розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на заочне рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 24 березня 2010 року у складі судді Черенкової Н. П. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року у складі колегії суддів: Лисенка П. П., Галущенка О. І., Серебрякової Т. В.,

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2009 року Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк", банк), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект", товариство), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 09 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "Кей-Колект", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 111958280000, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 100 000,00 доларів США, що станом на дату укладення договору було еквівалентно 505 000,00 грн, зі сплатою 13,5 процентів річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 08 серпня 2017 року.

30 січня 2009 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2007 року № 111958280000, відповідно до умов якої було викладено в новій редакції графік платежів та подовжено строк дії договору до 09 серпня 2027 року.

На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, 09 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого вона передала в іпотеку нерухоме майно - нежитлові приміщення під літ. Б-3, загальною площею 79,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 764 272,00 грн.

Також на забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, 09 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 132935, відповідно до якого поручитель

ОСОБА_2 поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 09 серпня 2007 року № 111958280000 у повному обсязі.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, станом на 01 вересня 2009 року заборгованість за кредитним договором становить 102 385,96 доларів США, що еквівалентно 817 961,46 грн з яких: 92 983,78 доларів США, що еквівалентно 742 847,42 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 971,23 доларів США, що еквівалентно 71 671,15 грн - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 430,95 доларів США, що еквівалентно 3 442,89 грн - нарахована пеня, АКІБ "УкрСиббанк" просило стягнути солідарно з відповідачів зазначену суму заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Центрального районного суду міста Миколаєва

від 24 березня 2010 року позов АКІБ "УкрСиббанк" задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АКІБ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором від 09 серпня 2007 року № 111958280000 у розмірі 817 961,46 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позичальник неналежно виконувала умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 01 вересня 2009 року виникла заборгованості у розмірі 102 385,96 доларів США, що еквівалентно 817 961,46 грн, а тому позовні вимоги АКІБ "УкрСиббанк", є обґрунтованими.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 08 листопада

2012 року задоволено заяву ТОВ "Кей-Колект" про заміну сторони виконавчого провадження, замінено стягувача ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника ТОВ "Кей-Колект".

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 01 лютого

2018 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 24 березня 2010 року залишено без задоволення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 24 березня 2010 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно послався на закон, що регулює спірні правовідносини та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову. Зазначив про доведеність банком факту укладання з відповідачем кредитного договору, отримання позичальником кредитних коштів та порушення ним умов кредитного договору щодо їх повернення, сплати процентів за користування кредитними коштами та інших, передбачених умовами договору платежів.

Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги

У липні 2018 року надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати заочне рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 24 березня 2010 року і постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки пункту 6.2 кредитного договору, відповідно до якого термін дострокового повергнення кредиту настає на 32 календарний день, з дати одержання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту, а тому ураховуючи, що зазначену вимогу банк направив позичальнику 03 вересня 2009 року, тоді як з позовом до суду банк звернувся 11 вересня

2009 року, тобто через 8 днів після направлення вимоги про дострокове повернення кредиту, а отже звернення АКІБ "УкрСиббанк" з позовом до суду є передчасним, що свідчить про відсутність підстав для його задоволення. АКІБ "УкрСиббанк" не довів наявність у нього права на видачу кредитних коштів в іноземній валюті, а також отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 та наявність заборгованості за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять первинних документів, які б підтверджували визначену банком суму заборгованості, за відсутності виписки по рахункам позичальника неможливо встановити які платежі за кредитним договором були здійсненні та коли. Вказував на те, що ОСОБА_1 не була належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, оскільки всі судові повідомлення направлялися не за зареєстрованим її місцем проживання, а за адресою:

АДРЕСА_2, що призвело до порушення її процесуальних прав.

Рух справи у суді касаційної інстанції

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано з суду першої інстанції.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

ОСОБА_2 рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються, а тому оскаржувані рішення в частині вирішення позовних вимог АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "Кей-Колект", до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, не переглядаються у касаційному порядку.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що 09 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "Кей-Колект", та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 111958280000, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 100 000,00 доларів США, що станом на дату укладення договору було еквівалентно 505 000,00 грн, зі сплатою 13,5 процентів річних за користування кредитними коштами, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 08 серпня 2017 року.

30 січня 2009 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ

"Кей-Колект", та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2007 року № 111958280000, відповідно до якої викладено у новій редакції графік платежів та продовжено строк дії договору до 09 серпня 2027 року.

На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, 09 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "Кей-Колект", та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого вона передала в іпотеку нерухоме майно - нежитлові приміщення під літ. Б-3, загальною площею 79,8 кв. м, що знаходzться за адресою: АДРЕСА_1, заставною вартістю 764 272,00 грн.

