Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 127/10456/15-ц
провадження № 61-34858св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
за позовом публічного акціонерного товариства "Златобанк":
позивач - публічне акціонерне товариство "Златобанк",
відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :
позивачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Златобанк",
за позовом ОСОБА_1 :
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Златобанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Златобанк" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року у складі судді Бойка В. М. та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Медяного В. М., Сопруна В. В.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог ПАТ "Златобанк"
У травні 2015 року публічне акціонерне товариство "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк"; банк) звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Банк обґрунтовував вимоги тим, що 04 липня 2012 року між ним і ФОП ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 161/12-КL, відповідно до умов якого остання отримала кредит у формі відкличної кредитної лінії в межах максимального ліміту заборгованості у розмірі 5 000 000 грн строком до 03 липня 2014 року зі сплатою 22 % річних.
У вказаному договорі узгоджений графік зниження максимального ліміту кредитної лінії (щомісячно з 01 серпня 2013 року до 01 липня 2014 року).
30 квітня 2013 року між ним і ФОП ОСОБА_1 укладений додатковий договір, згідно з умовами якого сплата відсотків за користування кредитними коштами за період із 01 квітня 2013 року до 30 квітня 2013 року повинна бути здійснена не пізніше 14 травня 2013 року.
06 серпня 2013 року сторони підписали додатковий договір відносно викладення пункту 8.12 кредитного договору в новій редакції про деталізацію розголошення інформації щодо виконання умов кредитного договору.
01 листопада 2013 року між ним і ФОП ОСОБА_1 укладений додатковий договір, яким пункт 1.4.1 викладений у такій редакції: "Зниження максимального ліміту кредитної лінії здійснюється згідно із графіком".
29 серпня 2014 року сторони уклали ще один додатковий договір до кредитного договору, яким змінили: максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 2 600 000 грн; строк до 24 місяців; кінцеву дату повернення кредиту - не пізніше 29 серпня 2016 року включно; відсоткову ставку до 28 % річних; а також узгодили, що зниження максимального ліміту кредитної лінії здійснюється згідно з установленим графіком, сплата відсотків за період із 01 серпня 2014 року до 25 серпня 2014 року повинна бути здійснена у строк до 07 вересня 2014 року.
Повернення кредиту забезпечене договором поруки від 04 липня 2012 року, укладеним між ним і ОСОБА_2 .
У зв`язку з внесенням змін до кредитного договору між ним і поручителем укладена додаткова угода до договору поруки від 29 серпня 2014 року.
Станом на 23 квітня 2015 року розмір заборгованості за кредитним договором становить 2 319 527 грн 36 коп., із яких: заборгованість за кредитом - 2 150 000 грн, заборгованість за відсотками - 136 219 грн 18 коп., пеня - 27 182 грн 06 коп., три відсотки річних від простроченої суми заборгованості - 1 126 грн 12 коп., штраф - 5 000 грн, яку банк просив стягнути солідарно з відповідачів.
Короткий зміст зустрічних позовних вимог ФОП ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
У вересні 2015 року ФОП ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до суду зустрічний позов до ПАТ "Златобанк" про визнання зобов`язання припиненим, визнання відсутнім права на стягнення коштів за кредитним договором, визнання припиненими іпотечного договору та договору про внесення змін і доповнень до нього, договору поруки та додаткової угоди до нього.
Позов мотивований тим, що 04 липня 2012 року між ПАТ "Златобанк" і ФОП ОСОБА_1 укладений вищевказаний кредитний договір № 161/12-КL, до якого у подальшому неодноразово вносилися зміни.
З метою забезпечення виконання умов цього договору 04 липня 2012 року укладені договір поруки (між банком і ОСОБА_2 ) та іпотечний договір (між банком і ОСОБА_1 ; предмет іпотеки - комплекс будівель та споруд і земельна ділянка з цільовим призначенням - для виробничих потреб (виготовлення будівельних матеріалів) на АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1 ), до яких також внесені зміни.
Зазначали, що зобов`язання за кредитним договором виконане у повному обсязі, що підтверджується такими обставинами.
12 лютого 2015 року ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ПАТ "Златобанк" уклали договір про виконання зобов`язань третьою стороною, відповідно до умов якого банк надав згоду на виконання новим боржником ОСОБА_4 частини зобов`язань за первісного боржника - ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором у сумі 699 568 грн 59 коп.
