Постанова
Іменем України
29 січня 2020 року
м. Київ
справа № 303/5163/16-ц
провадження № 61-13034св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІ Менеджмент",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нафта-Трейд",
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Людмила Ігорівна, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти", Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІ Менеджмент" на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2017 року у складі судді Куцкір Ю. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Джуги С. Д., Фазикош Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРІ Менеджмент" (далі - ТОВ "ТРІ Менеджмент", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нафта Трейд" (далі - ТОВ "Компанія "Нафта Трейд"), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Голій Л. І. (далі - приватний нотаріус Голій Л. І.), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова О. В. (далі - приватний нотаріус Гаврилова О. В.), Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" (далі - ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти"), Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалон-Інтенсив" (далі - ТОВ "Авалон-Інтенсив"), про витребування майна та визнання недійсним договору іпотеки.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що з 2015 року воно є власником комплексів автозаправних станцій стаціонарного типу (далі - комплекс АЗС стаціонарного типу), розташованих за адресами: АДРЕСА_1;
АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4. Право власності на вказані об'єкти нерухомого майна підтверджується договорами купівлі-продажу, витягами про реєстрацію права власності та інформаційними довідками. 08 та 14 липня 2016 року з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно товариству стало відомо, що зазначене нерухоме майно було відчужено ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" за договорами купівлі-продажу ОСОБА_1, який 29 липня 2016 року передав його в іпотеку ТОВ "Компанія "Нафта-Трейд".
Посилаючись на те, що ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" та ТОВ "Авалон-Інтенсив" не мали права на відчуження належного на праві власності ТОВ "ТРІ Менеджмент" нерухомого майна, а ОСОБА_1 на передачу його в іпотеку, просило витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 нерухоме майно - комплекси АЗС стаціонарного типу, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, та визнати недійсним договір іпотеки від 29 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія "Нафта-Трейд".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на день посвідчення договорів купівлі-продажу між ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ОСОБА_1, згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Реєстром прав власності на нерухоме майно, Державним реєстром іпотек, Єдиним реєстром заборон відчуження об'єктів нерухомого майна власником спірних комплексів АЗС було ТОВ "Авалон-Інтенсив", обтяження щодо спірного майна в реєстрах не значилось. На момент розгляду спору по суті, як і на час укладення зазначеного договору купівлі-продажу, в державних реєстрах була відсутня інформація про реєстрацію за позивачем права власності на спірне нерухоме майно. Урахувавши зазначене, суд дійшов висновку, що для ТОВ "Авалон-Інтенсив" на час укладення договорів купівлі-продажу з ОСОБА_1, не існувало ніяких заборон та обмежень на відчуження спірного нерухомого майна, позивач не надав доказів на підтвердження недобросовісності дій ОСОБА_1, а тому відсутні підстави для задоволення його позовних вимог про витребування цього нерухомого майна з володіння ОСОБА_1, та визнання недійсним укладеного між ним та ТОВ "Компанія "Нафта Трейд" договору іпотеки. Суд першої інстанції визнав, як неналежні надані позивачем докази, зокрема, інформацію слідчого відділу головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (далі - ГУ СБУ у м. Києві та Київській області) від 25 жовтня 2016 року
№ 51/12-11999, від 29 листопада 2016 року № 51/12-13374 щодо незаконного втручання в роботу державних реєстрів та протиправне видалення з них відомостей щодо перебування спірного нерухомого майна у власності ТОВ "ТРІ Менеджмент", та звіт ДП "Національні інформаційні системи" (далі - ДП "Національні інформаційні системи") від 08 серпня 2016 року, за результатами перевірки відділу безпеки інформації.
Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 29 серпня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "ТРІ "Менеджмент" задоволено, заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня
2017 року скасовано, та ухвалено нове рішення про задоволення позову ТОВ "ТРІ Менеджмент".
Витребувано у ОСОБА_1 на корить ТОВ "ТРІ "Менеджмент" нерухоме майно - комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою: АДРЕСА_4, комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Визнано недійсним договір іпотеки від 29 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія "Нафта-Трейд".
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що право власності ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" на спірні комплекси АЗС було припинено в момент реєстрації права власності на ці об'єкти за Акціонерним товариством "Балтік Інтернешнл Банк" (далі - АТ "Балтік Інтернешнл Банк"), як іпотекодержателя спірного майна, у якого ТОВ "ТРІ Менеджмент" у 2015 році придбало спірне нерухоме майно та до липня
2016 року, як єдиний власник, вільно володіло, користувалось та розпоряджалось ним. ТОВ "ТРІ Менеджмент" не було стороною договорів купівлі-продажу, за якими ОСОБА_1 набув право власності на спірні комплекси АЗС, оскільки мало місце безпідставне зникнення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про право власності позивача на зазначене нерухоме майно, ці об'єкти вибули з володіння позивача не з його волі, а тому обґрунтованими є вимоги ТОВ "ТРІ Менеджмент" про витребування належного йому на праві власності спірного нерухомого майна з незаконного володіння ОСОБА_1, та визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 29 липня
2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Компанія "Нафта Трейд", предметом якого є зазначені комплекси АЗС.
Постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 29 серпня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що спірне майно вибуло з володіння власника ТОВ "ТРІ Менеджмент" не з його волі, з огляду на те, що за фактами заволодіння об'єктами нерухомості ТОВ "ТРІ Менеджмент" та несанкціонованого втручання в роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що призвело до підробки інформації про власника майна, відкриті кримінальні провадження, не звернувши увагу на те, що відкриття кримінального провадження не має преюдиціального значення для вирішення цивільного спору, недобросовісність відповідача належними доказами не доведена, що свідчить про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "ТРІ "Менеджмент" залишено без задоволення, заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку з тим, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що спірне майно вибуло з його володіння не з його волі. Апеляційний суд відхилив посилання ТОВ "ТРІ Менеджмент" на те, що за фактами заволодіння належними ТОВ "ТРІ Менеджмент" об`єктами нерухомості шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна), що призвело до підробки інформації, ГУ СБУ у
м. Києві та Київській області відкриті кримінальні провадження, які в подальшому об`єднані в одне кримінальне провадження, зазначивши, що відкриття кримінального провадження не має преюдиціального значення для вирішення цивільного спору, а недобросовісність відповідача належними доказами не доведена. Крім того, з наданих представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 документів, убачається відсутність відкритих кримінальних проваджень, на які посилалося ТОВ "ТРІ Менеджмент".
Узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "ТРІ Менеджмент", у якій заявник просив скасувати заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 квітня 2017 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2019 року, ухвалити у справі нове судове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ "ТРІ Менеджмент", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов необгрунтованого висновку про правомірність договорів купівлі-продажу спірних комплексів АЗС, укладених ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" з
ОСОБА_1, оскільки суди залишили поза увагою, що право власності ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" та ТОВ "Авалон-Інтенсив" на спірне нерухоме майно припинилося 10 та 11 березня 2015 року у зв'язку із зверненням АТ "Балтік Інтернешнл Банк" стягнення на предмет іпотеки та реалізації його на користь ТОВ "ТРІ Менеджмент". У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" права власності на спірне нерухоме майно на момент укладення договорів купівлі-продажу, а тому ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" не мали права відчужувати спірне нерухоме майно на користь ОСОБА_1 Суди не надали оцінки наданим позивачем доказам правомірності набуття ним у 2015 році права власності на спірне нерухоме майно та його державної реєстрації, а також вибуття зазначеного нерухомого майна з володіння ТОВ "ТРІ Менеджмент" поза його волею, зокрема інформації слідчого відділу ГУ СБУ м. Києва та Київської області від 25 жовтня 2015 року № 51/12-11999 щодо встановлення факту незаконного втручання в роботу державних реєстрів та протиправне видалення з них відомостей про перебування майна у власності ТОВ "ТРІ Менеджмент", а також звіту ДП "Національні інформаційні системи" від 08 серпня 2016 року. Апеляційний суд необґрунтовано відхилив його доводи про те, що за фактами заволодіння належними товариству об`єктами нерухомості шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем, що призвело до підробки інформації, ГУ СБУ у м. Києві та Київській області відкриті кримінальні провадження, посилаючись на те, що відкриття кримінального провадження не має преюдиціального значення для вирішення зазначеного цивільного спору. Додатково заявник вказував на те, що постанова прокурора про закриття зазначеного кримінального провадження скасована постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року, а обвинувальний акт повернутий прокурору для усунення недоліків.
