розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргусільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" на постанову Апеляційного суду Кіровоградської області, у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Голованя А. М., Карпенка О. Л., від 12 квітня 2018 року та касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області, у складі судді Кавун Т. В., від 21 грудня 2017 року, постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (далі - СТОВ "Славутич") про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 6,50 га, яка розташована на території Мануйлівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області згідно державного акту на право приватної власності на землю, серія III-КР № 008279, виданого Маловисківською райдержадміністрацією 25 березня 2002 року. 31 серпня 2007 року між нею та СТОВ "Славутич" укладено договір оренди землі № 218 строком на 25 років, який зареєстровано 04 грудня 2007 року. Відповідно до умов зазначеного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 2 % кадастрової оцінки землі, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Вказала, що у 2007 році вона отримала від відповідача 10 000 грн в рахунок майбутньої орендної плати, а тому протягом 2007-2012 років вона орендну плату не отримувала.

З 2013 по 2015 роки СТОВ "Славутич" не виплачувало орендну плату позивачу, у зв`язку з цим виникла заборгованість.

У січні 2016 року позивач збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь орендну плату за 2013-2015 роки у розмірі 5 977, 05 грн.

На підставі заяви позивача ухвалою суду від 01 лютого 2016 року позовні вимоги позивача в частині розірвання договору оренди землі залишено без розгляду.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2016 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2016 року рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 01 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У січні 2017 року позивач подала уточнену позовну заяву та просила розірвати договір оренди землі та стягнути з відповідача на її користь 28 791, 87 грн орендної плати.

Уточнена позовна заява мотивована тим, що згідно Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних часток (паїв)" від 19 серпня 2008 року № 725/2008 розмір орендної плати за землю не може бути меншим ніж 3 %.

З 2008 року відповідач виплачував орендарям орендну плату у розмірі 3 %, а з 2014 року по 4,2 % від нормативної грошової оцінки землі. При цьому відповідач не враховував збільшення вартості земельної ділянки відповідно до нормативно-грошової оцінки відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щоправа позивача як орендодавця орендарем не порушено. З моменту укладення договору оренди землі позивач до СТОВ "Славутич" з заявами, претензіями щодо збільшення розміру орендної плати чи перегляду умов її виплати не зверталася, за спільною згодою сторін за спірним договором їй було виплачено наперед кошти у рахунок орендної плати з розрахунку 2 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2007 рік. Застосувавши до виплачених коштів індекс інфляції, суд дійшов висновку, що права позивача як орендодавця порушено орендарем не було, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто зі СТОВ "Славутич" на користь ОСОБА_1 . 9 809, 62 грн недоплаченої за 2013-2016 роки орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов`язкових платежів. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 31 серпня 2007 року, який зареєстровано 04 грудня 2007 року у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 218, відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при вирішенні спору районним судом не враховано, що пунктом 13 договору оренди сторони передбачили, що розмір орендної плати переглядається щорічно, а вартість земельної ділянки збільшувалась відповідно до нормативно-грошової оцінки, визначеної у довідці відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області від 02 листопада 2015 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору оренди землі, суд першої інстанції не мотивував рішення в цій частині, лише зазначив, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки не було порушено прав орендодавця.

Позовні вимоги про розірвання договору оренди з підстав систематичної несплати орендної плати визнано такими, що задоволенню не підлягають, оскільки договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі систематичної, тобто двох і більше разів, несплати орендарем орендної плати. Позивач в позовній заяві стверджувала, що отримала від відповідача 10 тис. грн, а нездійснення відповідачем перерахунку орендної плати у зв`язку із збільшенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки (паю) № 195, загальною площею 6,50 га, яка належить ОСОБА_1, не може вважатися систематичною несплатою орендної плати та підставою для розірвання договору. У такому випадку позивач має право вимагати від відповідача перерахунку орендної плати, а не ставити питання про розірвання договору оренди землі.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх доводи

У касаційній скарзі СТОВ"Славутич" просить скасувати постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2018 року і залишити в силі рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 було виплачено 10 910 грн орендної плати наперед за 10 років, що складало 2 тис. доларів США на момент виплати орендної плати. Виплачена орендна плата розраховувалася відповідно до відсоткової ставки, передбаченої договором оренди, виходячи із вартості землі на день виконання зобов`язання та дорівнювала 10 рокам користування землею. У зв`язку із відсутністю заборгованості по виплаті орендної плати позовні вимоги до задоволення не підлягають. У справі було призначено судово-бухгалтерську (економічну) експертизу, за висновками якої у відповідача відсутній борг з виплати орендної плати позивачу.

У касаційній скарзіОСОБА_1 просить скасувати рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області

від 12 квітня 2018 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у 2008 році розмір мінімальної орендної плати був збільшений Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних часток (паїв)" від 19 серпня 2008 року № 725/2008 до не менш ніж 3 % від вартості землі, а тому позивач вважала що орендна плата за користування земельною ділянкою мала нараховуватися із урахуванням зазначеного Указу Президента України. Після звернення позивача до орендаря у 2013 році щодо виплати орендної плати, останній відмовився виплачувати орендну плату. При вирішенні спору судами не враховано висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в ухвалі від 05 жовтня 2016 року. Розрахунок заборгованості з виплати орендної плати здійснено апеляційним судом неправильно. При вирішенні спору судами достеменно не встановлено, яка ж сума підлягала сплаті позивачу за орендовану земельну ділянку протягом періоду користування нею.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до СТОВ "Славутич" про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відзиви на касаційні скарги не надходили

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Позивач є власником земельної ділянки, площею 6,50 га, що розташована на території Мануйлівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-КР № 008279 (т. 1, а. с. 9).

31 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та СТОВ "Славутич" укладено договір оренди землі, який зареєстровано у Маловисківському районному відділі КРФЦДЗУК 04 грудня 2007 року (т. 1, а. с. 10-12).

Договір укладено на 25 років (пункт 8), орендна плата вноситься у формі та розмірі 2 % кадастрової оцінки землі (пункт 9), орендна плата вноситься у строк з 01 вересня по 31 грудня (пункт 11).

Згідно пункту 13 договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Позивач стверджувала, що у 2007 році в рахунок майбутньої орендної плати отримала від відповідача 10 тис. грн, а відповідач визнає факт видачі позивачу 10 тис. грн.

Згідно довідки відділу Держгеокадастру у Маловисківському районі Кіровоградської області від 02 листопада 2015 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки (паю) № 195, загальною площею 6,50 га, яка належить ОСОБА_1, в 2007 році становила 60 132, 00 грн, у 2013 році становила 132 453, 00 грн (т. 1, а. с. 30).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Згідно пункту 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України (2768-14) та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України "Про оренду землі").

У пункті д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припиненняправа користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України (435-15) , при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що "несплата орендної плати" охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною першою статті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд, врахувавши, що розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (паю) № НОМЕР_1, загальною площею 6,50 га, яка належить ОСОБА_1, в 2007 році становив 60 132, 00 грн, а у 2013 році 132 453, 00 грн, а також отриману наперед позивачем орендну плату у розмірі 10 тис. грн й межі заявлених у цій частині позовних вимог, обґрунтовано виходив із того, що вимоги позивача про стягнення орендної плати з 2013 по 2016 рік підлягають частковому задоволенню у розмірі 9 809, 62 грн.

Невиплата частини орендної плати у зв`язку із збільшенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки за наявності ознак систематичності може виступати підставою для розірвання договору оренди землі на підставі пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України.

За вищевказаних обставин колегія суддів не погоджується із висновком апеляційного суду про відсутність підстав для розірвання договору оренди землі, а тому в цій частині постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог позивача про розірвання договору оренди землі.

Інші висновки суду апеляційної інстанції є обґрунтованими, а доводи касаційних скарг їх не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувана постанова апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до СТОВ "Славутич" про розірвання договору оренди підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цих позовних вимог з підстав, наведених у цій постанові.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в частині заявленої вимоги немайнового характеру (розірвання договору оренди), а судові рішення в цій частині підлягають до скасування із ухваленням нового рішення про задоволення цих вимог, із відповідача на користь позивача слід стягнути 487, 20 грн за подання позовної заяви до суду першої інстанції 535, 92 грн за подання апеляційної скарги, 974, 40 грн за подання касаційної скарги, що разом становить 1997, 52 грн.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" залишити без задоволення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про розірвання укладеного між ними договору оренди землі скасувати.

Позовні вимог ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати укладений між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Славутич" та ОСОБА_1 договір оренди землі від 31 серпня 2007 року, який зареєстровано 04 грудня 2007 року у Маловисківському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 218.

В іншій частині постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з сільськогосподарськоготовариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" (ЄДРПОУ 30825207) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги у розмірі 1997 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто сім) грн 52 коп.

Головуючий	Є. В. Синельников
Судді	О. В. Білоконь О. М. Осіян
	С. Ф. Хопта

	В. В. Шипович