відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунальне підприємство "Правник", Новенська селищна рада м. Кропивницького, комунальне підприємство "Комунальник-96" Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради,

треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького, виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Письменного О. А., Мурашка С. І., Чельник О. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2017 року ОСОБА_1, яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, комунального підприємства "Правник" (далі - КП "Правник"), Новенської селищної ради м. Кропивницького, комунального підприємства "Комунальник-96" Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради (далі - КП "Комунальник - 96"), треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького, виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького, про визнання протиправним та скасування розпорядження керівника органу приватизації, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на житло, скасування державної реєстрації.

На обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 08 вересня 2006 року вона разом із дітьми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 (далі - квартира).

У листопаді 2016 року від своєї матері ОСОБА_4 дізналася, що остання має намір продати вказану квартиру, а також те, що спірне житлове приміщення приватизоване у лютому 2007 року нею та її сестрою - ОСОБА_5 .

Вважає, що видане їм свідоцтво про право власності на житло та розпорядження органу приватизації є незаконними, оскільки порушують її право та право її дітей на участь у приватизації квартири передбачене частиною четвертою статті 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Також позивач зазначала, що її право на проживання у квартирі підтверджується не тільки згодою матері на повторну реєстрацію її у квартирі 08 вересня 2006 року, але й ордером на вселення, виданим 20 червня 1988 року виконкомом Кіровської ради народних депутатів, на підставі якого вона була зареєстрована та проживала до листопада 2002 року. При оформлені документів про передачу у власність квартири у 2007 році ОСОБА_4 та ОСОБА_6 приховали той факт, що у вказаній квартирі також була зареєстрована вона (позивач) та її діти.

Посилаючись на викладені обставини, просила:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження органу приватизації - Новенської селищної ради у м. Кіровограді від 27 лютого 2007 № 1696 року про передачу у спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло, видане на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2019 року у складі судді Бершадської О. В. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відмовлено.

Суд першої інстанції, встановивши, що приватизація спірної квартири є незаконною, оскільки не враховано інтереси позивача та її дітей, відмовив у задоволенні позову з огляду на пропуск позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2019 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 01 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнано протиправним та скасовано розпорядження органу приватизації - Новенської селищної ради у м. Кіровограді від 27 лютого 2007 року № 1696 про передачу у спільну часткову власність квартири АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на житло, видане 21 серпня 2006 року КП "Правник" на ім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1, зареєстровану за ОСОБА_4 та ОСОБА_6, вчинену державним реєстратором Обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об`єднане Бюро технічної інвентаризації", реєстраційний номер 18132931, номер витягу 13861203 від 13 березня 2007 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що приватизація спірної квартири є незаконною, оскільки не враховано інтереси позивача та її дітей, які були зареєстровані та проживали у спірній квартирі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з позовом, та, ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що довідка про склад сім`ї містила недостовірні відомості та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 приховали факт приватизації квартири від позивача, яка не була обізнана про порушення свого права та прав своїх дітей до листопада 2016 року, отже, звернувшись до суду у січні 2017 року, позовну давність не пропустила.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погодившись із таким вирішенням спору, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_4 аргументована тим, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач звернулася до суду з позовом в межах позовної давності ґрунтується на припущеннях, а тому суд апеляційної інстанції на порушення вимог статей 256, 257, 267 ЦК України скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає вимогам закону.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

ОСОБА_1 подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, яке ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1, яка також діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до ОСОБА_4, ОСОБА_5, КП "Правник", Новенської селищної ради м. Кропивницького, КП "Комунальник-96" Управління житлового комунального підприємства виконкому Новенської селищної ради, треті особи: служба у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького, виконавчий комітет міської ради міста Кропивницького, про визнання протиправним та скасування розпорядження керівника органу приватизації, визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності на житло, скасування державної реєстрації.

Витребувано з Кіровського районного суду м. Кіровограда зазначену справу.

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зупинення дії постанови Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2019 року відмовлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що на підставі рішення виконавчого комітету Кіровської ради народних депутатів від 16 червня 1988 року № 281 ОСОБА_4 видано ордер на житлове приміщення для сім`ї з чотирьох чоловік на право зайняття житлового приміщення жилою площею 38,05 кв.м, яке складається з трьох кімнат в ізольованій квартиріАДРЕСА_1 . У вказаному ордері також зазначено склад сім`ї наймача, а саме: її доньки - ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_1

16 лютого 2007 року ОСОБА_4, як наймач вказаної квартири, звернулася з письмовою заявою до керівника органу приватизації, в якій просила оформити передачу в приватну (спільну часткову) власність та передбачити розподіл долі власності між членами сім`ї в рівних частках. Ця заява також підписана ОСОБА_6, як членом сім`ї наймача. До заяви додано: довідку про склад сім`ї та займані приміщення, документ, що підтверджує право на пільгу з безоплатного одержання у власність житла.

Згідно з доданою до заяви довідкою про склад сім`ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення від 06 лютого 2006 року, виданою КП "Комунальник - 96", у квартирі АДРЕСА_1 проживають і мають право на житло на момент введення в дію Закону "Про приватизацію державного житлового будинку": ОСОБА_4, щозареєстрована у квартирі 19 липня 1988 року, та ОСОБА_6, зареєстрована 30 серпня 2005 року.

Розпорядженням органу приватизації Новенської селищної ради від 27 лютого 2007 року № 1696 вирішено заяву ОСОБА_4 задовольнити та передати вказану квартиру у приватну спільну часткову власність. КП "Правник" доручено у десятиденний термін оформити свідоцтво про право власності на житло.

27 лютого 2007 року Новенською селищною радою видано свідоцтво про право власності на житло, згідно з яким квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 та члену її сім`ї - ОСОБА_6 у рівних частках.

Згідно з довідкою № 484, виданою 23 листопада 2016 року КП "Новенське", з 08 вересня 2006 року ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1 .

Звертаючись у січні 2017 року з позовом та посилаючись на те, що про порушення свого права та прав своїх дітей, зокрема, що квартира, в якій вона проживає з дітьми, приватизована у лютому 2007 році ОСОБА_4 та ОСОБА_6, вона дізналася у листопаді 2016 року, позивач просила визнати протиправними і скасувати розпорядження керівника органу приватизації та свідоцтво про право власності на житло, скасувати державну реєстрацію.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Суд перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанціїнорм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Предметом касаційного оскарження є рішення апеляційного суду в частині застосування позовної давності. В частині визнання приватизації спірної квартири незаконною, рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується, а тому в цій частині не переглядається касаційним судом.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об`єктивний (сам факт порушення права) так і суб`єктивний (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти. Для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Позивач звернулася до суду з позовом у січні 2017 року.

Апеляційний суд, виходячи з того, що довідка про склад сім`ї містила недостовірні відомості, та що ОСОБА_4 й ОСОБА_5 намагалися приховати факт приватизації кватири від позивача, а тому вона не була обізнана про порушення свого права та прав своїх дітей до листопада 2016 року, встановив, що з саме з цього часу починається перебіг позовної давності у даному спорі.

За таких обставин, висновок апеляційного суду про те, що звернувшись до суду з позовом у січні 2017 року, позивач звернулася у межах позовної давності, є правильним.

Доводи касаційної скарги зводяться лише до незгоди з висновком апеляційного суду про дотримання позивачем позовної давності при зверненні з вимогами про визнання приватизації незаконною. Проте, вказані обставини перевірялись апеляційним судом і їм надана належна оцінка.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови Кропивницького апеляційного суду від 16 липня 2019 року, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим.