розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року у складі судді Макаренко І. О. та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що працює вчителем біології та є класним керівником 7а класу в школі I-III ступенів № 25 Шевченківського району м. Києва.

Зазначала, що ОСОБА_2, дитина якої навчається у 7а класі, поширює негативну недостовірну інформацію щодо неї та її дій, зокрема, що вона з власної ініціативи збирає кошти з батьків, а також у разі незгоди застосовує шантаж та погрози.

Вважає, що вказана інформація, якапоширюється відповідачем серед батьків та членів педагогічного колективу, порушує її особисті немайнові права, ганьбить її честь, гідність, а також завдає шкоди діловій репутації, що негативно впливає на виконання нею трудових обов`язків та повагу до неї з боку колективу, позначається на її психічному та фізичному стані, внаслідок чого їй було завдано моральної шкоди.

Посилаючись на викладене, просила:

- визнати негативною інформацію, яку поширює ОСОБА_2 щодо неї, а також інформацію, зазначену в скарзі відповідача на неї, адресовану директору школи І-ІІІ ступенів № 25 Шевченківського району м. Києва, недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію;

- зобов`язати ОСОБА_2 спростувати цю інформацію шляхом публічного виступу на зборах за участікерівництва школи І-ІІІ ступенів № 25 Шевченківського району м. Києва, членів педагогічного колективу з обов`язковим веденням протоколу цих зборів, під час якого відповідач зобов`язана довести до членів зборів, що поширена нею негативна інформація відносно неї є недостовірною;

- стягнути з відповідача на свою користь 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із недоведеності позивачем поширення відповідачем негативної недостовірної інформації, яку вона просила спростувати.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди.

Витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва зазначену справу.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 09 листопада 2017 року ОСОБА_2, яка є матір`ю учня ОСОБА_3, звернулась з заявою до директора школи № 25 Шевченківського району м. Києва,в якій скаржилася на дії вчителя ОСОБА_1, зокрема, на написання вчителем доповідної з причин відсутності її дитини на уроках 27 жовтня 2017 року. Зазначила, що вона, як мати, викликає у вчителя роздратування, оскільки відмовляється від зборів коштів на шкільну дошку та прибирання класу, внаслідок чого з боку останньої має місце шантаж та погрози. Крім того, вказувала, що вчитель ставить занижені оцінки її дитині, який завжди приходить до школи з виконаним домашнім завданням, та позбавляє її сина в повному обсязі отримувати домашнє завдання, яке розміщується у групі "домашні завдання" в додатку "Viber", яку вона контролює.

За результатами розгляду вказаної заяви керівництвом школи заявнику надано відповідь, за змістом якої викладені у заяві факти щодо дій позивача, як вчителя, не підтвердилися. Крім того, зазначено, щоособисті приязні, або навпаки - неприязні стосунки між працівниками школи та батьками учнів перебувають поза межами компетенції та впливу адміністрації школи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (частина перша статті 277 ЦК України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності, честі чи ділової репутації, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Звертаючись до суду з позовом, позивач фактично посилалась на те, що відповідач шляхом звернення із заявою до директора школи поширила неправдиву інформацію щодо неї і, як наслідок, порушила особисті немайнові права, що принижують її честь, гідність та ділову репутацію.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_2 звернулась із заявою про неправомірні дії ОСОБА_1 до директора школи, реалізувавши своє право на звернення, як до компетентного керівника органу, який уповноважений провести перевірку за доводами скарги.

Інших доказів про поширення відповідачем відносно позивача інформації, на яку остання посилалась у позові, матеріали справи не містять.

Виходячи зі встановлених, на підставі поданих сторонами доказів, обставин справи та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Правильним є висновок судів про те, що у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог про захист честі, гідності та ділової репутації, також не підлягають задоволенню і вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили всі докази, зокрема, письмові пояснення батьків, протокол батьківських зборів та інші докази, не надали належної оцінки її доводам та наданим доказам, не встановили обставини, якими обґрунтовані вимоги і заперечення, колегія суддів відхиляє, оскільки встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій відповідно до статтей 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до оцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, а також містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 27 листопада 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2019 року залишити без змін.