розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2016 року у складі судді Карплюка О. І. та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року у складі колегії суддів:

Янчук Т. О., Купельського А. В., Спірідонової Т. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради, управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради, Міністерства інфраструктури України, третя особа - Українське державне підприємство поштового зв?язку "Укрпошта", про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_5 з 26 серпня 1976 року зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 . З 30 серпня 1994 відповідно до свідоцтва про право власності, квартира АДРЕСА_2 належить йому на праві власності.

ОСОБА_4 з 21 квітня 1975 року зареєстрована та проживає у квартирі № 1 за вищезазначеною адресою .

Квартири розташовані в будівлі, де також знаходиться підприємство поштового зв?язку і були призначені для проживання працівника пошти. Існування квартир у даній будівлі окремо від приміщення відділення поштового зв?язку підтверджується інвентаризаційними матеріалами, виготовленими ще в 1982 році, згідно яких будинок є житловим. Крім того. "Хмельницькпоштампу" в 1996 році був виданий державний акт на право постійного користування землею для вищевказаного житлового будинку.

В березні 2014 року ОСОБА_4 висловила бажання приватизувати займане житло та звернулася з даного питання до Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта", де їй було роз?яснено, що для реалізації такого права необхідно виготовити технічний паспорт на квартиру та у зв?язку з цим Хмельницька дирекція, як балансоутримувач, звернулася до експерта з технічного обстеження будівель і споруд з проханням провести технічне обстеження квартири АДРЕСА_5 та виготовити технічний паспорт.

Технічний паспорт був виготовлений 17 червня 2014 року. Згідно даних технічної інвентаризації, квартира складається з двох кімнат житловою площею 21,7 кв.м, загальною площею 84,2 кв.м.

16 червня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" з проханням передати їй безоплатно у власність вищевказану квартиру, однак листом від 17 липня 2014 року

№ 01-1548 їй було відмовлено з тих підстав, що по АДРЕСА_6 на балансі Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" обліковуються нежитлові приміщення - будівля МВПЗ № 21, загальною площею 221,2 кв.м. Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 16 грудня 2009 року визначено тип будівлі - будівля відділення поштового зв?язку № 21, тобто приміщення не належить до житлового фонду. Власником приміщень, згідно свідоцтва є держава Україна в особі Міністерства транспорту та зв?язку України (зараз - Міністерство інфраструктури України).

Однак, не зважаючи на те, що в житловому будинку по АДРЕСА_6, крім відділення поштового зв`язку № 21 площею

76,9 кв.м, знаходяться ще й житлові квартири, всього по квартирам площа 144,3 кв.м, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10 грудня 2009 року № 1377 оформлено право власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв`язку на будівлю відділення поштового зв`язку, що розташована по АДРЕСА_6, загальною площею 221,2 кв.м. Вказані акти органів державної влади порушують їх права на житло.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 просили визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 1377 від 10 грудня 2009 року в частині оформлення права власності на будівлю відділення поштового зв`язку № 21 загальною площею 221,2 кв.м, що по АДРЕСА_6, та скасувати свідоцтво серії НОМЕР_1 про право власності на вказане нерухоме майно, видане управлінням ЖКГ Хмельницької міської ради 16 грудня 2009 року.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 30 травня 2016 року зупинено провадження у справі у зв`язку із смертю ОСОБА_5 до вступу та залучення в порядку статті 37 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) до участі у справі його правонаступників.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 19 січня 2017 року провадження у справі відновлено, залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_5 - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

07 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10 грудня 2009 року № 1377 в частині оформлення права власності на будівлю відділення поштового зв?язку № 21 загальною площею 221,2 кв.м, що по АДРЕСА_6, за державою в особі Міністерства транспорту та зв?язку України.

Скасовано свідоцтво серії НОМЕР_1 від 16 грудня 2009 року про право власності держави в особі Міністерства транспорту та зв?язку України на будівлю відділення поштового зв?язку № 21 загальною площею 221,2 кв.м, що по АДРЕСА_6, видане управлінням ЖКГ Хмельницької міської ради.

Стягнуто з виконавчого комітету Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судовий збір в сумі по 487,20 грн.

Стягнуто з управління ЖКГ Хмельницької міської ради на користь держави судовий збір в сумі 487,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивачів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10 грудня 2009 року № 1377 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 16 грудня 2009 року, видане управлінням ЖКГ Хмельницької міської ради, порушують їх права відповідно власника та користувача жилого приміщення.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України відхилено.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

07 квітня 2016 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу Міністерства інфраструктури України, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

14 квітня 2017 року Міністерство інфраструктури України через засоби поштового зв?язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивачами не надано доказів про наявність рішення Міністерства інфраструктури України або рішення Хмельницької дирекції ПАТ "Укрпошта" з наступними повідомленнями виконавчого комітету про надання жилих приміщень для заселення. Рішення виконавчого комітету про надання приміщень по АДРЕСА_6 позивачам не надавалось, ордер, який є єдиною підставою для вселення у приміщення, також відсутній, оскільки не видавався.

Доводи інших учасників справи

06 червня 2017 року представник ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_6 через засоби поштового зв?язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу Міністерства інфраструктури України відхилити, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року залишити без змін.

Заперечення мотивовано тим, що спірний будинок з 1959 року є житловим будинком. Заявником не надано доказів про переведення спірного будинку з житлового в нежитловий. Документи, які посвідчують право власності позивачів, а також первинні документи на право власності, на відповідні квартири у спірному житловому будинку недійсними в установленому законом порядку не визнавалися. За таких обставин висновки судів попередніх інстанцій є правильними та ґрунтуються на нормах матеріального права. Оцінка доказів зроблена судами об?єктивно.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.

У травні 2017 року матеріали справи надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами справи передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року зупинено виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від

07 квітня 2016 року та ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у заперечені на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Короткий зміст фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що відповідно до державного акта на право постійного користування землею від 03 квітня 1996 року, виданого Хмельницькому обласному виробничо-технічному управлінню поштового зв`язку "Хмельницькпошта" - "Хмельницькпоштамт" Хмельницькою міською радою, землю надано у постійне користування для житлового будинку обласного виробничого управління поштового зв`язку по АДРЕСА_6 .

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи Хмельницького бюро технічної інвентаризації об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_6 є житловим будинком з 1959 року - первинна інвентаризація.

При підготовці технічного паспорту на будівлю відділення поштового зв`язку № 21 поштамту - Центру поштового зв`язку № 1 Хмельницької дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта", розташованої за адресою: АДРЕСА_6 з подальшим оформленням свідоцтва на право власності, БТІ міста Хмельницького склався поверхневий план, експлікацію внутрішніх площ будівлі літ. "А1" АДРЕСА_6, з яких вбачається всього по приміщенні поштового зв`язку площа складає 76,9 кв.м. Квартира № 1, всього по квартирі площа складає 78,0 кв.м. Квартира № 2, всього по квартирі № 2 площа складає 66,3 кв.м. По квартирам № № 1, 2 площа складає 144,3 кв.м. По будівлі площа складає 221,2 кв.м (а. с. 196).

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 10 грудня 2009 року № 1377 оформлено право власності за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв`язку України на об`єкти нерухомого майна: будівлю відділення поштового зв`язку № 21 загальною площею 221,2 кв.м, що розташована по АДРЕСА_6 .

Управлінням житлово-комунального господарства 16 грудня 2009 року на підставі зазначеного рішення міської ради видано свідоцтво про право власності на будівлю відділення поштового зв`язку № 21 загальною площею 221,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_6

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 30 серпня 1994 року Хмельницьким районним вузлом зв`язку ВО "Хмельницькзв`язок" згідно з розпорядженням № 6 від 30 серпня 1994 року та зареєстрованого в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі під реєстровим номером № 4048, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5, ОСОБА_7, загальна площа квартири становить 66,3 кв.м.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 квітня 1998 року, після смерті ОСОБА_7, власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 є

Зазначені свідоцтва є чинними і ніким в судовому порядку не оспорювались.

Згідно довідки Хмельницької дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 17 липня

2014 року № 01-1549 ОСОБА_4 зареєстрована та дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_10 з

21 квітня 1975 року (а. с. 10). Однак зареєстрована вона в цій квартирі лише

07 жовтня 1983 року, що підтверджується відміткою про місце реєстрації, зробленою у паспорті (а. с. 9, зворот).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Згідно зі статтею 393 ЦК України правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування має право вимагати відновлення такого становища, яке існувало до видання цього акта.

За змістом статті 393 ЦК України доведенню підлягає той факт, що права власника порушені і це порушення стало внаслідок прийняття оспорюваного правового акта. Такий спосіб захисту полягає в тому, що з виданням правового акта правове становище особи стає не лише уразливим, а й порушується. Для застосування цього способу захисту особа має довести, що внаслідок дії цього акта саме вона зазнає порушення своїх прав та інтересів.

Згідно положень статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛстаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна у загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі ""East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), "Кривенький проти України" від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07)).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, встановив наявність права користування ОСОБА_4 квартирою АДРЕСА_5 та наявність права власності

ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 . Суди дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуваним рішенням та свідоцтвом порушено право найму ОСОБА_4, яка зареєстрована у квартирі АДРЕСА_5 з 07 жовтня 1983 року, та ОСОБА_5 який є власником квартири АДРЕСА_1 .

Доводи заявника про те, що об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_6 є нежитловим приміщенням та рішення про переведення його з нежитлового в житлове не приймалося є безпідставними, оскільки як вбачається із матеріалів інвентарної справи будинок по АДРЕСА_6 є житловим з 1959 року. Відповідно до рішення Хмельницької міської ради № 122

від 24 листопада 1994 року земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, передана в постійне користування для житлового будинку обласного виробничого управління поштового зв`язку.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справах "Пономарьов проти України", "Устименко проти України", "Рябих проти Російської Федерації", "Нелюбін проти Російської Федерації"), які з огляду на положення статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Інші аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга Міністерства інфраструктури України підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 квітня 2016 року та ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2017 року.

Головуючий	М. Є. Червинська
Судді:	С. Ю. Бурлаков
	Є. В. Коротенко
	В. М. Коротун
	В. П. Курило