Того ж дня, 12 лютого 2015 року, між ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ПАТ "Златобанк" укладений договір про виконання зобов`язань третьою стороною, згідно з умовами якого банк надав згоду на виконання новим боржником ОСОБА_3 частини зобов`язань за первісного боржника - ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 1 471 198 грн 54 коп.
12 лютого 2015 року ПАТ "Златобанк" і ФОП ОСОБА_1 підписали договір про розірвання кредитного договору від 04 липня 2012 року № 161/12-КL, відповідно до умов якого сторони не мають одна до одної жодних претензій щодо виконання ними своїх зобов`язань за даним кредитним договором.
Ураховуючи викладене, просили визнати припиненими із 12 лютого 2015 року зобов`язання ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором від 04 липня 2012 року № 161/12-КL та додатковими угодами до нього; визнати відсутнім у ПАТ "Златобанк" право на стягнення з них (позивачів) заборгованості за цим кредитним договором і додатковими угодами до нього; визнати припиненим із 12 лютого 2015 року іпотечний договір від 04 липня 2012 року; визнати припиненим із 12 лютого 2015 року договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 04 лютого 2012 року; визнати припиненим із 12 лютого 2015 року договір поруки від 04 липня 2012 року № 161/12-KL/S-1 і додаткову угоду до зазначеного договору поруки.
Короткий зміст вимог позовної заяви ОСОБА_1 .
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ "Златобанк" про визнання зобов`язання припиненим, визнання відсутнім права на стягнення коштів, визнання припиненими договорів.
Позов обґрунтований тим, що 12 лютого 2015 року вона, будучи фізичною особою-підприємцем, виконала зобов`язання за кредитним договором від 04 липня 2012 року № 161/12-КL у повному обсязі.
Протокольною ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто за заявою її представника про відмову від позову.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року у задоволенні позову ПАТ "Златобанк" відмовлено, а зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено.
Визнано припиненим із 12 лютого 2015 року зобов`язання ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором від 04 липня 2012 року № 161/12-КL та додатковими угодами до нього у зв`язку з повним виконанням.
Визнано відсутнім у ПАТ "Златобанк" право на стягнення із ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за даним кредитним договором та додатковими угодами до нього.
Визнано припиненим із 12 лютого 2015 року іпотечний договір від 04 липня 2012 року, укладений між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_1, предметом якого є нерухоме майно (комплекс будівель та споруд) площею 4 741,2 кв. м, вартістю 8 936 000 грн та земельна ділянка площею 0,9909 га, вартістю 1 436 000 грн, на АДРЕСА_1 .
Визнано припиненим із 12 лютого 2015 року договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 04 липня 2012 року, укладений між ПАТ "Златобанк" та ФОП ОСОБА_1, предметом якого є нерухоме майно (комплекс будівель та споруд) площею 4 741,2 кв. м, вартістю 8 953 369 грн та земельні ділянки: площею 0,5509 га, вартістю 1 048 800 грн; площею 0,0468 га, площею 0,3932 га, вартістю 774 200 грн, на АДРЕСА_1 .
Визнано припиненим із 12 лютого 2015 року договір поруки від 04 липня 2012 року № 161/12-KL/S-1, укладений між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2 .
Визнано припиненою із 12 лютого 2015 року додаткову угоду до договору поруки від 04 липня 2012 року № 161/12-KL/S-1, укладену між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанціївиходив із того, що зобов`язання ФОП ОСОБА_1 є припиненими, зазначивши, що вищезазначені договори про виконання зобов`язання третіми сторонами укладені 12 лютого 2015 року, тобто до впровадження у ПАТ "Златобанк" тимчасової адміністрації (з 14 лютого 2015 року), тому кредитори ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не підпадають під дію вимог пункту 1 частини п`ятої статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки не могли отримати переваг під час дії тимчасової адміністрації у ПАТ "Златобанк".
