розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства "Мазурівське" на ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2019 року у складі судді Репушевської О. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року у складі колегії суддів: Темнікової В. І., Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В.,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Мазурівське" (далі - ФГ "Мазурівське") про визнання договору оренди недійсним задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі б/н, укладений без дати 2005 року, між ОСОБА_2 та ФГ "Мазурівське". Зобов`язано ФГ "Мазурівське" повернути ОСОБА_2 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2,939 га, розташовану в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

У грудні 2018 року ФГ "Мазурівське" звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що ухвалюючи рішення, суд взяв до уваги висновок судової почеркознавчої експертизи, проведеної Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України від 14 грудня 2017 року № 695, з яким представник ФГ "Мазурівське" не погоджувався та звертався до суду із клопотанням про проведення повторної експертизи. Вважає, що зазначена експертиза проведена з порушенням законодавства, проте у задоволенні клопотання про проведення повторної експертизи судом відмовлено без наведення будь-яких мотивів.

З листа Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУ НП України у Миколаївській області від 28 грудня 2018 року № 7802/64-2018 представнику ФГ "Мазурівське" стало відомо, що в межах досудового розслідування, була проведена експертиза оспорюваного договору. Відповідно до висновку експерта від 29 серпня 2018 року № 301 ознак внесення змін у первісний зміст рукописного цифрового запису "49" у пункті 8 розділі "Строк дії договору" не виявлено, а відповісти на питання щодо виконання підпису ОСОБА_2 чи іншою особою у графі орендодавець не виявилося можливим.

Заявник вважав, що зазначені обставини не були і не могли бути відомі йому під час розгляду вказаної справи, оскільки суд відмовив відповідачу в проведенні повторної експертизи, а також на те, що про вказані обставини стало відомо після набрання чинності рішення у справі, а саме 28 грудня 2018 року. Вказані обставини мають значення для вирішення справи і є істотними для ухвалення правильного рішення у справі, тобто є нововиявленими.

ФГ "Мазурівське" просило скасувати рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року у зв`язку із нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 24 червня 2019 року, залишеною без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 21 серпня 2019 року, у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані тим, що вказані заявником обставини не є нововиявленими, оскільки вони були відомі відповідачу, на час розгляду справи були предметом спору та дослідження.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ФГ "Мазурівське", в якій заявник, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновком експерта від 29 серпня 2018 року № 301 встановлені нові обставини, які мають значення для справи. Вважає що вони є нововиявленими обставинами та мають значення для вирішення справи, є істотними для ухвалення правильного рішення у справі.

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, посилаючись на відсутність підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частиною першою статті 402 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Суди встановили, що 07 травня 2018 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області ухвалив рішення у цій справі, яким визнав недійсним договір оренди землі б/н, укладений без дати 2005 року, між ОСОБА_2 та ФГ "Мазурівське". Зобов`язав ФГ "Мазурівське" повернути ОСОБА_2 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 2,939 га, розташовану в межах території Мазурівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Суд виходив з того, що позивач оспорюваного договору не підписувала, не була присутня при його складанні, що свідчить про відсутність її вільного волевиявлення як орендодавця. Ці обставини, на думку суду, підтверджуються змістом самого договору та висновком судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Миколаївським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України від 14 грудня 2017 року № 695.

Зазначене рішення було предметом перегляду судами апеляційної та касаційної інстанцій, які залишили його без змін.

Заявник зазначав, що з листа Кривоозерського ВП Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області від 28 грудня 2018 року № 7802/64-2018 вбачається, що відповідно до висновку експерта від 29 серпня 2018 року № 301 в договорі, який було витребувано у ФГ "Мазурівське", ознак внесення змін у первісний зміст рукописного цифрового запису "49" у пункті 8 розділу "Строк дії договору укладеного між ОСОБА_4 та ФГ "Мазурівське" в особі ОСОБА_5 не виявлено, щодо питання виконання підпису ОСОБА_2 чи іншою особою у графі "Орендодавець" вирішити не виявилось можливим.

Указані обставини на думку заявника є нововиявленими.

Відповідно до статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа "Пономарьов проти України", рішення від 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (справа "Праведная проти Росії", рішення від 18 листопада 2004 року).

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2018 року, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що вказані заявником обставини не є нововиявленими, а на підтвердження обставин, які були предметом з`ясування під час розгляду справи, заявник подав по суті нові докази.

З таким висновком погоджується і Верховний Суд.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверна статті 423 ЦПК України).

Отже, вказані заявником обставини не є нововиявленими обставинами в розумінні положень статті 423 ЦПК України, оскільки вони були відомі відповідачу, доводились до відома суду на час розгляду справи і з врахуванням цих доводів з боку відповідача, як суд першої, так і суд апеляційної інстанції ухвалювали рішення по суті спору.

У зв`язку з цим доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, неврахування вказаної у заяві нововиявленої обставини з огляду на встановлення почеркознавчою експертизою у кримінальному провадженні певних обставин, відмінних від тих, що були встановлені висновком експерта у цивільній справі, є безпідставними.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до власного тлумачення норм процесуального права, непогодження з встановленими обставинами.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За наслідками розгляду касаційної скарги встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Отже, відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, оскільки відсутні підстави для скасування судових рішень.