Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "БТА Банк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2018 року у складі судді Мазурик О. Ф.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2013 року публічне акціонерне товариство "БТА Банк" (далі - ПАТ "БТА Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2013 року позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки - на квартиру АДРЕСА_1, - за ціною 1 204 000,33 грн, яка належить ОСОБА_1, шляхом набуття права власності ПАТ "БТА Банк", у рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 03 жовтня 2007 року № 133/06к.

Припинено право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнано за ПАТ "БТА Банк" право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "БТА Банк" судові витрати в сумі 3 219,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "БТА Банк" судові витрати в сумі 107,30 грн. .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та договором іпотеки не виконав.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на заочне рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що сплив річного строку з дня складання повного тексту ухвали про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження. На обставини непереборної сили заявник не посилається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідач отримав лише 27 червня 2018 року та йому не відомо хто отримав листа з копією ухвали, яка була направлена судом на адресу, за якою він давно не проживав.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва ця справа перебувала з 03 січня 2013 року.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2013 року позов задоволено у повному обсязі.

Про розгляд заяви про перегляд заочного рішення, в тому числі про судове засідання, призначене на 04 грудня 2015 року, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений через свого представника за довіреністю ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 242-243).

У судове засідання, призначене на 04 грудня 2015 року, сторони та їхні представники не з`явилися. Судом проголошено повний текст ухвали.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 березня 2013 року.

Копію ухвали суду від 04 грудня 2015 року ОСОБА_1 отримав у січні 2016 року (т. 1, а. с. 250).

З апеляційною скаргою на заочне рішення суду від 19 березня 2013 року, після розгляду заяви про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 звернувся 02 липня 2018 року (т. 2, а. с. 2), тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення (04 грудня 2015 року).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Виходячи з наведеної норми слід дійти висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року).

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Дія 97" проти України від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний висновок про застосування норми права у подібних відносинах міститься в постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Встановивши, що ОСОБА_1 пропустив річний строк звернення до суду з апеляційною скаргою, та врахувавши те, що причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду не мають правового значення при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги поданої після спливу одного року, а на обставини непереборної сили відповідач не посилається, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги про те, що ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідач отримав лише 27 червня 2018 року та йому не відомо хто отримав листа з копією ухвали, яка була направлена судом на адресу, за якою він давно не проживав не дають підстав для висновку про те, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 19 липня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.