У серпні 2019 року до касаційного суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому він просив касаційну скаргу ТОВ "ТРІ Менеджмент" залишити без задоволення, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно з'ясували обставини справи та ухвалили законні і обгрунтовані рішення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ "ТРІ Менеджмент" підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Установлені судами фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій установлено, що 10 вересня 2013 року між ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" та АТ "Балтік Інтернешнл Банк" укладено іпотечний договір, відповідно до якого ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" передало в іпотеку комплекс АЗС стаціонарного типу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
02 квітня 2014 року між ТОВ "Авалон-Інтенсив" та АТ "Балтік Інтернешнл Банк" укладено іпотечний договір, згідно якого ТОВ "Авалон-Інтенсив" передало в іпотеку комплекс АЗС стаціонарного типу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
02 квітня 2014 року між ТОВ "Авалон-Інтенсив" та АТ "Балтік Інтернешнл Банк" укладено іпотечний договір, згідно якого ТОВ "Авалон-Інтенсив" передало в іпотеку комплекс АЗС стаціонарного типу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
02 квітня 2014 року між ТОВ "Авалон-Інтенсив" та АТ "Балтік Інтернешнл Банк" укладено іпотечний договір, згідно якого ТОВ "Авалон-Інтенсив" передало в іпотеку комплекс АЗС стаціонарного типу, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.
10 березня 2015 року між АТ "Балтік Інтернешнл Банк" та ТОВ "ТРІ Менеджмент" укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ТОВ "ТРІ Менеджмент" придбав комплекс АЗС стаціонарного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
11 березня 2015 року між АТ "Балтік Інтернешнл Банк" та ТОВ "ТРІ Менеджмент" укладено договір купівлі-продажу, згідно якого позивач придбав комплекс АЗС стаціонарного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.
11 березня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу від 11 березня
2015 року, укладеного між АТ "Балтік Інтернешнл Банк" та ТОВ "ТРІ Менеджмент", позивач придбав комплекс АЗС стаціонарного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_3.
11 березня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між АТ "Балтік Інтернешнл Банк" та ТОВ "ТРІ Менеджмент", позивач придбав комплекс АЗС стаціонарного типу, що розташована за адресою: АДРЕСА_4.
06 липня 2016 року між ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_1 придбав комплекс АЗС стаціонарного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
12 липня 2016 року між ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_1 придбав комплекс АЗС стаціонарного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.
12 липня 2016 року між ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_1 придбав комплекс АЗС стаціонарного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_3.
12 липня 2016 року між ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_1 придбав комплекс АЗС стаціонарного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_4.
З інформаційних довідок із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна від 20 квітня 2015 року № 36470186, від 08 липня 2016 року, від 21 липня 2016 року № 64003253, від 10 серпня 2016 року
№ 65523007, вбачається, що власником нерухомого майна - комплексу АЗС стаціонарного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, станом на 10 березня 2015 року було ТОВ "ТРІ Менеджмент", а станом на
06 липня 2016 року є ОСОБА_1
Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20 квітня 2015 року № 36496282,
від 14 липня 2016 року № 63504897 та від 21 липня 2016 року № 64001405, власником комплексу АЗС стаціонарного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, станом на 29 листопада 2013 року було ТОВ "Авалон-Інтенсив", станом на 11 березня 2015 року - ТОВ "ТРІ Менеджмент", а станом на 12 липня 2016 року - ОСОБА_1
Згідно з інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20 квітня 2015 року № 36495498,
від 14 липня 2016 року № 63502478 та від 21 липня 2016 року № 63999766, власником нерухомого майна - комплексу АЗС стаціонарного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, станом на 29 листопада 2013 року було ТОВ "Авалон-Інтенсив", станом на 11 березня 2015 року - ТОВ "ТРІ Менеджмент", а станом на 12 липня 2017 року - ОСОБА_1
Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна
від 20 квітня 2015 року № 36495746, від 14 липня 2016 року № 63504452 та
від 21 липня 2016 року № 64000403, власником нерухомого майна - комплексу АЗС стаціонарного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_4, станом на 29 листопада 2013 року було ТОВ "Авалон-Інтенсив", станом на 11 березня 2015 року - ТОВ "ТРІ Менеджмент", а станом на 12 липня 2016 року - ОСОБА_1
За фактами заволодіння об'єктами нерухомості ТОВ "ТРІ Менеджмент", шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна), що призвело до підробки інформації, ГУ СБУ у м. Києві та Київській області відкриті кримінальні провадження, які в подальшому об'єднані в одне кримінальне провадження
№ 22016101110000165.