09 серпня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ТОВ "Кей-Колект", та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 132935, за умовами якого поручитель ОСОБА_2 поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 09 серпня 2007 року № 111958280000 у повному обсязі.

04 вересня 2009 року банк направив на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимоги про дострокове повернення заборгованості за кредитом від 03 вересня 2009 року № 1482 та № 1483, зокрема вимагав протягом 31 календарного дня з моменту її отримання, достроково повернути заборгованість за кредитним договором від 09 серпня 2007 року у розмірі 92 983,78 доларів США.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальниками зобов`язань за кредитним договором, АКІБ "УкрСиббанк" нарахував заборгованість, яка станом на

01 вересня 2009 року за кредитним договором становить 102 385,96 доларів США, що еквівалентно 817 961,46 грн, з яких: 92 983,78 доларів США, що еквівалентно 742 847,42 грн, - заборгованість за тілом кредиту, 8 971,23 доларів США, що еквівалентно 71 671,15 грн, - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, 430,95 доларів США, що еквівалентно 3 442,89 грн, - нарахована пеня, АКІБ "УкрСиббанк" просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 102 385,96 доларів США, що еквівалентно 817 961,46 грн.

12 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк", який є правонаступником АКІБ "УкрСиббанк", таТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу № 1, відповідно до умов якого банк відступив товариству право вимоги до боржників

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором від 09 серпня 2007 року № 111958280000

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 525 та 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 553, частин першої та другої статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Згідно із статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина перша та друга статті 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК України 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 60 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 179 ЦПК України 2004 року предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обгрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторін, суд не може збирати докази за власною ініціативою.

На підтвердження укладеного між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 договору про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2007 року

№ 11195828000, надання позичальнику грошових коштів, невиконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, та наявності у неї заборгованості у розмірі 102 385,96 доларів США, що еквівалентно

817 961,46 грн, АКІБ "УкрСиббанк" та його правонаступник ТОВ "Кей-Колект" надали письмові документи, зокрема копію договору про надання споживчого кредиту від 09 серпня 2007 року, копію меморіального ордеру від 09 серпня 2007 року № 0606039214 про перерахування 100 000,00 доларів США, копію додаткової угоди від 30 січня 2009 року № 1 до договору про надання споживчого кредиту, копії договору іпотеки від 09 серпня 2007 року, копію договору поруки від 09 серпня 2007 року № 132935, довідки-розрахунки станом на 01 вересня 2009 року, розширений розрахунок заборгованості станом на

24 травня 2018 року.

Дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановивши на їх підставі обставини справи та правильно застосувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог ТОВ "Кей-Колект".

Доводи касаційної скарги про те, що у АКІБ "УкрСиббанк" на момент укладення кредитного договору була відсутня генеральна ліцензія НБУ на здійснення валютних операцій, а тому банк не мав права надавати кредит в іноземній валюті є безпідставними, оскільки на час укладення кредитного договору АКІБ "УкрСиббанк", як комерційний банк, мало відповідну генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій та письмовий дозвіл НБУ.

Посилання заявника на те, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на передчасне звернення АКІБ "УкрСиббанк" з позовом до суду з огляду на те, що відповідно до пункту 6.2 кредитного договору термін дострокового повергнення кредиту настає на 32 календарний день з дати одержання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту, тоді як банк направив таку вимогу позичальнику 03 вересня 2009 року, а з позовом до суду звернувся 11 вересня 2009 року, тобто до виникнення права на звернення з позовом до суду, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки ОСОБА_1 після отримання відповідної вимоги та протягом розгляду справи в судах попередніх інстанцій, так і не здійснила добровільного виконання умов кредитного договору.

Твердження заявника про те, що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором, є неспроможними, оскільки в матеріалах справи, серед інших письмових доказів, наявний розширений розрахунок заборгованості станом на 24 травня

2018 року, який містить детальний розпис нарахованої заборгованості, як поточної так і простроченої, відповідно до графіку погашення кредиту, з вказівкою на щомісячні платежі, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом та дати здійснення платежів. Доказів, які б спростовували правильність нарахування банком заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 не надала.

Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема щодо неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи судом першої інстанції, не є підставою для скасування правильних по суті та справедливих судових рішень, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 був присутній у судових засіданнях під час розгляду справи апеляційним судом, а тому відповідач не була позбавлена можливості надати належні та допустимі докази на підтвердження своїх заперечень на позов, заявляти клопотання, висловлювати свою позицію.

Інші доводи касаційної скарги правильність рішення судів попередніх інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суди попередніх інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і наявним у справі доказам, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Заочне рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 24 березня 2010 року та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 29 травня 2018 року залишити без змін.