розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року в складі судді Гладун Х. А. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року в складі колегії суддів:Желепи О. В., Рубан С. М., Іванченка М. М.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" (далі -

ПрАТ "ХК "Київміськбуд") про стягнення пені за договором купівлі-продажу майнових прав.

Позовна заява мотивована тим, що 05 березня 2013 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 601/РН-К (далі - договір) та додаткову угоду № 1 до нього від 04 липня 2013 року, відповідно до умов яких відповідач продав, а позивач придбала майнові права на квартиру

АДРЕСА_1, вартість яких погоджено в сумі 716 016,29 грн.

Умовами договору визначено, що позивач зобов`язується оплатити 98 % вартості майнових прав у розмірі 702 117,03 грн. Згідно з графіком оплати вартості майнових прав останній термін їх оплати - 07 грудня 2013 року. Позивач свої зобов`язання за договором виконала належним чином достроково. Решту вартості майнових прав на квартиру, що залишилася неоплаченими, позивач повинна оплатити після обмірів Бюро технічної інвентаризації м. Києва на підставі технічного паспорта на квартиру.

За умовами договору відповідач взяв на себе зобов`язання, серед іншого, вчинити дії, спрямовані на спорудження об`єкта будівництва - житлового будинку, строк введення якого в експлуатацію - ІV квартал 2013 року. Тобто остаточною датою виконання зобов`язання відповідача є 31 грудня 2013 року, тоді як сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта та введення його в експлуатацію відповідач отримав лише 23 грудня 2014 року.

Крім того, про передання будинку під заселення відповідач був зобов`язаний повідомити позивача засобами телефонного зв`язку або письмовим повідомленням протягом 20 робочих днів з дати отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта. Однак це зобов`язання відповідач у належний спосіб також не виконав. Лише 07 жовтня 2015 року відповідач запросив позивача на підписання акта приймання-передачі квартири, що ними і було вчинено.

Відповідно до пункту 4.2 договору за неналежне виконання своїх зобов`язань відповідач сплачує позивачу пеню в розмір 0,01 % від суми неналежно виконаного зобов`язання.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 березня 2015 року

у справі № 752/19260/14-ц з відповідача на користь позивача стягнуто пеню за порушення строків уведення будинку в експлуатацію за період з 01 січня до

05 листопада 2014 року в сумі 22 124,40 грн.

Разом з тим після ухвалення цього рішення права позивача порушувались до 23 грудня 2014 року - дати отримання відповідачем сертифіката про відповідність закінченого будівництвом об`єкта та введення його в експлуатацію, тому пеня за порушення цих строків повинна нараховуватися до 22 грудня 2014 року.

Позивач вважала, що недонарахована сума пені за прострочення строків уведення будинку в експлуатацію має бути розрахована за період з 10 до

22 грудня 2014 року та становить 930,82 грн.

Також за порушення відповідачем зобов`язання щодо належного повідомлення позивача про дату передання будинку під заселення з відповідача відповідно до пункту 4.2 договору підлягає стягненню пеня в розмірі 20 549,20 грн за період

з 24 грудня 2014 року (здача будинку в експлуатацію) до 07 жовтня 2015 року (підписання акта приймання-передачі квартири).

Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ "ХК "Київміськбуд" на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 19 332,02 грн та 438,48 грн судових витрат. У решті позову відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пеня за порушення строків уведення будинку в експлуатацію повинна розраховуватися за період з 01 січня 2014 року (початок перебігу строку порушення зобов`язання) до 22 грудня 2014 року (переддень уведення будинку в експлуатацію) за виключенням періоду з 01 січня до 05 листопада 2014 року, за який Голосіївський районний суд м. Києва ухвалив рішення, тобто

з 06 листопада до 22 грудня 2014 року.

Ураховуючи положення пункту 6.2 договору, відповідач у строк до 23 січня

2015 року повинен був повідомити позивача засобами телефонного зв`язку або письмовим повідомленням про дату передання будинку під заселення, проте належних та допустимих доказів виконання цього зобов`язання суду не надано.

Матеріалами справи підтверджено неодноразові звернення позивача до відповідача з вимогою повідомити про дату заселення будинку, однак конкретної відповіді по суті ініційованого питання позивач не отримала.

Пеня підлягає сплаті за період з 23 січня до 06 жовтня 2015 року в розмірі 0,01 % від суми неналежно виконаного зобов`язання (716 016,29 грн) та становить

18 401,20 грн. Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення недонарахованої суми пені за прострочення строків уведення будинку

в експлуатацію за період з 10 до 22 грудня 2014 року в сумі 930,82 грн.

Аргументи учасників справи

У грудні 2017 року ПрАТ "ХК "Київміськбуд" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову

у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували положення частини третьої статті 549 ЦК України та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (543/96-ВР) , відповідно до яких платником пені може бути лише особа, яка несе грошові зобов`язання, до яких завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єктів будівництва не належить. Пункт 4.2 договору в частині сплати пені відповідно до законодавства не може бути застосовано.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ПрАТ "ХК "Київміськбуд" про стягнення пені та судових витрат, тому в іншій частині справа в касаційному порядку не переглядається.

Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не подали.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ від 07 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження

в цій справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 05 березня 2013 року між ОСОБА_1 (покупець) та

ПрАТ "ХК "Київміськбуд" (продавець) укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого відповідач продає позивачу майнові права на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1.4 договору відповідач зобов`язаний передати позивачу майнові права на квартиру за адресою:

АДРЕСА_1, а позивач -прийняти їх. Передання та приймання майнових прав здійснюються сторонами за актом приймання-передачі майнових прав після отримання Сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта та проведення кінцевих розрахунків за фактично збудовану площу відповідно до технічних паспортів, виготовлених КМБТІ. Покупець набуває права власності на майнові права після оформлення акта приймання-передачі майнових прав.

Пунктами 3.1, 3.2 договору у редакції додаткової угоди № 1 до договору від

04 липня 2013 року між сторонами досягнуто домовленості, що вартість майнових прав на квартиру становить 716 016,29 грн, покупець здійснює оплату 98 % вартості майнових прав, решту майнових прав на квартиру, що залишилася неоплаченою, покупець оплачує після обмірів Бюро технічної інвентаризації

м. Києва на підставі технічного паспорта на квартиру. Цією угодою встановлено факт оплати позивачем 702 117,03 грн, що становить 98 % вартості майнових прав.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що за неналежне виконання своїх зобов`язань продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,01 % від суми неналежно виконаного зобов?язання.

Пунктами 6.1, 6.2 договору визначено, що продавець бере на себе зобов`язання перед покупцем вчинити дії, спрямовані на спорудження об`єкта будівництва - житлового будинку АДРЕСА_1,

з визначеними характеристиками, в тому числі кінцевим строком уведення його в експлуатацію у IV кварталі 2013 року. Продавець після завершення спорудження та введення об`єкта будівництва в експлуатацію зобов`язується повідомити покупця засобами телефонного зв`язку або письмовим повідомленням, як власника майнових прав на квартиру, яка є частиною об`єкта капітального будівництва, про дату передання будинку під заселення протягом 20 робочих днів з дня отримання сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта.

Об`єкт уведений в експлуатацію 23 грудня 2014 року, про що відповідач отримав Сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що будинок під заселення у встановлений договором строк не відкрито, тому пеня підлягає сплаті за період з 23 січня до 06 жовтня 2015 року у розмірі 0,01 % від суми неналежно виконаного зобов`язання (716 016,29 грн) та становить 18 401,20 грн. Також підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення недонарахованої суми пені за прострочення строків введення будинку в експлуатацію за період

з 06 листопада до 22 грудня 2014 року в сумі 930,82 грн.

Проте з таким висновком судів погодитися не можна.

За змістом статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають в його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило

є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так

і недоговірних зобов`язань.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 655 та частини другої статті 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Частиною першою статті 549, частиною другою статті 551 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі

і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 757/39364/15-ц (провадження

№ 61-5917сво18) зроблено такі висновки: "ПАТ "ХК "Київміськбуд" виконало взяті на себе зобов`язання щодо передачі майнових прав позивачу як покупцеві після сукупного настання подій - введення будинку в експлуатацію, отримання Сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта та повного розрахунку покупцем з компанією після обмірів бюро технічної інвентаризації. Позивачем виконано свої зобов`язання зі сплати вартості майнових прав лише 13 серпня 2015 року, однак апеляційний суд стягнув з товариства пеню за період з 31 липня 2014 року по 22 грудня 2014 року, тобто за період, коли зобов`язання позивача не були виконані. Тому в указаний період у відповідача не виникло обов`язку передати позивачу майнові права на квартиру, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення пені.

Оцінивши в сукупності досліджені докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності, встановленої пунктом 4.2 Договору, оскільки ОСОБА_1 не доведено факт неналежного виконання товариством своїх зобов`язань.

Крім того, обчислюючи пеню в розмірі 0,01 % за кожен день прострочення, ОСОБА_1 поклала в основу своїх розрахунків сплачену нею за Договором суму грошових коштів у розмірі 556 275,17 грн, тобто 99 % вартості майнових прав на спірну квартиру. Однак пунктом 4.2 Договору вказаний розмір пені встановлений не від цієї суми, а від суми неналежно виконаного зобов`язання. Така сума позивачем не визначена і доказів на її підтвердження суду не надано. Разом з тим вищенаведені пункти 6.1 та 6.2 Договору, з підстав порушення яких ОСОБА_1 просила стягнути пеню, не містять грошової оцінки (суми) зазначених

у ньому зобов`язань".

У цій справі суди не враховали, що у заявлений період нарахування пені

з 23 січня до 06 жовтня 2015 року момент виконання зобов`язання щодо передання майнових прав позивачу як покупцеві у товариства не настав, оскільки за умовами договору такий строк обумовлений сукупним настанням подій введення будинку в експлуатацію, отримання Сертифіката відповідності закінченого будівництвом об`єкта та повного розрахунку покупця з компанією після обмірів бюро технічної інвентаризації.

Крім того, умови укладеного сторонами договору, зокрема пункти 6.1 та 6.2, за порушення яких ОСОБА_1 просила стягнути пеню, не містять грошової оцінки (суми) зазначених у договорі зобов`язань з метою притягнення забудовника до відповідальності, передбаченої пунктом 4.2 договору, яка визначена сумою неналежно виконаного зобов`язання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержанням норм матеріального права. У зв`язку з наведеним та зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, понесені ПАТ "ХК "Київміськбуд" судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 540,00 грн та касаційної скарги у розмірі 584,64 грн підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 листопада 2017 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення пені та судових витрат скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про стягнення пені за договором купівлі-продажу майнових прав відмовити.