розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2019 року у складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Лапчевської О. Ф., Музичко С. Г.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства Бориспільської районної ради "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" (далі - КНП БРР "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування"), третя особа - ОСОБА_3, про часткове визнання неправомірним та скасування наказу про оголошення догани.

Позовна заява мотивована тим, що вони працюють у КНП БРР "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування", а саме ОСОБА_1 на посаді завідуючого пологовим відділенням, а ОСОБА_2 - на посаді завідуючого гінекологічним відділенням.

20 жовтня 2017 року вони здійснили хірургічне втручання у процесі надання ОСОБА_3 медичної допомоги. Пунктами 2 та 3 наказу КНП БРР "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" від 04 квітня 2018 року № 173 за необґрунтований діагноз, не проведення у повному обсязі діагностичних обстежень, неправильний вибір тактики лікування (відсутність потреби у хірургічному втручанні) їм була оголошена догана.

Вважали вищевказане дисциплінарне стягнення протиправним та незаконним, оскільки не порушували трудової дисципліни. Висновок клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 15 лютого 2018 року, на підставі якого вони були притягнуті до дисциплінарної відповідальності, має виключно рекомендаційний, а не обов`язковий характер. Таким чином, вищевказаними протиправними діями відповідача порушено їх трудові права.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд визнати неправомірними та скасувати пункти 2 та 3 наказу КНП БРР "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" від 04 квітня 2018 року № 173.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2019 рокуу задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_3 був визначений необґрунтований діагноз, позивачі не провели необхідні діагностичні обстеження та обрали неправильну тактику лікування (безпідставно дійшли до висновку про необхідність хірургічного втручання), унаслідок чого надання медичної допомоги ОСОБА_3 у КНП БРР "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування"було визнано таким, що не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не виконали мінімального обстеження до початку операції та передчасно розпочали лікування ОСОБА_3 шляхом хірургічного втручання. Вищевказані обставини підтверджуються висновком клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 15 лютого 2018 року і висновком клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України, які позивачами не спростовані.

Таким чином, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідачем обґрунтовано пунктами 2 та 3 наказу від 04 квітня 2018 року № 173 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Крім того, наказом КНП БРР "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" від 05 червня 2018 року № 246 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було знято дисциплінарне стягнення у вигляді догани, накладеної вищевказаним наказом відповідача, тобто вони вичерпали свою дію.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що висновком клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 15 лютого 2018 року і висновком клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України підтверджено порушення, у тому числі ОСОБА_1, трудової дисципліни, унаслідок чого до останнього правомірно застосовано відповідачем дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Невиконання відповідачем обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 не оскаржено.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що у спірному наказі відповідача не зазначено, у чому саме полягає протиправне діяння ОСОБА_1, порушення останнім трудової дисципліни, або неналежне виконання своїх обов`язків. Висновок клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації не містить інформації, яка б вказувала на вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку. Крім того, ОСОБА_1 не ознайомлено зі спірним наказом відповідача, він не надавав своїх пояснень, чим порушено положення КЗпП України (322-08) .

ОСОБА_2 судові рішення не оскаржила.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 359/5244/18 з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

У частині першій статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідно до висновку клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 15 лютого 2018 року і висновку клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров`я України, у тому числі ОСОБА_1, не провів необхідні діагностичні обстеження та обрав неправильну тактику лікування, так як безпідставно дійшов до висновку про необхідність хірургічного втручання, унаслідок чого надання медичної допомоги ОСОБА_3 у КНП БРР "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" було визнано таким, що не відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги. ОСОБА_1 не виконав мінімального обстеження до початку операції та передчасно розпочав лікування ОСОБА_3 шляхом хірургічного втручання.

Ураховуючи викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що відповідачем правомірно наказом від 04 квітня 2018 року № 173 застосовано, у тому числі до ОСОБА_1, дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Крім того, наказом КНП БРР "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" від 05 червня 2018 року № 246 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було знято дисциплінарне стягнення у вигляді догани накладеної вищевказаним наказом відповідача.

Доводи касаційної скарги про те, що у спірному наказі відповідача не зазначено, у чому саме полягає протиправне діяння ОСОБА_1 безпідставні, оскільки у наказі вказано, що останньому оголошено догану за необґрунтований діагноз, не проведення у повному обсязі діагностичних обстежень, неправильний вибір тактики лікування (відсутність наказів до хірургічного втручання) при наданні медичної допомоги ОСОБА_3, ці обставини підтверджуються вищевказаними висновками клініко-експертної комісії та іншими доказами у справі, які оцінені та досліджені судами.

Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_1 не було ознайомлено зі спірним наказом відповідача, він не надавав своїх пояснень, чим порушено положення частини першої статті 149 КЗпП України, на увагу не заслуговують, оскільки невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 19 жовтня 2016 року № 6-2801 цс 15.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.