Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 759/1958/15-ц
провадження № 61-20707св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - публічне акціонерне товариство Банк "Траст",
боржник - ОСОБА_1,
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року в складі судді: Сенька М. Ф., та постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року в складі колегії суддів: Мельника Я. С., Іванової І. В., Матвієнко Ю. О.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У липні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" (далі - ТОВ "ФК "Сіті Фінанс") звернувся з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява мотивована тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 08 вересня 2015 року позов ПАТ Банк "Траст" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку суму боргу за кредитним договором № R011.011-TEK.0043053 від 03 квітня 2014 року та видано виконавчий лист. 18 травня 2018 року між ПАТ Банк "Траст" та ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" укладено договір № 1 про відступлення прав вимоги, за яким товариство отримало право вимоги за вказаним кредитним договором, при цьому судове рішення про стягнення боргу з ОСОБА_1 залишається не виконаним.
ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" просило замінити сторону у виконавчому провадженні, а саме - стягувача з ПАТ Банк "Траст" на ТОВ "ФК "Сіті Фінанс".
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 12 березня 2019 року заяву ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" задоволено. Замінено сторону у виконавчому провадженні Замінено у виконавчому провадженні, заведеного на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва у справі №759/1958/15-ц за позовом ПАТ Банк "Траст" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вибувшого стягувача ПАТ Банк "Траст" на правонаступника ТОВ "ФК "Сіті Фінанс".
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 18 травня 2018 року між банком та ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" укладено Договір № 1 про відступлення прав вимоги. Згідно частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Отже, за рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року, що ухвалено в цивільній справі за позовом ПАТ Банк "Траст" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягувач ПАТ Банк "Траст" вибув, і його правонаступником є ТОВ "ФК "Сіті Фінанс".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 12 березня 2019 року без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази та встановивши обставини у справі, правильно виходив з того, що оскільки ПАТ Банк "Траст" передало ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" права вимоги за договором кредиту № R011.011-TEK.0043053 від 03 квітня 2014 року, укладеного між банком та ОСОБА_1, при цьому перехід права вимоги до товариства відбулося із дотриманням вимог законодавства і договір про відступлення прав недійсним не визнавався, а судове рішення про стягнення боргу з ОСОБА_1 залишається не виконаним, що порушує майнові права кредитора, то заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, в якій просить оскаржені рішення скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, посилався на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що про час та місце розгляду Святошинським районним судом м. Києва 12 березня 2019 року цивільної справи № 759/1958/15-ц, а саме заяви ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" про заміну сторони у виконавчому провадженні, ОСОБА_1 був повідомлений неналежним чином, в матеріалах справи не має жодних доказів, які б підтвердили факт належного повідомлення боржника про час та місце розгляду даної справи, зокрема, коли судом було постановлено ухвалу. Тобто ОСОБА_1 не знав про час та місце розгляду справи № 759/1958/15-ц. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гуренка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
У грудні 2019 року ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" направило відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін. Відзив мотивований безпідставністю та необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення права вимоги і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Крім цього, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк "Траст" заборгованість за кредитним договором № R011.011-TEK.0043053 від 03 квітня 2014 року у розмірі 113 834,16 грн. та видано виконавчий лист.
Відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-EA-2018-03-30-000001-a від 19 квітня 2018 року, ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" визнано переможцем електронного аукціону з купівлі кредитного портфелю ПАТ Банк "Траст" у розмірі 959 186,82 грн, а також зазначено обов`язок переможця аукціону укласти договір купівлі-продажу/відступлення прав вимоги придбаного активу протягом 20 робочих днів.
18 травня 2018 року між ПАТ Банк "Траст" та ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" укладено договір № 1 та додаток № 1 до цього договору, за яким ТОВ "ФК "Сіті Фінанс" отримало право вимоги за кредитним договором № R011.011-TEK.0043053 від 03 квітня 2014 року, укладеного між банком та ОСОБА_1 .
Відповідно до частини третьої статті 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Згідно частини шостої та сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Юридичним особам та фізичним особам-підприємцям у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
В матеріалах справи міститься повідомлення ОСОБА_1 про виклик на судове засідання призначене на 12 березня 2019 року о 14 год 30 хв (а. с. 203), яке повернулося з довідкою установи поштового зв`язку з вказівкою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 209).
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Аналіз апеляційної скарги ОСОБА_1 свідчить, що в апеляційній скарзі (а. с. 227) вказувалося про неповідомлення судом першої інстанції ОСОБА_1 про судове засідання 12 березня 2019 року.
Проте суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України передбачено обов`язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року скасувати.
Передати справу № 759/1958/15-ц на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 19 вересня 2019 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук