розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 квітня 2019 року у складі судді Демидової В. К. та постанову Донецького апеляційного суду від 31 липня 2019 року у складі колегії суддів: Корчистої О. І., Біляєвої О. М., Тимченко О. О.,

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У листопаді 2018 року ОСОБА_1, від іменні якого діяла ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - ПАТ "Донецькоблгаз") про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що він у період з 23 січня 2001 року по 30 червня 2015 року працював у Харцизькому управлінні "По газопостачанню та газифікації ПАТ "Донецькоблгаз". 30 червня 2015 року він звільнений за угодою сторін згідно з частиною першою статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП (322-08) України) на підставі наказу від 30 червня 2015 року №109/к. При звільненні роботодавець не здійснив йому належних виплат заробітної плати.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд стягнути з ПАТ "Донецькоблгаз" на його користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 62 300,74 грн, суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 3 061,13 грн, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Рішення у частині стягнення заробітної плати допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 10 квітня 2019 року позовні задоволено частково. Стягнуто із ПАТ "Донецькоблгаз" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 62 300,74 грн, суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 36 061,13 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження ОСОБА_1 виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 10 травня 2019 року виправлено описку в рішенні Краматорського міського суду Донецької області від 10 квітня 2019 року, вказавши у резолютивній частині рішення суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, яка стягнута із ПАТ "Донецькоблгаз" на користь ОСОБА_1 - 3 061,13 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у період перебування позивача у трудових відносинах із відповідачем в останнього виникла заборгованість зі сплати заробітної плати, а тому із відповідача необхідно стягнути на користь позивача таку заборгованість разом із компенсацією втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати. Затримка розрахунку при звільненні з позивачем у строки, визначенні статтею 116 КЗпП України відбулося не з вини підприємства, а тому відповідач не повинен нести відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.

Постановою Донецького апеляційного суду від 31 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, від іменні якого діяла ОСОБА_2, залишено без задоволення. Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 квітня 2019 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки місцевого суду про відсутність вини відповідача затримці розрахунку із позивачем при звільненні є правильними, відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги

У серпні 2019 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 10 квітня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 31 липня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Касаційна скарга мотивована тим, що наданий відповідачем висновок Торгово-промислової палати України не містить жодних застережень щодо неможливості виконування обов`язку з виплати заробітної плати працівникам підприємства, а стосується лише податкових зобов`язань відповідача. Крім того, відповідач перебуває на підконтрольній території України та успішно веде свою господарську діяльність. Таким чином відповідачем не надано доказів відсутності його вини чи неможливості виконувати свої зобов`язання щодо своєчасної виплати заробітної плати.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не підлягає задоволенню із таких підстав.

Встановлені судами обставини

ОСОБА_1 із 23 січня 2001 року по 30 червня 2015 року працював в Харцизькому управлінню "По газопостачанню та газифікації" ПАТ "Донецькоблгаз". 30 червня 2015 року він звільнений із підприємства за згодою сторін згідно з частиною першою статті 36 КЗпП України на підставі наказу від 30 червня 2015 року № 109/к.

Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ПАТ "Донецькоблгаз" зареєстроване за адресою: вулиця Південна, 1, місто Краматорськ, Донецька область, 84313, а його відокремлений підрозділ Харцизьке управління по газопостачанню та газифікації" ПАТ "Донецькоблгаз" зареєстроване за адресою: вулиця Бірюзова, 2, місто Харцизьк, Донецька область, 84600.

Згідно із довідкою ПАТ "Донецькоблгаз" станом на 03 жовтня 2018 року за період: червень 2015 року у ОСОБА_1 існує заборгованість із заробітної плати у розмірі 62 300,74 грн.

Відповідно до Сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України від 30 липня 2014 року № 2059/05-4 про настання обставин непереборної сили для ПАТ "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Крім того, за змістом пункту 3.3 Регламенту (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18 грудня 2014 № 44(5) сертифікат у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП (322-08) України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно частина перша статті 9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) )кореспондується з вказаною статтею КЗпП України (322-08) щодо застосування ЦК України (435-15) до врегулювання відносин, зокрема трудових, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової шкоди положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 117 КЗпП України підставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, із яким погодився й апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, встановивши, що у трудових правовідносинах між відповідачем та його працівниками, зокрема ОСОБА_1, із 2014 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, у період існування яких ПАТ "Донецькоблгаз", з незалежних від нього причин було позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язки згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників, у тому числі щодо позивача, дійшов правильного і обґрунтованого висновку, що позовні вимоги у частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволенню не підлягають, оскільки вина підприємства за затримку розрахунку при її звільненні відсутня.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 10 жовтня 2018 року у справі 464/4087/16-ц, від 14 березня 2019 року у справі № 233/6128/16-ц, у яких були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, арішення судів попередніх інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Судді:	О. В. Ступак

	І. Ю. Гулейков

	Г. І. Усик