розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава ради, Шевченківської районної у місті Полтава ради, ОСОБА_1, треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, про визнання недійсними та скасування рішень про надання у власність земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії з повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою заступника прокурора Полтавської області на постанову апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року

у складі колегії суддів: Карпушина Г. Л., Хіль Л. М., Абрамова П. С.,

учасники справи:

позивач - перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури,

відповідачі: виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтава ради, Шевченківська районна у м. Полтава рада, ОСОБА_1, треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2016 року перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури звернувся до виконавчого комітету Шевченківської районної

у м. Полтава ради, Шевченківської районної у м. Полтава ради,

ОСОБА_1, треті особи: Полтавська міська рада, Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, з позовом, у якому, з урахування уточнень, просив:

визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 24 лютого 2010 року №79, яким ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по

АДРЕСА_1, площею 1000 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

визнати недійсним та скасувати рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 25 травня 2010 року №223, яким затверджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_1 зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку

по АДРЕСА_1, площею 1 000 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

визнати недійсним та скасувати рішення Октябрської районної у м. Полтаві ради від 25 лютого 2010 року про затвердженні рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 24 лютого 2010 року №79;

визнати недійсним та скасувати рішення Октябрської районної у м. Полтаві ради від 29 липня 2010 року про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради від 25 травня 2010 року №223, яким затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі складу земель житлової та громадської забудови міста то АДРЕСА_1 площею 1000 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 30 липня 2010 року;

зобов`язати ОСОБА_1 повернути до земель запасу Полтавської міської ради земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 1 000 кв. м вартістю

2. Позовна заява мотивована тим, що 25 травня 2010 року рішенням виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради № 223 "Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення садівництва" погоджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_1 із земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 1000 кв. м відповідно до проекту відведення, виготовленого ТОВ НВІ "Земресурс" для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

3. На підставі постанови прокурора від 23 квітня 2013 року прокуратурою проведено перевірку у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради.

4. За результатами даної перевірки виявлено порушення вимог Земельного законодавства при розпорядженні землями парку "Перемога".

5. Вироком Київського районного суду м. Полтави від 23 квітня 2015 року, який набрав законної сили, визнано винним завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього середовища Державного управління охорони навколишнього середовища у Полтавській області Марченка В. Г., який не маючи достатніх даних про те, що земельні ділянки не входять до об`єкту природно - заповідного фонду - парку - пам`ятки садово-паркового мистецтва "Парк Перемоги", погодив проекти землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 1,62 га, загальною вартістю 2 541 605 грн, що більш ніж у 8 402 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, в тому числі і відносно земельної ділянки, виділеної ОСОБА_1 .

6. Ураховуючи наведене, прокурор просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня

2017 року у складі судді Тімошенко Н. В. у задоволенні позову відмовлено.

8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що прокурором не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин справи, а саме, що спірна земельна ділянка входить у межі земель парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва "Парк Перемоги", є землями рекреації та об`єктом природно-заповідного фонду, у зв`язку з чим не могла передаватись для індивідуального житлового будівництва.

9. Судом першої інстанції встановлено, що при погодженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки було допущено порушення норм Земельного законодавства, однак в подальшому оскаржувані рішення було прийнято в межах компетенції відповідачів виконавчого комітету Шевченківської (Октябрської) районної у м. Полтаві ради та Шевченківської (Октябрської) районної у м. Полтава й саме в їх діях будь-яких порушень не встановлено.

10. Місцевий суд також указав, що про наявність оскаржуваних рішень прокурору було відомо із 25 травня 2010 року, оскільки внаслідок проведення перевірок додержання вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) в діяльності виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради в частині дотримання вимог земельного законодавства йому надавалися необхідні рішення виконавчого комітету Октябрської районної ради

в м. Полтави, Октябрської районної в м. Полтава ради, в тому числі і оспорювані в даній цивільній справі. Факт виділення під забудову спірних земельних ділянок був загальновідомим та прокурор в межах наданих повноважень та строків позовної давності міг належним чином відреагувати на порушення вимог Земельного законодавства в разі їх виявлення. Звернувшись з даним позовом лише 26 грудня 2016 року, прокурор пропустив установлений законом трирічний строк звернення до суду.

11. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову за необґрунтованістю, то наслідки спливу строку позовної давності до спірних правовідносин не застосовуються.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

12. Постановою апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року апеляційну скаргу заступника прокурора Полтавської області задоволено частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

13. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що прокурор пропустив установлений законом трирічний строк звернення до суду. Жодних поважних причин для продовження вказаного терміну судом не встановлено.

14. Крім того, позивачем не надано доказів та не наведено обґрунтованих та вагомих доводів того, що при здійсненні перевірки в порядку загального нагляду в період з квітня по червень 2013 року прокуратура не мала можливості дізнатися про загальний розмір земель парку "Перемога", які були незаконно передані у приватну власність та конкретних фізичних осіб, які дані земельні ділянки отримали.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15. У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року, заступник прокурора Полтавської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

16. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд встановив доведення позивачем факту незаконності передачі спірної земельної ділянки природно-заповідного фонду площею 1 000 кв. м. у приватну власність. Суд визнав обґрунтованими доводи прокурора, що у порушення частини четвертої статті 83 ЗК України та Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (2456-12) спірна земельна ділянка незаконно вибула із земель природно- заповідного фонду. Проте дійшов помилкового висновку про пропуск прокурором установленого законом трирічного строку звернення до суду.

17. Заявник зазначив, що апеляційний суд не врахував, що початок перебігу строку позовної давності закон пов`язує не з моменту поінформованості про вчинення певної дії чи прийняття рішення, а з моментом обізнаності про вчинення порушення закону та порушення у зв`язку з цим прав і охоронюваних законом інтересів.

18. Постанова про проведення перевірки, на підставі якої в подальшому

20 червня 2013 року на адресу Полтавської міської ради внесено подання про усунення порушень земельного та податкового законодавства, виносилась для перевірки законності встановлення в натурі меж об`єктів природно-заповідного фонду м. Полтави. При цьому перевірка прокурором проводилась у Полтавській міській раді, а не у Шевченківській районній у м. Полтаві раді та її виконавчому комітеті.

19. Подання прокурора від 20 червня 2013 року, на яке посилається апеляційний суд Полтавської області як на початок перебігу строку позовної давності, стосувалося порушень, допущених Полтавською міською радою (яка є третьою особою у даній справі) під час прийняття рішення від 08 грудня 2011 року, яким межі парку "Перемога" змінені на підставі технічної документації із землеустрою. Жодних даних, що площу парку "Перемога" зменшено за рахунок спірної земельної ділянки, в ході перевірки та в ході судового розгляду справи № 816/4424/13-а прокуратурою не отримано.

20. Встановити наявність підстав для визнання незаконним прийнятого районною радою рішення прокурор міг зробити лише після ініціювання відповідної перевірки в діяльності Октябрської районної в м. Полтаві ради на підставі постанови від 23 січня 2014 року та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 січня 2014 року. Зокрема, про незаконність передачі земель прокурору стало відомо з моменту отримання висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи від 29 вересня 2014 року, у ході якої за допомогою спеціального програмного забезпечення накладено межі спірної земельної ділянки на межі парку "Перемоги".

21. Касаційна скарга також містить посилання на те, що відчуження обмежено оборотоздатних об`єктів за своєю правовою природою є триваючим правопорушенням.

Доводи інших учасників справи

22. Доводи відзиву ОСОБА_1 на касаційну скаргу зводяться до того, що постанова апеляційного суду прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права, дотриманням норм процесуального закону. Доводи касаційної скарги направлені на штучне поновлення прокурору строку позовної давності, тому не можуть бути взяті до уваги.

23. Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

24. Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

25. Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

26. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

27. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

28. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

29. Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30. 24 лютого 2010 року рішенням виконавчого комітету Октябрської районної

у м. Полтаві ради №79 "Про надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок" ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту відведення зі складу земель житлової та громадської забудови міста земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 1000 кв. м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

31. Рішенням сесії Октябрської районної у м. Полтава раді від 25 лютого

2010 року "Про затвердження рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтава раді" затверджено рішення райвиконкому №79

від 24 лютого 2010 року "Про надання дозволу на виготовлення проектів відведення земельних ділянок".

32. 25 травня 2010 року рішенням виконавчого комітету Октябрської районної

у м. Полтаві ради №223 "Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення садівництва" погоджено проект відведення та передано у власність ОСОБА_1 із земель житлової та громадської забудови міста земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 1000 кв. м відповідно до проекту відведення, виготовленого ТОВ НВІ "Земресурс" для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

33. 29 липня 2010 року рішенням Октябрської районної у м. Полтава раді "Про затвердження рішень виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтава раді" затверджено рішення райвиконкому №223 від 25 травня 2010 року "Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення садівництва".

34. 30 липня 2010 року на ім`я ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку на земельну ділянку площею 1 000 кв. м на підставі рішення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради за №223 "Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд та для ведення садівництва".

35. 23 квітня 2013 року заступником прокурора м. Полтави винесено постанову №48/13 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради в тому числі щодо законності прийняття вказаних вище рішень.