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 11 березня 2016 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ "Златобанк" до ФОП ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором і в частині задоволення зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 до ПАТ "Златобанк" щодо визнання припиненим із 12 лютого 2015 року зобов`язання ФОП ОСОБА_1 перед ПАТ "Златобанк" за кредитним договором від 04 липня 2012 року № 161/12-KL та додатковими угодами до нього у зв`язку з повним виконанням, визнання відсутнім у ПАТ "Златобанк" права на стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором та додатковими угодами до нього скасовано та провадження у справі в цій частині закрито.
Апеляційний суд вважав, що вищевказані вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 11 березня 2016 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ "Златобанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову ПАТ "Златобанк".
Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ПАТ "Златобанк" заборгованість за кредитним договором від 04 липня 2012 року № 161/12-КL станом на 23 квітня 2015 року у розмірі 2 319 527 грн 36 коп., із яких: заборгованість за кредитом - 2 150 000 грн, заборгованість за відсотками - 136 219 грн 18 коп., пеня - 27 182 грн 06 коп., три відсотки річних - 1 126 грн 12 коп., штраф - 5 000 грн.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ "Златобанк" про визнання відсутнім права на стягнення заборгованості за кредитним договором і додатковими угодами до нього, визнання припиненими іпотечного договору та договору про внесення змін до нього, визнання припиненими договору поруки та додаткової угоди до нього скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивоване тим, що відповідно до повідомлень уповноваженої особи ФГВФО від 14 квітня 2015 року договори про виконання зобов`язання боржника третіми особами визнані нікчемними і банком здійснено повернення коштів на депозитні рахунки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у зв`язку з чим нікчемним є і договір про розірвання кредитного договору.
Суд зробив висновок про доведеність факту неналежного виконання боржником зобов`язань за кредитним договором, забезпеченого договором поруки, наявності непогашеної заборгованості, що є підставою для стягнення з поручителя цих коштів.
Ураховуючи те, що зобов`язання за кредитним договором не припинилося, зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2016 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 11 березня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції вказав, що висновки апеляційного суду про нікчемність договорів про виконання зобов`язання боржника третіми особами є неправильними, оскільки у даному випадку не відбулося вчинення банком платежу на користь його кредиторів, а також не відбулася передача будь-якого майна банку, тому і відсутні підстави для встановлення нікчемності договору про розірвання кредитного договору.
Останньою ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року з урахуванням ухвали апеляційного суду Вінницької області від 11 березня 2016 року (про закриття провадження в частині вимог ФОП ОСОБА_1 ) залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у ПАТ "Златобанк" відсутнє право на стягнення зі ОСОБА_2 кредитної заборгованості у зв`язку з повним виконанням кредитного договору від 04 грудня 2012 року.
Короткий зміст касаційної скарги
У січні 2017 року до суду касаційної інстанції від ПАТ "Златобанк" надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Предметом касаційного перегляду є рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року та ухвала апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року в частині вимог ПАТ "Златобанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ПАТ "Златобанк" про визнання зобов`язання припиненим, визнання відсутнім права на стягнення коштів за кредитним договором, визнання припиненими іпотечного договору та договору про внесення змін і доповнень до нього, договору поруки та додаткової угоди до нього.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Справу № 127/10456/15-ц передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Представник банку зазначає, що при розгляді даної справи суди не дослідили умов договорів банківських вкладів, укладених із ОСОБА_4 і ОСОБА_3 .
Зокрема, строк дії цих договорів установлений до 27 березня 2015 року, у зв`язку з чим перерахування депозитних коштів у рахунок погашення кредитної заборгованості ФОП ОСОБА_1 станом на 12 лютого 2015 року було неможливим.
Умовами договорів банківського вкладу передбачено, що в разі дострокового повернення (зняття) вкладу або його частини за ініціативою вкладника останній письмово повідомляє банк про свої наміри за 2 робочі дні до бажаної дати отримання коштів, зазначеної у відповідній заяві вкладника.
Проте в банку відсутні будь-які звернення від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо видачі коштів із вкладних рахунків.
Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідно до договору про заставу майнових прав від 05 березня 2014 року № 12/3МП ПАТ "Златобанк" передало Національному банку України майнові права за кредитними договорами, укладеними між заставодавцем та фізичними особами за переліком, наведеним у додатку № 1, до якого входять також майнові права за кредитним договором від 04 липня 2012 року № 161/12-KL та за договорами іпотеки і поруки.
