Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Укргазбанк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3,

третя особа - Служба у справах дітей Вінницької міської ради,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 18 серпня 2010 року в складі судді Зайцева А. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Винницької області від 12 жовтня 2017 рокув складі колегії суддів: Матківської М. В., Берегового О. Ю., Денишенко Т. О.,

ВСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2009 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ КБ "Укргазбанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 лютого 2008 року в загальній сумі 54 219,38 доларів США.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 28 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 57 000,00 доларів США.

В рахунок забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 28 лютого 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладено 28 лютого 2008 року договір поруки, за умовами якого поручитель ОСОБА_3 поручається перед кредитором ВАТ АБ "Укргазбанк" за виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань по кредитному договору від 28 лютого 2008 року, з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами кредитного договору, укладеного кредитором з позичальником, згідно з яким позичальник зобов`язався повернути кредит в сумі 57 000,00 доларів США, не пізніше 26 серпня 2022 року зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 12,9 % річних, згідно з умовами пункту 3.3.3 кредитного договору.

28 лютого 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки (без оформлення заставної), який забезпечує всі вимоги іпотекодержателя за кредитним договором від 28 лютого 2008 року. За цим договором предметом іпотеки є майно - трикімнатна квартира АДРЕСА_2, та належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 березня 2000 року № 340.

Свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконував, в зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 23 вересня 2009 року становила 54 219,38 доларів США і 951,77 грн, з яких: 51 096,00 доларів США - частина кредиту, що залишилася непогашеною, 983,73 долари США - заборгована частина кредиту, 2 139,65 доларів США - заборгованість по сплаті процентів, 346,54 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 605,23 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

У травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ АБ "Укргазбанк", у якому просив зобов`язати відповідача переукласти кредитний договір та реструктурувати заборгованість з урахуванням особливостей умов їх виконання.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Ленінського районного суду міста Вінниці від 18 серпня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Винницької області від 12 жовтня 2017 року, позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволені.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором в сумі 54 219,38 доларів США та 951,77 грн.

Звернуто стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 54 219,38 доларів США та 951,77 грн, з яких 51 096,00 доларів США частина кредиту, що залишилася до погашення, 983,73 долари США - прострочений кредит, 2 139,65 доларів США прострочені проценти за користування кредитом, 346,54 грн пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 606,23 грн пеня за несвоєчасну сплату процентів на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 75,9 кв. м, житловою площею 41,5 кв. м, яка належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, шляхом проведення прилюдних торгів з реалізації квартири.

Встановлено початкову ціну продажу в розмірі 90 % вартості квартири, визначеної шляхом проведення оцінки.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ АБ "Укргазбанк" про зобов`язання переукласти кредитний договір, зобов`язання реструктуризувати заборгованість за кредитним договором відмовлено.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позовні вимоги банку підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі не виконав. Зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки вони не ґрунтуються на умовах укладеного договору та вимогах закону, є недоведеними та безпідставними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулась до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення, не з`ясували дійсний характер правовідносин між сторонами, порушили норми матеріального права, не врахували, що порука є припиненою на підставі статті 559 ЦК України.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що порука за укладеним 28 лютого 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_3 і ОСОБА_1 договором поруки припинилась, а тому перегляд ухвалених у справі судових рішень відповідно до положень статті 400 ЦПК україни здійснюється в межах цих доводів.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2,витребувано справу із суду першої інстанції та зупинене виконання рішення суду першої інстанції до розгляду касаційної скарги.

На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 10 липня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судами встановлено, що 28 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким останній отримав кредит у розмірі 57 000,00 доларів США.

28 лютого 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель ОСОБА_3 поручається за виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним кредитним договором.

28 лютого 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки (без оформлення заставної), за яким в іпотеку передана трикімнатна квартира АДРЕСА_2, та належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 березня 2000 року № 340.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель хоч і пов`язаний з боржником певними зобов`язальними відносинами, але є самостійним суб`єктом у відносинах з кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина друга статті 555 цього Кодексу).

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що саме боржник ОСОБА_1 і поручитель ОСОБА_3 відповідають перед банком у солідарному порядку за допущене боржником порушення виконання зобов`язань по кредитному договору. Відповідач ОСОБА_2 не є стороною договору поруки і не несе такої солідарної відповідальності, а тому вона немає відповідних повноважень, визначених законом, на оскарження рішення суду в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з тих мотивів, що порука за укладеним 28 лютого 2008 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_3 і ОСОБА_1 договором поруки припинилась.

В іншій частині рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржувала і воно не переглядалось в цій частині апеляційним судом.

Доводи касаційної скарги (аналогічні доводам апеляційної скарги) про відсутність підстав для стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 як з поручителя у зв`язку з припиненням поруки є неприйнятними, оскільки в цій частині судові рішення стосуються не ОСОБА_2 (особа, яка подала касаційну скаргу), а іншої особи, яка їх в касаційному порядку не оскаржила, що з врахуванням принципу диспозитивності (стаття 11 ЦПК України 2004 року) не дає підстав для перегляду судових рішень за касаційною скаргою ОСОБА_2 .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Вінниці від 18 серпня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Винницької області від 12 жовтня 2017 року залишити без змін.