Постанова
Іменем України
22 січня 2020 року
м. Київ
справа № 649/138/19
провадження № 61-18105 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Відокремлена садиба фермерського господарства "Макій",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28 травня 2019 року у складі судді Гапоненка Р. В. та постанову Херсонського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Базіль Л. В., Бугрика В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відокремленої садиби фермерського господарства "Макій" про розірвання договору оренди землі.
Позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки площею 12,2952 га, кадастровий номер 6521283300:08:006:0460, розташованої в адміністративних межах Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області.
01 січня 2012 року між ним та Відокремленою садибою фермерського господарства "Макій" укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 30 років, який зареєстрований у Великолепетиському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах" від 14 червня 2012 року, у його пунктах 9 та 10 зазначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній, відробітковій формах, що складає 1,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
09 січня 2019 року він звернувся до відповідача з пропозицією у строк до 01 лютого 2019 року внести зміни до договору оренди землі від 01 січня 2012 року, встановивши розмір річної орендної плати - 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, змінивши умови перегляду орендної плати та розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, яку відповідачем було отримано 14 січня 2019 року.
Станом на 08 лютого 2019 року відповідач не надав позивачу письмової відповіді з підписаною додатковою угодою, відповідно до витягу від 25 січня 2019 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 308 452 грн 49 коп., а річна орендна плата у розмірі 9 % складатиме 27 760 грн 72 коп., таким чином, позивач, укладаючи 01 січня 2012 року договір з відповідачем, не міг передбачити настання фактичного збільшення річного розміру орендної плати за землі сільськогосподарського призначення до рівня 15,66 %.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди земельної ділянки площею 12,2952 га, кадастровий номер 6521283300:08:006:0460, розташованої в адміністративних межах Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умовами спірного договору оренди землі не передбачено можливості розірвання договору з підстав односторонньої відмови орендодавця від подальшого продовження дії договору оренди землі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Херсонського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28 травня 2019 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Крім того, посилаючись на частину п`яту статті 403 ЦПК України, заявник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа містить виключну правову проблему.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 грудня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до Відокремленої садиби фермерського господарства "Макій" про розірвання договору оренди землі призначено до судового розгляду в складі колегіїз п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки тому, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки суди, вирішуючи спір, неправильно застосували норми матеріального права та допустили порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 13 договору оренди землі від 01 січня 2012 року розмір орендної плати переглядається по письмовому зверненню однією із сторін. Разом з тим з 01 січня 2012 року розмір орендної плати не переглядався. Суди попередніх інстанцій помилково не звернули уваги на доводи позивача щодо обґрунтованості розірвання договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2012 року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2019 року до Верховного Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу від Відокремленої садиби фермерського господарства "Макій", в яких заявник просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку від 07 квітня 2009 року серії ЯБ № 089846 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 12,30 га, розташованої на території Малолепетиської сільської ради Великолепетиського району Херсонської області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
01 січня 2012 року між ОСОБА_1 та Відокремленою садибою фермерського господарства "Макій" строком на 30 років було укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки з нормативно грошовою оцінкою 263 560 грн 14 коп., з розміром орендної плати 1,5 % та можливістю її перегляду за письмовим зверненням однієї зі сторін, зареєстрований у Великолепетиському районному реєстраційному відділі Херсонської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам" 14 червня 2012 року за № 652120004000954.
09 січня 2019 року ОСОБА_1 на адресу відповідача надіслав заяву про збільшення розміру орендної плати на 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з додатковою угодою до договору оренди землі від 01 січня 2012 року, яку відповідачем було отримано 14 січня 2019 року.
30 січня 2019 року відповідачем на адресу позивача було направлене повідомлення № 11 про повернення проекту додаткової угоди.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до положень статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно зі статтями 21, 22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, -змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Пунктом 37 договору оренди землі від 01 січня 2012 року встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з пунктом 38 зазначеного договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що умовами вищевказаного договору оренди землі не передбачено можливості розірвання договору з підстав односторонньої відмови орендодавця від подальшого продовження дії договору оренди землі та з підстав відмови орендаря підвищити орендну плату за землю.
Доводи касаційної скарги про те, що оскільки розмір орендної плати за договором, укладений 01 січня 2012 року між позивачем та Відокремленою садибою фермерського господарства "Макій", з моменту укладення не переглядався, тому наявні підстави для розірвання договору оренди землі, є необґрунтованими.
Наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанції стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.
Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Згідно з частиною першою статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
Наведені заявником аргументи для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в розумінні приписів частини п`ятої статті 403 ЦПК України, не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему.
Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання
ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави, передбачені частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, для його задоволення, а заявник не навів обґрунтованих мотивів щодо цього.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до Відокремленої садиби фермерського господарства "Макій" про розірвання договору оренди земліна розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 28 травня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Кривцова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк