треті особи: відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції у Київської області, Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції, ОСОБА_3,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Журби С. О., Фінагеєва В. О.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

26 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на її користь 1/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410, яка знаходиться у смт Гостомель Гостомельської селищної ради Київської області.

Свої вимоги мотивувала тим, що 30 березня 2012 року ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі - продажу передав земельну ділянку, розміром 0,3388 га, яка розташована у смт Гостомель Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410, у спільну часткову власність, а саме: Ѕ частину (0,1694 га) - ОСОБА_4, ј частину (0,0847 га) - ОСОБА_1, ј частину (0,0847 га) - ОСОБА_5, за що отримав оговорену грошову суму.

Зазначений договір зареєстровано в установленому законом порядку.

На початку 2016 року їй стало відомо, що 01 грудня 2012 року на цю земельну ділянку було накладено арешт на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції Медвецька М. В., а 06 листопада 2013 року - на підставі протоколу, виданого приватним підприємством "СП Юстиція", про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, зазначену земельну ділянку продано ОСОБА_2, тобто через 5 місяців, після того, як її право власності на ј частину вищезазначеної земельної ділянки було зареєстроване в Реєстраційній службі Ірпінського міського управління юстиції.

19 листопада 2013 року Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції видалила з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запис про реєстрацію її права власності на 1/4 частку вищезазначеної земельної ділянки та право власності інших співвласників земельної ділянки за договором купівлі-продажу від 30 березня 2012 року з відміткою "помилкова реєстрація".

Посилаючись на те, що 30 березня 2012 року ОСОБА_3 вже не був власником спірної земельної ділянки, розміром 0,3388 га, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30 березня 2012 року, просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 15 травня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ј частину земельної ділянки, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410, яка знаходиться у смт Гостомель Гостомельської селищної ради Київської області.

Суд першої інстанції виходив із того, що на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 2012 року ј частина спірної земельної ділянки належить на праві власності позивачу, зазначена земельна ділянка вибула з її власності за відплатним договором не з її волі, а тому наявні підстави для застосування норм статті 388 ЦК України.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2018 року рішення Ірпінського міського суду Київської області від 15 травня 2018 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд виходив із того, що доказів на підтвердження індивідуально-родових ознак майна, зокрема меж ј частини належної їй спірної земельної ділянки не надала, тому суд позбавлений можливості витребувати з чужого незаконного володіння цю частку земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкових висновків при вирішенні спору.

При проведенні прилюдних торгів ОСОБА_2 була продана земельна ділянка, яка не належала боржнику ОСОБА_3, ј частина цієї ділянки перебувала у її ( ОСОБА_1 ) власності, її право власності було зареєстроване у встановленому законом порядку, спірна земельна ділянка вибула з її власності за відплатним договором не з її волі.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: відділ державної виконавчої служби Ірпінського міського управління юстиції у Київської області, Реєстраційна служба Ірпінського міського управління юстиції, ОСОБА_3, про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Витребувано із Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу № 367/758/18.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року вищезазначену справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 30 березня 2012 року між ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,3388 га, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410, яка розташована на території Гостомельської селищної ради Київської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства. За цим правочином позивачі придбали по 1/4 частині вказаної ділянки.

01 грудня 2012 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна були внесені відомості про арешт спірної земельної ділянки, який був накладений в порядку примусового виконання виконавчого листа № 1013/6471/2012, виданого 18 вересня 2012 року Ірпінським міським судом Київської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 142 200 грн основного боргу, 8 276,04 грн інфляційних втрат, 6 708,72 грн трьох процентів річних.

07 червня 2013 року Реєстраційною службою Ірпінського міського управління юстиції за ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було зареєстровано право власності на вказане нерухоме майно, про що вчинено відповідні записи у Державному реєстрі речових прав.

06 листопада 2013 року відбулися прилюдні торги, згідно з якими земельну ділянку площею 0,3388 га (кадастровий номер 3210945900:01:048:4410) для ведення особистого селянського господарства, як таку, що належить боржнику ОСОБА_3, розташовану на території Гостомельської селищної ради Київської області, було реалізовано ОСОБА_2 за 35 700,00 грн.

19 листопада 2013 року, тобто після проведення вказаних торгів, державним реєстратором видалено запис про реєстрацію за позивачами права власності на спірну ділянку як такий, що проведений помилково.

27 листопада 2013 року ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 27 листопада 2013 року за ОСОБА_2 зареєстровано право на спірну земельну ділянку.

Постановою апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018 року у справі № 367/5808/16-ц визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0847 га, що знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,0847 га, що знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410.

Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_3, від 06 листопада 2013 року.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності від 27 листопада 2013 року на земельну ділянку площею 0,3388 га, що знаходиться на території Гостомельської селищної ради Київської області, кадастровий номер 3210945900:01:048:4410, видане ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Нечипоренком О. В. та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за № 1055.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що при проведенні прилюдних торгів ОСОБА_2 була продана земельна ділянка, яка не належала боржнику ОСОБА_3, а перебувала у спільній частковій власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5, останні були протиправно позбавлені права на спірне нерухоме майно, яке вони придбали та оформили у встановленому законом порядку.

Як свідчить Єдиний державний реєстр судових рішень постановою Верховного Суду від 30 травня 2019 року постанова апеляційного суду Київської області від 08 травня 2018 року у справі № 367/5808/16-ц залишена без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Таким чином, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилалась на те, що спірна земельна ділянка вибула з власності за відплатним договором не з її волі, а тому на підставі статті 388 ЦК України просила її витребувати у ОСОБА_2, який придбав цю ділянку з прилюдних торгів, які у подальшому були визнані недійсними на підставі судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

У постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі № б-54цс17 зроблено висновок, що "право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Крім того, витребувати можна лише індивідуально визначене майно, однак апеляційний суд витребував 1/2 частину спірної квартири з володіння ОСОБА_3 у власність ОСОБА_6, не з`ясувавши, чи це майно виділене в натурі".

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що "предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння".

Апеляційний суд установив, що належне позивачу майно індивідуально не визначено.

За таких обставин обґрунтованим апеляційний суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Аргументи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновків суду апеляційної інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до оцінки доказів, а також незгоди заявника з висновками щодо оцінки цих доказів та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Згідно з положеннями статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційного суду Київської області від 30 серпня 2018 року, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим.

Головуючий	В. І. Крат

Судді:	Н. О. Антоненко

	І. О. Дундар

	В. І. Журавель М. М. Русинчук