36. 20 червня 2013 року прокуратура м. Полтави направила на ім`я голови Полтавської міської ради подання про усунення порушень земельного законодавства щодо незаконності передачі у приватну власність земель природно-заповідного фонду м. Полтави, а саме Полтавського міського парку культури та відпочинку "Перемога", яке рішенням Полтавської міської ради від 12 липня 2013 року відхилено.

37. 27 липня 2013 року першим заступником прокурора м. Полтави подано адміністративний позов до суду.

38. 20 січня 2014 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративний позов першого заступника прокурора м. Полтава до Полтавської міської ради, треті особи: Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавський міський парк культури та відпочинку "Перемога" про скасування рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення 16 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 08 грудня 2011 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та оформлення права постійного користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2

39. 23 лютого 2015 року вироком Київського районного суду м. Полтави визнано завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього середовища Державного управління охорони навколишнього середовища у Полтавській області Марченка В.Г. винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій на строк 1 рік та штрафом у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4 250 грн. Звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного основного та додаткового покарання на підставі пункту "в" статті 1, 14 Закону України "Про амністію 2014 року".

40. Вказаним вище вироком суду встановлено, що ОСОБА_2, працюючи на посаді завідуючого Полтавським сектором охорони навколишнього середовища Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, впродовж 2009 - 2010 років неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, маючи у своєму безпосередньому володінні та користуванні: картографічні матеріали, виготовлені Лубенським державним топографо - геодезичним підприємством у 2001 році, якими визначено межі та конфігурацію території об`єкту природно - заповідного фонду парку - пам`ятки садово - паркового мистецтва "Парк "Перемоги" в м. Полтаві; рішення ВК Полтавської обласної ради народних депутатів від 22 листопада 1984 року №453, яким затверджено мережу територій та об`єктів природно - заповідного фонду Полтавської області, до переліку якого входить парк "Перемоги" площею 30,9 га; рішення ВК Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 20 червня 1972 року № 242, яким затверджено список заповідних парків - пам`ятників садово - паркового мистецтва місцевого значення, в який входить парк "Перемоги" та рішення ВК Полтавської обласної ради депутатів трудящих від 24 грудня 1970 року № 555 про затвердження пам`яток природного місцевого значення, в який входить парк "Перемоги", погодив проекти землеустрою щодо відведення у власність 17 земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, зокрема ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1000 кв. м. в АДРЕСА_1, не маючи достатніх даних про те, що дана земельна ділянка не входить до об`єкту природно - заповідного фонду - парку - пам`ятки садово - паркового мистецтва "Парк "Перемоги" в м. Полтава.

41. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19 листопада 2015 року вирок Київського районного суду м Полтави від 23 квітня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 02 липня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

42. Згідно висновку комісійної судової земельно - технічної експертизи від 29 вересня 2014 року - земельна ділянка АДРЕСА_1, розташована в межах парку - пам`ятки садово - паркового мистецтва "Парк "Перемоги". Основне цільове призначення (категорія) наданої у власність земельної ділянки не змінювалося.

43. Розроблені проекти землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки та технічна документація на земельну ділянку не відповідає вимогам Земельного кодексу України (2768-14) , Закону України "Про землеустрій" (858-15) , Інструкції № 43, наказу Держкомстату від 05 листопада 1998 року №377 "Про затвердження форм державної статистичної звітності земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем, ДСТУ 4163-2003).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

44. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

45. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

46. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

47. Спір між сторонами виник з приводу визнання недійсними та скасування рішень органу місцевого самоврядування про надання у власність

ОСОБА_1 земель природно-заповідного фонду міста Полтави, а саме Полтавського міського парку культури та відпочинку "Перемога", визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії з повернення спірної земельної ділянки.

48. Відповідно до статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

49. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

50. Відповідно до статті 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.

51. Стаття 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд", а також статті 43 ЗК України визначають, що до природно-заповідного фонду належать, зокрема, штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

52. Відповідно до пункту "в" частини четвертої статті 83 ЗК України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

53. Відповідно до статті 20 ЗК України (у редакції чинній на час винесення оспорюваних рішень Октябрської районної у м. Полтаві ради) зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

54. Відповідно до статті 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" зміна меж, категорії та скасування статусу територій об`єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону.

55. Основне цільове призначення спірної земельної ділянки не змінювалась.

56. Згідно частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

57. Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.

58. Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває прав власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього (стаття 330 ЦК України).

59. Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

60. За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

61. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

62. Положення статті 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про витребування майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

63. Апеляційний суд вважав доведеним факт, що землі парку "Перемоги" віднесені до земель природно-заповідного фонду, як пам`ятка садово-паркового мистецтва. Оскільки землі природно-заповідного фонду взагалі не можуть передаватися у приватну власність, відтак дії відповідачів суперечать вимогам закону та проведені за відсутності на те повноважень та з порушенням встановленого порядку.

