закону України "Про іпотеку" визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про іпотеку" № 898-IV обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону № 898-IV, згідно з якою взаємні права й обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься відповідний запис.

Пунктами 74, 75 Порядку держаної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що рішення суду щодо обтяження прав на нерухоме майно, яке набрало законної сили, є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

За таких умов у разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

За таких обставин, ураховуючи сутність іпотеки та зміст правових механізмів забезпечення прав усіх сторін спірних правовідносин, ефективним відновленням прав кредитора у зв'язку зі скасуванням незаконного рішення є застосування передбаченої угодою сторін процедури звернення стягнення на іпотечне майно як однієї з умов надання (отримання) кредиту.

Аналогічні висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року (провадження № 61193цс15) та від 05 жовтня 2016 року (провадження № 6-1582цс16), а також неодноразово підтримані колегією суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постановах від 10 травня 2018 року у справі № 643/18839/13-ц (провадження № 61-4453св18), від 23 січня 2019 року у справі № 643/12557/16-ц (провадження № 61-18566св18) та від 13 березня 2019 року у справі № 643/19761/13-ц (провадження № 61-5447зпв18), і Велика Палата Верховного Суду не вбачала правових підстав від їх відступу.

Судами встановлено, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2012 року, яким було усунуто перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1. на предмет іпотеки та зобов'язано приватного нотаріуса виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження, а саме заборону на нерухоме майно за договором іпотеки, скасовано рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 січня 2013 року і у задоволенні позову відмовлено.

Отже, обтяження нерухомого майна є дійсним з моменту його внесення до Державного реєстру іпотек, а тому є дійсним і у відношенні до ОСОБА_2 після придбання предмету іпотеки.

Враховуючи те, що іпотечний договір з ОСОБА_2 не укладався, вона не може вважатися іпотекодавцем, а тому висновки судів про те, що за договором управління активами предмет іпотеки не перейшов до нового управителя, оскільки за договорами указано іпотекодавцем ОСОБА_1 є помилковими та такими, що не узгоджуються з вищевикладеними вимогами закону та встановленими обставинами справи.

Отже, суди, відмовивши у задоволенні позову, з підстав того, що вимоги ТОВ "Інвест Кредит Капітал" про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасними, у порушення норм процесуального права вийшли за межі позовних вимог, оскільки обставини щодо заміни стягувача у справі не є предметом розгляду у даній справі про стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв'язку з чим спір по суті не розглянули.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом повністю не встановлено, а тому судове рішення не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування та приймаючи до уваги тривалий час розгляду судами вказаної справи, з метою дотримання принципів справедливості, добросовісності та розумності, що є загальними засадами цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України), а також основоположних засад (принципів) цивільного судочинства (частина третя статті 2 ЦПК України), суд касаційної інстанції дійшов висновку про передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.