29 липня 2016 року ОСОБА_1 передав комплекси АЗС стаціонарного типу, розташовані за адресами: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, в іпотеку ТОВ "Компанія "Нафта-Трейд".
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 41 Конституції України та статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває прав власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього (стаття 330 ЦК України).
Відповідно до статті 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.
Положення статті 388 ЦК України застосовуються як підстава позову про витребування майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.
Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК України). Якщо в такій ситуації пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК України.
У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "ТРІ Менеджмент" суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "ТРІ Менеджмент" не надало доказів на підтвердження того, що спірне майно вибуло з володіння не з його волі.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій у порушення визначених процесуальним законом завдань цивільного судочинства, не перевірили та не надали належної оцінки доводам позивача про те, що спірне нерухоме майно станом на 10 та
11 березня 2015 року належало ТОВ "ТРІ Менеджмент", не встановили та не мотивували на якій правовій підставі спірні комплекси АЗС стаціонарного типу перейшли від ТОВ "ТРІ Менеджмент" у власність ТОВ "Авалон-Інтенсив" та ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти", якими зазначене майно було відчужене на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_1 Поза увагою та оцінкою судів попередніх інстанцій залишилися доводи ТОВ "ТРІ Менеджмент" про те, що право власності ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" та ТОВ "Авалон-Інтенсив" на спірне нерухоме майно припинилося 10 та 11 березня 2015 року у зв'язку з зверненням АТ "Балтік Інтернешнл Банк" стягнення на предмет іпотеки та його реалізації на користь ТОВ "ТРІ Менеджмент".
Висновки суду першої інстанції про те, що спірне нерухоме майно на час відчуження його ОСОБА_1, належало ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" та ТОВ "Авалон-Інтенсив" не можна вважати обґрунтованими з огляду на наявність у справі доказів щодо несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна), що призвело до підробки інформації, не надання судами належної оцінки звіту за результатами перевірки від 08 серпня 2016 року Державного підприємства "Національні інформаційні системи" щодо можливого такого втручання. Відхиляючи як неналежні, надані позивачем зазначені докази, та доводи позивача про те, що за фактами заволодіння належними товариству об`єктами нерухомості шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем, що призвело до підробки інформації, ГУ СБУ у м. Києві та Київській області відкриті кримінальні провадження, суд обмежився лише посиланням на те, що відкриття кримінального провадження не має преюдиціального значення для вирішення зазначеного цивільного спору, і не надав оцінки зазначеним доказам. Не встановлення судом всієї послідовності переходу права власності на спірне нерухоме майно, починаючи від правової підстави набуття його у власність ТОВ "ТРІ Менеджмент", переходу його знову у власність ТОВ "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" і ТОВ "Авалон-Інтенсив", та подальшої передачі його у власність ОСОБА_1, тобто усіх фактичних обставин, що мають істотне значення для вирішення зазначеної справи, унеможливлює здійснення об'єктивного та справедливого розгляду справи, а отже виконання покладених на суд завдань цивільного судочинства з метою ефективного захисту порушених, невизнаних чи оспорюваних прав та інтересів сторін.
Апеляційний суд в силу наданих йому процесуальних повноважень мав можливість усунути неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи, одна зазначені порушення під час перегляду справи в апеляційному порядку не усунув, а тому оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не може вважатися законним та обгрунтованим.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з підпунктом першим частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду ураховує тривалість розгляду зазначеної справи в суді, разом з тим, оскільки до повноважень Верховного Суду не належить установлення фактичних обставин справи, надання оцінки та переоцінки доказів, зазначене унеможливлює ухвалення ним нового судового рішення.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України постанова Закарпатського апеляційного суду
від 23 травня 2019 року підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІ Менеджмент" задовольнити частково.
Постанову Закарпатського апеляційного суду від 23 травня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Ступак
Судді: І. Ю. Гулейков
А. С. Олійник
Г. І. Усик
В. В. Яремко