64. Ураховуючи, що спірна земельна ділянка вибула із володіння її власника поза його волею на підставі рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого поза межами його компетенції, яке визнано судовим рішенням недійсним, позивач має право витребувати спірну земельну ділянку від добросовісного набувача ОСОБА_1 на підставі статті 388 ЦК України.

Щодо строку позовної давності

65. У справі, яка переглядається, виконавчим комітетом Шевченківської районної у м. Полтава ради та Шевченківською у м. Полтаві радою заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності до спірних правовідносин, мотивуючи тим, що про порушення свого права прокурор був обізнаний ще 25 травня 2010 року, а саме з часу отримання прокурором

Денис Б. І. рішень виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради за 2008 - 2010 роки, які надавалися відповідачем на вимогу прокурора Октябрського району м. Полтави Миронова А., у зв`язку з проведенням перевірки додержання вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) в діяльності виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради в частині дотримання вимог земельного законодавства. Проте з даним позовом звернувся лише у грудні 2016 року, тобто поза межами встановленого законом строку.

66. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

67. Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

68. Згідно із частиною другою статті 3 ЦПК України в редакції, чинній на момент пред`явлення позову, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

69. Одним з таких органів є прокуратура, на яку статтею 131-1 Конституції України, покладено представництво інтересів держави у в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

70. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

71. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

72. При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

73. Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

74. Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

75. Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

76. Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

77. При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

78. Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

79. Вказана позиція неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду та є сталою.

80. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган.

81. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (пункти 138-140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі

№ 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18).

82. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статтею 81 діючого ЦПК України (1618-15) (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

83. Перевіряючи дотримання позивачем строку позовної давності, суд першої інстанції встановив, що згідно постанови заступника прокурора м. Полтави від 23 квітня 2013 року в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у діяльності Полтавської міської ради проведено перевірку, якою встановлено порушення вимог земельного законодавства з боку Полтавської міської ради при розпорядженні землями парку "Перемога".

84. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня

2014 року визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської міської ради від 18 грудня 2011 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою та оформлення права постійного користування земельною ділянкою по

АДРЕСА_2. 85 . 25 січня 2014 року начальником відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури м. Полтави зареєстровано рапорт та внесено відомості до Єдиного реєстру судових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України.

86. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

87. У постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19) Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків, висловлених у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі № 711/802/17 та від 06 червня 2018 року у справі № 520/14722/16-ц, згідно з якими початок перебігу строків позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковувався з моменту набуття добросовісним набувачем права власності на майно, а не з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна до іншої особи, яка згодом його відчужила добросовісному набувачу.

88. У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що оскільки право власності на спірну земельну ділянку було порушено в момент її вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи, то початок перебігу позовної давності для позову, поданого на захист цього порушеного права, пов`язується з моментом, коли власник довідався або міг довідатися про порушення його права або про особу, яка його порушила, а саме про факт вибуття з комунальної власності у володіння іншої особи. Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням. Закон також не пов`язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.

89. З обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, слідує, що прокурором до звернення до суду проводилась прокурорська перевірка щодо дотримання земельного законодавства в частині використання територій та об`єктів природно заповідного фонду, в тому числі парку "Перемоги".

90. Водночас апеляційний суд установив, що 20 червня 2013 року прокуратура

м. Полтави направила на ім`я голови Полтавської міської ради подання про усунення порушень земельного законодавства щодо незаконності передачі у приватну власність земель природно-заповідного фонду міста Полтави, а саме Полтавського міського парку культури та відпочинку "Перемога", яке рішенням Полтавської міської ради від 12 липня 2013 року відхилено, що стало підставою для пред`явлення прокурором 27 липня 2013 року адміністративного позову.

91. Позивачем не надано доказів та не наведено обґрунтованих та вагомих доводів того, що при здійсненні перевірки в період з квітня по червень

2013 року він не мав можливості дізнатися про загальний розмір земель парку "Перемога", які були незаконно передані у приватну власність та конкретних фізичних осіб, які отримали дані земельні ділянки.

92. Крім того, порушення прав позивача було предметом судового розгляду в іншій справі №816/4424/13-а за адміністративним позовом першого заступника прокурора м. Полтави до Полтавської міської ради, треті особи - Управління культури виконавчого комітету Полтавської міської ради, Полтавський міський парк культури та відпочинку "Перемога", про скасування рішення, то позивачу було відомо про таке порушення ще на час звернення позивача з позовом у зазначеній справі, - 27 липня 2013 року.

93. Водночас, позов у справі, яка переглядається, пред`явлено лише в грудні 2016 року, тобто поза межами встановленого законом трирічного строку, про застосування наслідків спливу якого заявили відповідачі до ухвалення місцевим судом рішення по суті, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

94. Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.