Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 602/160/17
провадження № 61-32286св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник - Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Кобзар Оксана Петрівна,
заінтересована особа - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області
від 14 квітня 2017 року в складі судді Радосюка А. В. та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 08 червня 2017 року в складі колегії суддів:
Костіва О. З., Сташківа Б. І., Хоми М. В.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі -
ПАТ "Родовід Банк", Банк) звернулося до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Збаразький міжрайонний ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області), заінтересована особа - ОСОБА_1 .
Скарга мотивована тим, що державним виконавцем безпідставно винесено повідомлення від 24 січня 2017 року № 344/0349 про повернення стягувачу виконавчого документа з тих підстав, що стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим.
Вважав, що оскаржуване повідомлення прийнято з порушення положень Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
, а відтак підлягає скасуванню.
ПАТ "Родовід Банк" у розмірі 99,99 % належить державі в особі Міністерства фінансів України, тобто є державним органом. Крім того, на підставі частини першої статті 36, частини другої статті 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) набув всіх повноважень органів управління Банку з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення, а його уповноваженій особі делеговані повноваження вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління Банку. Таким чином, при примусовому виконанні рішення суду на підставі виконавчого документа
ПАТ "Родовід Банк" звільнене від сплати авансового внеску.
З урахуванням уточнених позовних вимог, заявник просив визнати незаконними дії головного державного виконавця Збаразького міжрайонного ВДВС ГТУЮ
у Тернопільській області Кобзар О. П. при винесенні повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа від 24 січня 2017 року
№ 344/0349 та скасувати це повідомлення.
Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Лановецького районного суду Тернопільської області від 14 квітня
2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 08 червня 2017 року, в задоволенні скарги ПАТ "Родовід Банк" відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що скаржник не є державним органом, отже, до заяви про примусове виконання рішення мав додати квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 % від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (частина друга статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").
Аргументи учасників справи
У вересні 2017 року ПАТ "Родовід Банк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, постановити нову ухвалу про задоволення скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами неповно встановлено фактичні обставини справи та надано невірну оцінку доказам. При примусовому виконанні рішення на підставі виконавчого документа за заявою ПАТ "Родовід Банк" згідно із частиною другою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач звільнений від сплати авансового внеску.
У жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення Збаразького міжрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області на касаційну скаргу, в якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Рух справи
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 08 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження в цій справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15)
у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19)
касаційні скарги (подання) на судові рішення
у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15)
справа передана до Верховного Суду.
20 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суди встановили, що 30 жовтня 2014 року Лановецьким районним судом Тернопільської області видано виконавчий лист № 602/482/14-ц про стягнення
з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" 62 840,78 грн заборгованості за кредитним договором та 628,41 грн судового збору.
24 січня 2017 року головним державним виконавцем Збаразького міжрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області винесено повідомлення № 344/0349 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання з тих підстав, що до виконавчого документа не додано квитанцію про сплату авансового внеску.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суди зробили висновок про те, що скаржник не є державним органом, отже до заяви про примусове виконання рішення мав додати квитанцію про сплату авансового внеску
Разом з тим, статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вчинення оскаржених дій державного виконавця) до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР)
(конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення) від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
(є неконституційними), положення частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII зі змінами.
Положення частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII зі змінами, що визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.
Рішення Конституційного Суду України мотивовано тим, що визначенням положеннями частини другої статті 26 Закону обов`язкової сплати авансового внеску особою, на користь якої ухвалене судове рішення, як необхідної умови початку примусового виконання цього рішення органом державної виконавчої служби, покладено на цю особу фінансовий тягар забезпечувати функціонування впровадженої державою системи виконання судових рішень, що не гарантує доступу для кожної такої особи до вказаної системи, отже, не забезпечує в усіх випадках і за будь-яких умов повного та своєчасного виконання цього рішення, його обов`язковості. Конституційний Суд України зазначив, що держава має позитивний обов`язок забезпечувати виконання судового рішення, проте визначеним положеннями частини другої статті 26 Закону правовим регулюванням щодо обов`язкового авансування початку примусового виконання судового рішення особою, на користь якої ухвалене це рішення, такий обов`язок держави перекладено на вказану особу, що нівелює сутність її конституційного права на судовий захист та суперечить положенням статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України.
З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду вважає, що враховуючи гарантії, закріплені у статтях 55, 129, 129-1 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 18 ЦПК України, дії державного виконавця щодо повернення без виконання
з мотивів несплати авансового внеску виконавчого листа, не можуть вважатись правомірними.
Такий висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду, викладеному у постанові
від 05 вересня 2019 року у справі № 638/9278/16-ц (провадження
№ 61-33331сво18).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин першої, другої статті 387 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржені рішення суду першої інстанції та апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення скарги.
Керуючись статями 400, 402, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задовольнити.
Ухвалу Лановецького районного суду Тернопільської області від 14 квітня
2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 08 червня
2017 року скасувати.
Скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на дії головного державного виконавця Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області задовольнити.
Визнати неправомірнимидії головного державного виконавця Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Кобзар Оксани Петрівни при винесенні повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа
від 24 січня 2017 року № 344/0349.
Скасувати повідомлення головного державного виконавця Збаразького міжрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській областіКобзар Оксани Петрівни про повернення стягувачу виконавчого документа від 24 січня 2017 року
№ 344/0349.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук