Постанова

Іменем України

27 січня 2020 року

м. Київ

справа № 367/988/19

провадження № 61-17520св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача- ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 квітня 2019 року у складі судді Карабаза Н. Ф. та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 1424L, тип вантажний фургон, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, білого кольору, зареєстрований на ім?я ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3 ;

- автомобіль MAN, модель 18232, тип вантажний фургон ізотермічний, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4, номер шасі НОМЕР_5, синього кольору, зареєстрований на ім?я ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3 ;

- автомобіль FAW СА 1031 AC-F АХБ-1, ТИП С-2, державний номерний знак НОМЕР_6, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_7, синього кольору, зареєстрований на ім?я ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3 ;

- автомобіль FAW СА 1031 АС-F АХБ-1, ТИП С-2, державний номерний знак НОМЕР_8, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_9, синього кольору, зареєстрований на ім?я ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3 ;

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка на підставі договору купівлі-продажу від 29 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Копиловою В., реєстраційний № 519, оформлена на праві власності на ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3, право власності на вказану квартиру оформлено на відповідача та пройшло держану реєстрацію, номер запису про право власності: 9858320, дата та час державної реєстрації: 29 травня 2015 15:32:42;

- нежитлове приміщення № 318, загальна площа 4,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яке на підставі договору купівлі-продажу від 29 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Копиловою В. О., реєстровий № 524, належить на праві власності ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3, право власності пройшло держану реєстрацію, номер запису про право власності: 9858917, дата та час реєстрації 29 травня 2015 15:52:24;

- однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальна площа 52 кв. м, житлова площа 22,2 кв. м. Вказана квартира на підставі договору міни від 24 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Копиловою В. О., реєстраційний № 356, належить ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 . Номер запису про право власності 15168177, дата, час державної реєстрації: 24 червня 2016 року 15:17:35.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 квітня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 1424L, тип вантажний фургон, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_2, білого кольору, зареєстрований на ім?я ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3 ; автомобіль MAN, модель 18232, тип вантажний фургон ізотермічний, 1995 року випуску, державного номерного знаку НОМЕР_4, номер шасі НОМЕР_5, синього кольору, зареєстрований на ім?я ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3 ; автомобіль FAW СА 1031 AC-F АХБ-1, ТИП С-2, державний номерний знак НОМЕР_6, 2012 року випуску, номер кузова Yan'7'/span' НОМЕР_11, синього кольору, зареєстрований на ім?я ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3 ; автомобіль FAW СА 1031 АС-F АХБ-1, ТИП С-2, державний номерний знак НОМЕР_8, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_9, синього кольору, зареєстрований на ім?я ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3 ; однокімнатну квартиру АДРЕСА_3, яка на підставі договору купівлі-продажу від 29 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Копиловою В. О., реєстраційний № 519, оформлено на праві власності на ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3, право власності на вказану квартиру оформлено на відповідача та пройшло держану реєстрацію, номер запису про право власності: 9858320, дата та час державної реєстрації: 29.05.2015 15:32:42; нежитлове приміщення № 318, загальна площа, (кв.м): 4.7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яке на підставі договору купівлі-продажу від 29 травня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Копиловою В. О., реєстраційний № 524, належить на праві власності ОСОБА_3, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, як тимчасово переміщена особа з окупованої території України зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3, право власності пройшло держану реєстрацію, номер запису про право власності: 9858917, дата та час реєстрації 29 травня 2015 15:52:24; однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальна площа 52 кв. м, житлова площа 22,2 кв. м. Вказана квартира на підставі договору міни від 24 червня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Копиловою В. О., реєстраційний № 356, належить ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_10 . Номер запису про право власності 15168177, дата, час державної реєстрації: 24 червня 2016 року 15:17:35.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 квітня 2019 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та вважав, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у вересні 2019 року, ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року скасувати в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову у цій частині.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що вона є власником вказаної вище квартири. Накладаючи арешт на квартиру, суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, зокрема положення статей 149, 150, 153, 260, 263 ЦПК України, статей 317, 319, 321 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України (435-15) ). Приймаючи рішення про накладення арешту, суди належним чином їх не вмотивували, не зазначили, з яких підстав накладено арешт на належну їй квартиру, ще не є спільним майном подружжя, та право власності на яку не було зареєстроване ні за позивачем, ні за відповідачем.

Отже, у касаційному порядку переглядаються ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення питання щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 . В іншій частині рішення, прийняті судами попередніх інстанцій, не є предметом перегляду і суді касаційної інстанції.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив, поданий ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1, на касаційну скаргу ОСОБА_4, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Мотивуючи відзив, заявник зазначив, що суди дійшли правильного висновку щодо задоволення заяви про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2, оскільки вона придбана за спільні кошти подружжя ОСОБА_1, отже є спільним майном подружжя, а також є предметом позову про поділ майна подружжя.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 367/988/19 з Ірпінського міського суду Київської області.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.

Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України (1618-15) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 149, частин першої, третьої статті 150 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Накладаючи арешт на майно, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про забезпечення позову про поділ майна подружжя до вирішення спору між сторонами.

Доводи касаційної скарги про те, що прийнятими судами першої та апеляційної інстанцій рішеннями щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 порушено права ОСОБА_4, є необґрунтованими, виходячи з такого.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомо, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 24 червня 2016 року зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору міни.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

ОСОБА_1 у позовній заяві зазначав, що квартира АДРЕСА_2 зареєстрована на ім`я ОСОБА_4, яка є матір`ю відповідача, на підставі договору міни, укладеного ОСОБА_3 зі своєю матір`ю без відповідних правових підстав, оскільки квартира придбана за спільні кошти подружжя, тому є предметом позову про поділ майна подружжя.

Суд касаційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, накладаючи арешт на спірну квартиру, правильно виходив із того, що ця квартира є предметом позовних вимог і на неї може бути накладено арешт, хоча це майно і перебуває не у власності відповідача, а у власності іншої особи.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду, визначених статтею 400 ЦПК України, згідно з якою установлення фактичних обставин у справі, дослідження доказів і надання їм правової оцінки не належить до компетенції касаційного суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині вирішення питання щодо накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 - без змін, оскільки такі судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

В іншій частині ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не оскаржуються в касаційному порядку, отже не є предметом перегляду суду касаційної інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 02 квітня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2019 року в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.