розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенівське" на постанову Дніпровського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О., від 22 травня 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преображенівське" Юр`ївського району Дніпропетровської області (далі - ТОВ "Преображенівське"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання недійсним договору оренди землі.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим № 1225986300:01:002:0228, площею 6,798 га, яка розташована на території Преображенівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У грудні 2017 року їй стало відомо, що від її імені 30 грудня 2015 року був укладений договір оренди належної їй земельної ділянки з ТОВ "Преображенівське", відповідно до умов якого належна їй земельна ділянка була передана в оренду товариству строком на 49 років. Право оренди земельної ділянки було зареєстроване за відповідачем державним реєстратором Юр`ївського районного управління юстиції у Дніпропетровській області 19 лютого 2016 року за № 13422562.

Позивач зазначала, що підпис в оспорюваному договорі оренди земельної ділянки вчинений не нею, а від її імені іншою особою, що, в свою чергу, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до положень статей 203, 207, 215 ЦК України.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 1225986300:01:002:0228, площею 6,798 га, що розташована на території Преображенівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Преображенівське" 30 грудня 2015 року за № 197, на підставі якого за товариством 19 лютого 2016 року у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди вищевказаної земельної ділянки за № 13422562.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області, у складі судді Маренич С. О., від 31 жовтня 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 04 липня 2009 року ОСОБА_1 на підставі довіреності серії ВМЕ № 441389, посвідченої державним нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим № 640, було уповноважено ОСОБА_2 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями в будь-яких органах із питань, пов`язаних з управлінням належною їй на праві приватної власності земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6, 798 га, що розташована на території Преображенівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

При цьому для виконання цієї довіреності ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 право укладати та підписувати договори оренди (найму), розписуватися за неї, підписувати необхідні документи та договори. Вказана довіреність зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей за реєстраційним № 27508762. На час підписання оспорюваного договору вказана довіреність була чинною та скасована позивачем лише у 2018 році.

Виконання підпису ОСОБА_2 замість ОСОБА_1 на оспорюваному договорі оренди землі не суперечить повноваженням, наданим за довіреністю, згідно з якими ОСОБА_2 надано право розписуватись замість ОСОБА_1 .

Доводи позивача про те, що підпис на договорі можливо виконаний не ОСОБА_2, є лише припущеннями, оскільки будь-яких належних доказів на підтвердження вказаного стороною позивача не надано, клопотань про виклик ОСОБА_2 у судове засідання для допиту в якості свідка з приводу підписання ним оспорюваного договору оренди землі в інтересах позивачки та про проведення почеркознавчої експертизи з приводу встановлення належності/неналежності даного підпису представнику позивачки за довіреністю ОСОБА_2 не заявлялось.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2019 року скасовано рішення Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2018 року та ухвалено нове рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір оренди землі № 197 від 30 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Преображенівське", зареєстрований 19 лютого 2016 року у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 13422562. Вирішено питання про розподіл удових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що факт того, що позивачка ОСОБА_1 дійсно не підписувала оспорюваний нею договір оренди земельної ділянки знайшов підтвердження при розгляді даної справи. Відсутність підпису позивача як орендодавця в оспорюваному договорі оренди землі свідчить про відсутність її волевиявлення на укладення договору оренди, що є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до вимог статей 203, 215 ЦК України.

Місцевий суд, розглядаючи справу, не врахував, що виключне право на підписання договору оренди землі належить лише власнику землі або уповноваженій ним у встановленому законом порядку особі, а підписання договору іншою, не уповноваженою власником землі особою свідчить про порушення законних прав орендодавця під час укладення та підписання договору оренди.

Доказів того, що договір був укладений представником від імені позивача, який діяв на підставі довіреності, спірний договір не містить, адже у графі "Орендодавець" міститься прізвище та ініціали саме позивача ОСОБА_1, а не особи, яка мала повноваження на підписання спірного договору оренди землі від імені позивача за довіреністю. Стороною відповідача не було надано суду будь-яких належних доказів на підтвердження його заперечень проти позову, а саме того, що оспорюваний позивачем договір оренди землі був укладений (підписаний) від імені ОСОБА_1 її представником ОСОБА_2, і такі його твердження є лише припущеннями, на яких не може ґрунтуватися судове рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У червні 2019 року ТОВ "Преображенівське" подано касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 травня 2019 року та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом повно і всебічно не з`ясовано обставини справи. Апеляційним судом не враховано, що повноваження представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 були оформлені у встановленому законом порядку, його дії не суперечили тим, повноваженням, які були надані відповідною довіреністю. Дії позивача натомість порушують принцип добросовісності.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

08 липня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

27 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 106530465 від 17 грудня 2017 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим № 1225986300:01:002:0228, площею 6,798 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі свідоцтва про право на спадщину за реєстровим № 761, виданого 16 грудня 2015 року Юр`ївською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області.

