треті особи:Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів", Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 січня 2019 року у складі судді Бабій О. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Фединяка В. Д., Девляшевського В. А.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" (далі - ПАТ АКБ "Львів"), Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про зняття арешту з майна.

Позов обґрунтовано тим, що 13 липня 2017 року він дізнався що належний йому автомобіль марки "Acura MDX", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, знаходиться в розшуку та під арештом, який накладено Сихівським відділом державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області. В цей же день автомобіль було вилучено та поміщено на спеціальний майданчик для подальшого зберігання.

Зазначає, що він є добросовісним власником транспортного засобу, не є стороною виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт, тому вважає подальше утримання автомобіля під арештом таким, що суперечить чинному законодавству України.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив зняти арешт з автомобіля марки "Acura MDX", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 січня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відчуження автомобіля відбулося всупереч положенням частини другої статті 586 ЦК України, частини другої статті 17 Закону України "Про заставу". ОСОБА_2 відчужив майно, яке перебувало в заставі ПАТ АКБ "Львів", не повідомивши про це заставодержателя, не отримавши його згоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 22 січня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на момент придбання автомобіля містяться відомості про обтяження цього рухомого майна (т. 1 а. с. 95 зворот, запис 2), що суперечить вимогам Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) щодо добросовісності набувача.

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість вимоги ОСОБА_1 про зупинення обтяження на майно.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 28 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У вересні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ПАТ АКБ "Львів", Сихівський відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про зняття арешту з майна призначено до судового розгляду у складі колегії з п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили фактичних обставин справи, не з`ясували, що автомобіль перереєстровано на нього як на нового власника відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 "Про затвердження порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (1388-98-п) .

Крім того, зазначає, що він не знав про наявність обтяження. При цьому на момент придбання транспортного засобу та на момент його державної реєстрації за позивачем у державних реєстрах не було записів про обтяження транспортного засобу.

Отже, за відсутності в Державному реєстр обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього автомобіля на день його придбання, новий власник, а саме позивач, є добросовісним набувачем, який набуває право власності на таке рухоме майно, оскільки, якщо б обтяження існувало в Державному реєстрі речових прав на рухоме майно, то реєстрація на нього як на нового власника не відбулась.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПАТ АКБ "Львів", у якому банк просив залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

На виконанні у Сихівському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Львівській області знаходиться виконавче провадження № 53305921, відкрите на виконання рішення Сихівського районного суду м. Львова від 23 травня 2014 року, про звернення стягнення на предмет застави - автомобіль марки "Acura MDX", 2008 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_2, для задоволення вимог ПАТ АКБ "Львів" за кредитним договором від 17 жовтня 2008 року № 2008/1/50 у сумі 324 595 грн 23 коп. шляхом проведення прилюдних торгів (т. 1 а.с. 70).

Постановою державного виконавця від 12 липня 2017 року в межах цього виконавчого провадження накладено арешт на автомобіль марки "Acura MDX", 2008 року випуску.

На підставі договору застави від 17 жовтня 2008 року автомобіль марки "Acura MDX", 2008 року випуску, власником якого є ОСОБА_2 (заставодавець-майновий поручитель), знаходиться у заставі ПАТ АКБ "Львів" (заставодержатель). Відомості про заборону відчуження автомобіля згідно з даним договором внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 11 грудня 2008 року з терміном дії до 11 грудня 2013 року (т. 1 а.с. 94).

14 травня 2009 року ОСОБА_2 порушено умови вищевказаного договору застави (п.4.1.4 цього договору), оскільки предмет застави був відчужений ОСОБА_3 на підставі біржової угоди № ЛВК 09081428 без згоди ПАТ АКБ "Львів" (заставодержатель). Зазначена угода згідно з рішення Сихівського районного суду м. Львова від 10 вересня 2012 була визнана недійсною та рішення в цій частині набрало законної сили (рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 травня 2013 у справі № 6-501 св 13) (т. 1 а.с. 71).

Відомості про заборону відчуження автомобіля марки "ACURA MDX", 2008 року випуску згідно даного договору внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 17 липня 2012 року з терміном дії до 20 червня 2017 року (т. 1 а.с. 96).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про заставу"та статтею 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань; у силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження, за винятком таких випадків:

1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Статтею 10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності

в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень, не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах: від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13,

від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 463/3582/17 (провадження

Доводи касаційної скарги про те, що позивач є добросовісним набувачем, який набував право власності на автомобіль марки "Acura MDX", 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, є безпідставними, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності

у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що застава транспортного засобу була належним чином зареєстрована й автомобіль відчужувався у періоди, коли був під обтяженням, тобто відчуження транспортного засобу було заборонено, а отже, відсутні підстави для визнання позивача добросовісним набувачем. Такі висновки суду ґрунтуються на положеннях закону та підтверджують встановленими у справі обставинами й матеріалами справи.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 січня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року залишити без змін.