розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 року у складі судді Водоп`янова С. М. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року у складі колегії суддів: Митрофанової Л. В., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго") про захист прав споживачів.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, де мешкає сім`я ОСОБА_2

Договір про користування електричною енергією між сторонами не укладався.

27 вересня 2012 року працівниками Криворізьких міських електричних мереж проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 pоку № 1357 (із змінами) (далі - Правила), у зв`язку з чим складено акт про порушення.

Позивачі вважають, що зазначений акт складено з порушеннями вимог закону.

Позивачі, з урахуванням уточненої позовної заяви, просили суд визнати дії ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" при обстеженні лічильника спожитої електричної енергії, встановленого на поверховій площадці будинку АДРЕСА_2, при складанні акта Н № Д013234 від 27 вересня 2012 року про порушенні Правил, при припиненні 27 вересня 2012 року постачання електричної енергії в квартиру АДРЕСА_1, при складанні протоколу від 02 жовтня 2012 року № 64, засідання комісії Північної РЕМ Криворізьких міських електричних мереж та нарахуванні суми відшкодування спричиненої шкоди (збитків) у розмірі 9 729,07 грн неправомірними та вчиненими з порушенням прав споживачів.

Короткий зміст зустрічних позовних вимог

У грудні 2014 року ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 .

Зустрічний позов обґрунтований тим, що27 вересня 2012 року в квартирі АДРЕСА_1 Розі представниками ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго": електромонтером Спильняк В. В., контролерами Щербиною Т. В., та Калужською Я. О. відповідно до пункту 37 Правил проведено перевірку дотримання Правил.

У результаті проведення перевірки за зазначеною адресою було виявлено порушення пункту 48 Правил, а саме: самовільне підключення, використання недорахованої електроенергії за допомогою самовільного підключення до електромереж повз прилад обліку скритим способом. Факт порушення Правил зафіксований актом Н № Д013234 від 27 вересня 2012 року, який підписаний трьома представниками енергопостачальника, тому відповідно до пункту 53 Правил акт є дійсний.

Проведений розрахунок вартості не облікованої електроенергії за період з 27 вересня 2009 року до 27 версеня 2012 року обґрунтовується пунктом 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією (далі - Методика), оскільки в домоволодінні споживача виявлена прихована електропроводка, що призвела до споживання не облікованої електричної енергії яку не можливо виявити при контрольному огляді засобу обліку.

Після виявлення порушення Правил ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" квартиру АДРЕСА_1 відключено від постачання електричної енергії. Таке відключення передбачено пунктом 35 Правил у разі самовільного підключення до електричної мережі споживачем; розкрадання електричної енергії навмисного пошкодження приладу обліку та зриву пломби; порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку визначеному пунктом 27 Правил або порушенням умов договору про реструктуризацію заборгованості; зниження показників якості електричної енергії з вини споживача та інше.

Крім того, у зв`язку з порушенням прав, ОСОБА_1 у жовтні 2012 році звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів про визнання акта про порушення Правил недійсним та про відшкодування моральної шкоди. Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 05 квітня 2013 року позов задоволено частково, акт про порушення Правил визнано недійсним. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, в позові ОСОБА_2 до ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" про захист прав споживачів та визнання акта про порушення Правил недійсним відмовлено.

ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" просило суд відмовити в первісному позові та задовольнити зустрічний позов, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збитки в розмірі 9 729,07 грн та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 243,60 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 рок, з урахуванням виправленої описки ухвалою суду від 25 квітня 2016 року, в первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" у відшкодування збитків - 9 729,07 грн, судовий збір - 243,60 грн.

Задовольняючи зустрічний позов та відмовляючи у первісному позові, суд першої інстанції виходив з того, що дії ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго"є такими, що відповідають вимогам закону, сума збитку нарахована в межах позовної давності, відповідає пункту 53 Правил та пунктам 1.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Методики, за період з 27 вересня 2009 року до 27 вересня 2012 року на суму 9 729,00 грн. Доводи ОСОБА_1, ОСОБА_2 не ґрунтуються на допустимих та належних доказах.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 року залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції обґрунтоване тим, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року, просив скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову та відмову в зустрічному позові.

Рух справи у суді касаційної інстанції

05 квітня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.

У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з розпорядженням Верховного Суду від 04 червня 2019 року № 530/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (зі змінами та доповненнями), постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення є незаконними та необгрунтованими, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Суди не взяли до уваги, що у примірнику акта від 27 вересня 2012 року наявні неприпустимі виправлення у кресленні схеми підключення, які не дають змоги встановити та зафіксувати порушення, тому є неналежним доказом у справі.

Висновки судів про можливість внесення виправлень в акт позивачами є припущеннями.

Суди безпідставно відмовили у проведенні судових експертиз у справі.

Апеляційний суд не звернув уваги, що відповідно до Правил при виявленні порушення та складанні акта мають бути три представники енергопостачальної організації, проте третій представник енергопостачальника - Калужська Я. А. з`явилася вже після виявлення порушення, що ставить під сумнів акт як належний доказ.

Суди не взяли до уваги, що прилад обліку встановлено не у квартирі, а у під`їзді, тому позивач не міг слідкувати за його цілісністю. Зазначене в акті "самовільне підключення" є помилковим за умови наявності особового рахунку на ім`я ОСОБА_1

Розрахунок заборгованості проведено за три роки, а не за 12 місяців як це передбачено пунктом 3.3 Методики.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що27 вересня 2012 року працівниками Криворізьких міських електричних мереж проведено перевірку дотримання Правил, у зв`язку з чим складено акт про порушення.

У результаті проведення перевірки за зазначеною адресою виявлено порушення пункту 48 Правил, а саме: самовільне підключення, використання недорахованої електроенергії за допомогою самовільного підключення до електромереж повз прилад обліку скритим способом. Факт порушення Правил зафіксований актом Н № Д 013234 від 27 вересня 2012 року, який підписаний трьома представника енергопостачальника та споживачем.

На підставі зазначеного акта про порушення Правил, відповідно до пункту 53 Правил, пунктів 1.2, 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Методики, 02 жовтня 2012 року на засіданні комісії виконано розрахунок суми збитків за три роки за період з 27 вересня 2009 року до 27 вересня 2012 року на суму - 9 729,00 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої, п`ятої статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, і не може використовувати право власності на шкоду правам та інтересам суспільства.

Взаємовідносини у сфері електроенергетики між споживачем та постачальником електричної енергії регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України (436-15) , нормами Закону України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) , Правилами, іншими нормативно-правовими актами України.

Отже, маючи у спільній сумісній власності електрифіковану квартиру, відповідачі на підставі вказаних норм законодавства є споживачами послуг, які надаються ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", а відтак зобов`язані її утримувати і нести тягар відповідальності перед енергопостачальником та цивільну відповідальність за порушення Правил.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" в редакції на момент укладення оспорюваного правочину (далі - Закон) встановлено, що споживачами енергії є суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до статті 3 Закону відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно з статтями 26, 27 Закону споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил згідно із законодавством України.

Правопорушенням в електроенергетиці є крадіжка електричної й теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики й споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з Правилами споживач електричної енергії зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки (пункт 42).

Відповідно до пункту 48 Правил споживач несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку.

Згідно з пунктом 53 Правил у разі виявлення представником енергопостачальної організації порушень споживачем правил користування електроенергією, у тому числі розкрадання, складається акт, що підписується представником енергопостачальної організації й споживачем. На підставі акта енергопостачальник має право визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача.

Вимоги до порядку складання, форми та змісту акта про порушення Правил закріплені в главі 4 Методики.

Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Акт про порушення Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності споживача до порушення Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики.

Відповідно до пункту 4 Порядку визначення і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 (122-2006-п) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок) обсяг електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акту виявлених порушень, складеного відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері енергетики.

Суди встановили, що в результаті проведення ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" перевірки за адресою: м. Кривий Ріг, 5-й мкр. Зарічний, буд. № 44, кв. № 85 виявлено порушення власниками квартири пункту 48 Правил, а саме: самовільне підключення, використання недорахованої електроенергії за допомогою самовільного підключення до електромереж повз прилад обліку скритим способом. Цей факт зафіксований актом Н № Д 013234 від 27 вересня 2012 року, який підписаний трьома представниками енергопостачальника відповідно до пункту 53 Правил, тому безпідставними є доводи касаційної скарги що акт є не належний доказом.

Посилання ОСОБА_2 на те, що розрахунок заборгованості проведено за три роки, а не за 12 місяців як це передбачено пунктом 3.3 Методики, є необгрунтованими з таких підстав.

Проведений розрахунок вартості не облікованої електроенергії за період з 27 вересня 2009 року до 27 вересня 2012 рокуобґрунтовується пунктом 3.3 Методики, оскільки в домоволодінні споживача виявлена прихована електропроводка, що призвела до споживання не облікованої електричної енергії, яку не можливо виявити при контрольному огляді засобу обліку.

Відповідно до підпункту 1.2. Правил контрольний огляд засобу обліку - це виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку, пломб на ньому, із зазначенням показів засобу обліку. А технічна перевірка це - виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності стану засобів обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку Правилам устройства електроустановок" та іншим нормативно-технічним документами. Прихована електропроводка - це електрична проводка, яка приєднана до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку, яку представник постачальника без використання спеціальних технічних засобів або часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів, під час попереднього контрольного огляду засобу обліку або технічної перевірки не мав можливості виявити.

При контрольному знятті показань неможливо виявити таке порушення як прихована електропроводка, тому розрахунок завданих збитків, споживача робиться з дати останньої технічної перевірки, але не більш ніж за три роки.

Верховний Суд зауважує, що у цій справі технічна перевірка до виявленого порушення Правил за останні три роки не проводилася, тому доводи касаційної скарги про те, що суд не взяв до уваги, що місячний рівень споживання електроенергії у квартирі позивача після складання акта залишився на тому ж рівні, а розрахунок заборгованості проведено за три роки, а не 12 місяців, суд не бере до уваги.

Відповідно до пункту 11 Правил відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об`єктах споживача, та пломб на них, несе споживач. Тому посилання позивача на пункт 11 Правил, де зазначено що відповідальність за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них, несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок, є не обґрунтованими.

Верховний Суд не бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що прилад обліку встановлено не у квартирі, а у під`їзді, тому позивач не міг слідкувати за його цілісністю, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що електролічильник встановлено у коридорі, який відокремлений від сходів, і є іншим об`єктом споживача.

Доводи касаційної скарги про відхилення клопотань про призначення експертиз Верховний Суд відхиляє з огляду на те, що ОСОБА_2 не виклав аргументів, що непроведення експертиз призвело до неправильного вирішення спору.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, які зводяться до незгоди із судовими рішеннями у справі та власного тлумачення норм матеріального права, Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи, надали належну оцінку доводам сторін та наданим доказам у справі, правильно здійснили тлумачення норм матеріального та процесуального права і застосували їх до спірних правовідносин.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Верховним Судом встановлено, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права є необгрунтованими з огляду на викладені судом касаційної інстанції мотиви та висновки, тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення- без змін.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 рокузалишити без змін.