розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року у складі судді Дзюбич В. Л. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 04 червня 2019 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Дикун С. І., Парандюк Т. С.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення незавершеного об`єкта будівництва.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання незавершеного об`єкта будівництва "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом" на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:02:023:0055 по АДРЕСА_1, самочинним будівництвом.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідач у жовтні 2015 року на орендованій у ТОВ "Пасаж" земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:02:023:0055, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 розпочав будівництво об`єкта "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом". Вказане будівництво є самочинним, оскільки ведеться впритул до будинку, в якому проживає позивач та порушує ряд нормативно-правових актів, на що позивач та мешканці прилеглих будинків АДРЕСА_4 неодноразово звертали увагу контролюючих органів. За наслідками проведеної Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекціїу Тернопільській області 21 січня 2016 року позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил було встановлено, що проектна документація виготовлена відповідачем з порушенням пунктів 3,14, 3.22 таб.1 додатку 3.1, абз. 3 пункту 3.25 ДБН 360-92** "Містобудування, Планування і забудова", а також абз. 3, абз. 5 статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" та видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Однак, відповідач на вказаний припис не відреагував та продовжив будівництво.

Із врахуванням того, що будівництво вказаного об`єкта нерухомості ускладнює під`їзд пожежних автомобілів до будинку, в якому проживає позивач, наражаючи її таким чином на небезпеку у разі пожежі та значно погіршує тривалість інсоляції належної їй квартири, чим порушує її законні права та інтереси, позивач просить зобов`язати відповідача ОСОБА_2 знести незавершений об`єкт будівництва "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом", що знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:02:023:0055 по АДРЕСА_1, як такий, що будується самочинно.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 грудня 2018 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення незавершеного об`єкта будівництва "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом" на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:02:023:0055 по АДРЕСА_1, як такого, що будується самочинно відмовлено.

Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції мотивоване тим, що дослідженими в ході судового розгляду доказами підтверджується той факт, що незавершений об`єкт будівництва "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом" на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:02:023:0055 по АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, оскільки споруджений на належно орендованій відповідачем земельній ділянці з отриманням та виготовленням необхідної дозвільної та проектної документації і позивач не довела належними, допустимими та достатніми доказами погіршення тривалості інсоляції належної їй квартири чи інших порушень державно-будівельних норм та санітарних правил, а тому, в силу вимог статті 376 ЦК України вказаний об`єкт не є самочинним будівництвом і підстави для його знесення відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

22 липня 2019 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.

Ухвалою Верховного Суду від 26 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 607/3318/16-ц, витребувано її з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі ухвали Верховного Суду від 16 січня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Вказаний висновок є хибним, на що суд не звернув уваги.

Судами не надано оцінку тому факту, що рішенням головного інспектора будівельного відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Тернопільській області від 25 січня 2016 року № 1 скасовано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 від 13 листопада 2013 року № 358, які видані ОСОБА_2

При здійсненні будівництва відповідач зніс стару будівлю, залишивши лише фундамент. За таких обставин виконувані роботи не є реконструкцією.

Будівництво, яке здійснює відповідач є самочинним та порушує право позивача на життя.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Інші учасники справи не надіслали відзиву на касаційну скаргу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що позивачу належить квартира АДРЕСА_2, що підтверджується технічним паспортом, виданим Тернопільським МБТІ 27 травня 2005 року.

Відповідач ОСОБА_2 здійснює будівництво об`єкту нерухомості "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом" на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:02:023:0055 по АДРЕСА_1 .

Листом № 40-1019.1.13/29-16 від 06 січня 2016 року Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області повідомило мешканців будинків за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_6, що в ході проведеної управлінням в період з 23 грудня 2015 року по 29 грудня 2015 року позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом" на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:02:023:0055 по АДРЕСА_1, замовником якого є ОСОБА_2, встановлено, що проектувальником Тернопільським колективно творчо-виробничим підприємством "Тернопільархпроект" розроблено та передано замовнику будівництва проектну документацію на вказаний об`єкт будівництва з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, а саме пунктів 3.14, 3.22, таб. 1 додатку 3.1, абз. 3, пункта 3.25 ДБН 360-92** "Містобудування, Планування і забудова міських і сільських поселень", а також абз. 3, абз. 5 статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність". За результатами розгляду матеріалів справи вжито заходи реагування та притягнуто проектну організацію та головного архітектора проекту ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та внесено припис замовнику будівництва про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Із листа управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області № 40-10.19.1.13/452 від 11 березня 2016 року вбачається, що в період з 13 січня 2016 року по 18 січня 2016 року управлінням проведена позапланова перевірка виконання вимог припису від 29 грудня 2015 року про зупинення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 . На момент проведення перевірки 18 січня 2016 року будівельні роботи на об`єкті будівництва "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом" за адресою: АДРЕСА_1 замовником будівництва ОСОБА_2 були зупинені.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила(здійснює) будівництво відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Відповідно до вимог статті 376 ЦКУкраїни право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об`єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 ЦК України).

При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров`ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з`ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за умов якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Із висновку проведеної за ухвалою суду будівельно-технічної експертизи від 21 березня 2018 року № 1125/17-22 року вбачається, що незавершений об`єкт будівництва "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом" на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:02:023:0055 по АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, оскільки споруджений на земельній ділянці площею 0,0240 га, орендованій замовником будівництва ОСОБА_2 у ТОВ "Пасаж" згідно договору суборенди від 05 вересня 2013 року, з отриманням та виготовленням необхідної дозвільної та проектної документації.

В ході проведення експертного дослідження не встановлені порушення ДБН при здійсненні будівництва "Реконструкція об`єкту незавершеного будівництва під житловий будинок з торгово-офісним закладом" на земельній ділянці кадастровий номер 6110100000:02:023:0055 по АДРЕСА_1 .

Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що жодних доказів, які б підтверджували порушення прав позивача, викладених в позовній заяві, суду не було надано.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Суди першої та апеляційної інстанції винесли рішення на підставі висновку експертного дослідження, однак, залишили поза увагою той факт, що з вищезгаданим висновком експерта не погоджується позивач, який зазначав, що висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи не відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та наводив ряд мотивованих заперечень з цього приводу.

При перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Такої оцінки висновку в аспекті спростування доводів позивача щодо порушення самочинним будівництвом його прав рішення судів першої та апеляційної інстанцій не містять.

Судом не встановлено чи фактичне розміщення спірної будівлі відповідає проектній документації, а також враховуючи її розташування на відстані 0,92 м від будинку позивача чи дотримано при цьому санітарні та протипожежні розриви. Відсутня оцінка вказаного висновку в сукупності з наявними в справі даними щодо розміщення спірної забудови безпосередньо перед вікнами позивача.

Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Згідно статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Суд першої інстанції без належного на те мотивування відхилив доводи позивача, всебічно не дослідив надані докази, не встановив всіх необхідних обставини справи у повному обсязіта зробив передчасний висновок про відмову в позові.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін апеляційний суд вказав у своїй постанові, що спірний об`єкт зданий в експлуатацію і зареєстровано право власності, проте не зазначив, якими доказами підтверджується така обставина і чи наявні вони (чи їх копії) в матеріалах справи.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, роз`яснити сторонам їх процесуальні права та обов`язки, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є обґрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої та частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановленні фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалені ними рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Судді:	В. С. Висоцька А. І. Грушицький І. В. Литвиненко
	В. В. Сердюк І. М. Фаловська