розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року у складі судді Юзькової О. Л. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року у складі колегії суддів: Оніщук М. І., Українець Л. Д., Шебуєва В. А.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 подав до суду позов, який підписаний представником ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою.

Позов мотивовано тим, що 21 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Вена" (далі - ТОВ "Фірма "Вена") та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінестбанк") було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 686-11, за умовами якого банк взяв на себе зобов`язання надати ТОВ "Фірма "Вена" кредит шляхом відкриття кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 72 500 000,00 грн., а ТОВ "Фірма "Вена" взяло на себе зобов`язання повернути кредитні кошти та сплатити відповідні проценти.

09 листопада 2012 року між ТОВ "Фірма "Вена" (в якості первісного боржника), Товариством з обмеженою відповідальністю "Севен Систем" (далі - ТОВ "Севен Систем", в якості нового боржника) та відповідачем було укладено договір № 1056-12 про переведення боргу за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 686-11 від 21 червня 2011 року за яким первісний боржник переводить свій борг на нового боржника - ТОВ "Севен Систем" та внесено зміни до кредитного договору.

В цей же день 09 листопада 2012 року між позивачем, ТОВ "Севен Систем" та відповідачем було укладено договір поруки № 1059-12.

ТОВ "Севен Систем" перейменувалось у Товариство з обмеженою відповідальністю "МПТ" (далі - ТОВ "МПТ").

16 лютого 2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис № 10641110025011980 про припинення ТОВ "МПТ" шляхом ліквідації за рішенням власника.

Просив визнати припиненим договір поруки № 1059-12 від 09 листопада 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "Промінвестбанк".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що способом судового захисту є не вимога про припинення договору поруки, а вимога про визнання поруки припиненою, оскільки порука припиняється не з моменту ухвалення судом рішення про це, а з моменту настання підстав, з якими законом пов`язане припинення поруки.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилено.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Промінвестбанк" про визнання припиненим договору поруки залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що внесення запису про припинення ТОВ "МПТ" не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та відповідно не припиняє договір поруки, оскільки позивач реалізував своє право на стягнення заборгованості до припинення юридичної особи-боржника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що 16 лютого 2016 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "МПТ" за рішенням засновників, таким чином грошове зобов`язання ТОВ "МПТ" за кредитним договором перед відповідачем припинилось у зв`язку з ліквідацією позичальника, без правонаступника. Враховуючи те, що основне зобов`язання забезпечене порукою припинилось, в силу вимог частини першої статті 559 ЦК України припинилось і похідне від нього зобов`язання за договором поруки № 1059-12 від 09 листопада 2012 року, що було укладено на забезпечення його виконання. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2016 року було визнано припиненим договір поруки, що є предметом спору по даній справі. Термін "порука", застосований законодавцем у частині першій статті 559 ЦК України, використовується в розумінні зобов`язальних правовідносин поруки, з припиненням яких втрачає чинність договір поруки. Тому у випадку встановлення припинення зобов`язальних правовідносин поруки з того ж моменту припиняється і сам договір.

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2017 року ПАТ "Промінвестбанк" подали заперечення на касаційну скаргу, в якому просили касаційну скаргу відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2017 року залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 14 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року матеріали цивільної справи № 761/39477/16-ц надійшли до Верховного Суду.

06 червня 2019 року матеріали цивільної справи передані судді-доповідачу Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ТОВ "Фірма "Вена" та ПАТ "Промінвестбанк" було укладено кредитний договір по відкриття кредитної лінії № 686-11 за умовами якого банк відкрив ТОВ "Фірма "Вена" відновлювальну кредитну лінію у сумі, яка не може перевищувати 72 500 000,00 грн на умовах встановлених договором, а ТОВ "Фірма "Вена" взяло на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти встановлені договором.

09 листопада 2012 між ТОВ "Фірма "Вена", ТОВ "Севен Систем" та ПАТ "Промінвестбанк" було укладено договір № 1056-12 про переведення боргу, за умовами якого ТОВ "Севен Систем" замінило боржника ТОВ "Фірма "Вена" у кредитному договорі № 686-11.

Також 09 листопада 2012 року сторонами було внесено зміни до кредитного договору № 686-11 від 21 червня 2011 року, згідно до якого змінено сторону у зобов`язанні.

Крім того, 09 листопада 2012 року з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1, ТОВ "Севен Систем" та ПАТ "Промінвестбанк" було укладено договір поруки № 1059-12, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання відповідати перед відповідачем за виконання ТОВ "Севен Систем" за виконання умов кредитного договору, як солідарний боржник.

ТОВ "Севен Систем" було перейменовано у TOB "TЛЛ" та в подальшому у ТОВ "МПТ".

У березні 2014 року ПАТ "Промінвестбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 686-11 від 21 червня 2011 року.

Рішенням Деснянського суду м. Чернігова від 27 жовтня 2016 року позов ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованість за кредитним договором № 686-11 від 21 червня 2011 року, яка складається з заборгованості за кредитом - 71 699 996 грн 71 коп., заборгованості за комісією - 395 443 грн 53 коп., заборгованості за відсотками - 5 953 324 грн 10 коп., заборгованості пені за простроченим кредитом - 48 224 грн 53 коп., заборгованості пені за простроченою комісією - 9 482 грн 98 коп., заборгованості пені за простроченими відсотками-132 196 грн 71 коп., штрафу-1 440 000 грн, а всього на загальну суму 79 678 668 грн 56 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Промінвестбанк" заборгованість за кредитним договором № 686-11 від 21 червня 2011 року, яка складається з заборгованості за кредитом - 71 699 996 грн 71 коп., заборгованості за комісією - 395 443 грн 53 коп., заборгованості за відсотками - 5 953 324 грн 10 коп., заборгованості пені за простроченим кредитом - 48 224 грн 53 коп., заборгованості пені за простроченою комісією - 9 482 грн 98 коп., заборгованості пені за простроченими відсотками-132 196 грн 71 коп., штрафу-1 440 000 грн, а всього на загальну суму 79 678 668 грн 56 коп.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2016 року апеляційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 жовтня 2016 року скасовано.

У задоволенні позову ПАТ "Промінвестбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 відмовлено.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 16 лютого 2016 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТОВ "МПТ" за рішенням засновників, про що мається запис за №10641110025011980.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до частини другої статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 756/15191/14-ц (провадження № 61-12398св18) зроблено висновок, що "при укладенні договору поруки, поручитель приймає на себе всі ризики, пов`язані з невиконанням зобов`язання боржником, у тому числі й ті, що виникають унаслідок припинення боржника з його подальшим виключенням із реєстру. Оскільки покладення на особу, яка забезпечує виконання зобов`язання, цих ризиків відбулося за договором, укладеним поручителем саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка забезпечує виконання зобов`язання, і після припинення боржника (юридичної особи). Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка забезпечує виконання зобов`язання, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути окремо урегульовано в договорі між нею і кредитором.

Тому сам факт ліквідації боржника за основним зобов`язанням з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за основним зобов`язанням не є підставою для припинення поруки, якщо кредитор за основним зобов`язанням до внесення запису до відповідного реєстру про припинення боржника (юридичної особи) реалізував своє право на стягнення заборгованості з поручителя, пред`явивши до нього позов".

Оскільки у справі, яка переглядається, право на стягнення з поручителя заборгованості шляхом звернення до суду з позовом було реалізоване кредитором до ліквідації боржника, то ліквідація останнього не свідчить про припинення зобов`язання поручителя.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції постановлені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.