З розділу "Інформація про державну реєстрацію іншого речового права" з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 19 лютого 2016 року за № 13422562 до реєстру державним реєстратором Юр`ївського районного управління юстиції Дніпропетровської області Сумаренко М. О. внесені відомості про реєстрацію права оренди, належної позивачу земельної ділянки, за товариством на підставі договору оренди землі за № 197 від 30 грудня 2015 року строком на 49 років.

За договором оренди земельної ділянки № 197 від 30 грудня 2015 року орендодавець ОСОБА_1 надала орендарю ТОВ "Преображенівське" в строкове оплатне користування належну їй земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Преображенівської сільської ради з кадастровим № 1225986300:01:002:0228, площею 6,798 га, строком на 49 років.

Висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1994-18 від 20 серпня 2018 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у справі, встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Орендодавець" договору оренди землі № 197 від 30 грудня 2015 року, а також у графі "Орендодавець" в акті прийому-передачі земельної ділянки від 30 грудня 2015 року та у графі "Орендодавець" додатку № 1 до договору оренди земельної ділянки виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Встановлено, що 04 липня 2009 року ОСОБА_1 на підставі довіреності серії ВМЕ № 441389, посвідченої державним нотаріусом Юр`ївської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за реєстровим № 640, було уповноважено ОСОБА_2 бути її представником з усіма необхідними повноваженнями в будь-яких органах з питань, пов`язаних з управлінням належною їй на праві приватної власності земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,798 га, що розташована на території Преображенівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської област. При цьому для виконання цієї довіреності ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 право укладати та підписувати договори оренди (найму), розписуватися за неї, підписувати необхідні документи та договори. Вказана довіреність зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей за реєстраційним № 27508762.

У судовому засіданні сторони не оспорювали, що на час підписання спірного договору вказана довіреність була чинною та скасована позивачем лише у 2018 році.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі" (161-14) .

За статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. За частиною третьою цієї ж статті представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, передбачених актами цивільного законодавства.

Частина перша статті 238 ЦК України встановлює, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

За правилами статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до статті 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Згідно із статтею 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій, відповідно до закону, має вчинятися правочин.

Під час розгляду справи встановлено, що оспорений договір оренди земельної ділянки ОСОБА_1 не підписувався.

Місцевий суд, дійшов висновку про те, що вказаний договір оренди земельної ділянки було підписано від імені власника земельної ділянки - ОСОБА_1 її представником ОСОБА_2, який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності, якою останнього уповноважено вирішувати питання з управління земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6, 798 га, що розташована на території Преображенівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

На виконання цієї довіреності позивач надала ОСОБА_2 право укладати та підписувати договори оренди (найму), розписуватися за неї, підписувати необхідні документи та договори.

На момент укладення спірного правочину представник ОСОБА_2 мав усі необхідні повноваження щодо розпорядження спірною земельною ділянкою за волевиявленням позивача.

Виконання ОСОБА_2 підпису у графі "Орендодавець" замість ОСОБА_1 на оспорюваному договорі оренди землі не суперечить повноваженням, наданим за довіреністю.

Однак місцевий суд не врахував, що факт того, що підпис на договорі, виконаний саме ОСОБА_2, не доведений. Проте достеменно доведено і те, що ОСОБА_1 договір оренди не підписувала.

Доводи позивача, що укладення договору оренди на 49 років не відповідало її волі матеріалами справи не спростовуються.

ОСОБА_2 у судове засідання для допиту в якості свідка, з приводу встановлення питання підписання/не підписання ним оспорюваного договору оренди землі, викликано не було.

Питання про проведення почеркознавчої експертизи з приводу встановлення належності/неналежності даного підпису представнику позивачки за довіреністю судом не вирішувалось.

За таких обставин, апеляційним судом обґрунтовано вказано, що висновок місцевого суду про те, що оспорений договір оренди було підписано представником орендодавця ґрунтується на припущеннях.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням наведеного апеляційний суд відповідно до вимог статті 367 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано вказав про наявність правових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.

За правилами частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Головуючий	В. С. Висоцька

Судді	А. І. Грушицький

	Є. В. Петров

	В. В. Сердюк

	І. М. Фаловська