Згідно з умовами договору застави майнових прав від 05 березня 2014 року № 12/3МП заставодавець (ПАТ "Златобанк") зобов`язаний не відчужувати майнові права в будь-який спосіб та не обтяжувати їх зобов`язаннями на користь третіх осіб та вносити надалі зміни до кредитних договорів без отримання попередньої письмової згоди заставодержателя (Національного банку України).
Національний банк України не надавав згоди на укладення договорів про виконання зобов`язання третьою особою.
Обставини справи
Суди встановили, що 04 липня 2012 року між ПАТ "Златобанк" та ФОП ОСОБА_1 укладений кредитний договір 161/12-КL на умовах надання кредиту у формі відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, який може надаватися траншами.
Кредит наданий для поповнення обігових коштів, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 5 000 000 грн, дата повернення кредиту не пізніше 03 липня 2014 року.
Зниження максимального ліміту заборгованості здійснюється за встановленим графіком (із 01 серпня 2013 року до 01 липня 2014 року).
За користування кредитом позичальник сплачує відсотки у вигляді фіксованої відсоткової ставки у розмірі 22 % річних.
У подальшому сторони неодноразово вносили зміни до умов кредитного договору.
30 квітня 2013 року ПАТ "Златобанк" та ФОП ОСОБА_1 уклали додатковий договір, згідно з умовами якого сплата відсотків за користування кредитними коштами за період із 01 квітня 2013 року до 30 квітня 2013 року повинна бути здійснена не пізніше 14 травня 2013 року.
06 серпня 2013 року ПАТ "Златобанк" та ФОП ОСОБА_1 уклали додатковий договір відносно викладення пункту 8.12 кредитного договору в новій редакції про деталізацію розголошення інформації щодо виконання умов кредитного договору.
01 листопада 2013 року між ПАТ "Златобанк" та ФОП ОСОБА_1 укладений додатковий договір, відповідно до умов якого сторони домовилися викласти пункт 1.4.1 в такій редакції: "Зниження максимального ліміту кредитної лінії здійснюється згідно із графіком".
29 серпня 2014 року ПАТ "Златобанк" та ФОП ОСОБА_1 уклали додатковий договір до кредитного договору, відповідно до умов якого домовилися викласти його в новій редакції: максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 2 600 000 грн; строк максимального ліміту за кредитною лінією складає 24 місяці; кінцева дата повернення кредиту - не пізніше 29 серпня 2016 року включно; зниження максимального ліміту кредитної лінії здійснюється згідно з відповідним графіком (із 07 вересня 2014 року до 07 серпня 2015 року); за користування кредитом позичальником сплачуються відсотки у вигляді фіксованої відсоткової ставки у розмірі - 28 % річних; за користування кредитом позичальник сплачує відсотки за період з 01 серпня 2014 року до 25 серпня 2014 року у строк до 07 вересня 2014 року; також сторони внесли зміни в пункт 2.3 кредитного договору щодо деталізації умов надання кредитних коштів.
Повернення кредиту забезпечене такими договорами:
- договором поруки від 04 липня 2012 року № 161/12-KL/S-1, укладеним між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2 (у зв`язку із внесенням змін до кредитного договору ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_2 29 серпня 2014 року уклали додаткову угоду до договору поруки);
- договором іпотеки від 04 липня 2012 року, укладеним між ПАТ "Златобанк" та ОСОБА_1 (предметом іпотеки є нерухоме майно (комплекс будівель та споруд) площею 4 741,2 кв. м, вартістю 8 936 000 грн та земельна ділянка площею 0,9909 га, вартістю 1 436 000 грн, на АДРЕСА_1 . 29 серпня 2014 року сторони підписали договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 04 липня 2012 року, предметом якого стало нерухоме майно (комплекс будівель та споруд) площею 4 741,2 кв. м, вартістю 8 953 369 грн та земельні ділянки: площею 0,5509 га, вартістю 1 048 800 грн, площею 0,0468 га, вартістю 133 900 грн, площею 0,3932 га, вартістю 774 200 грн, на вулиці АДРЕСА_1 місті АДРЕСА_1 ).
12 лютого 2015 року між ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ПАТ "Златобанк" укладений договір про виконання зобов`язань третьою стороною, відповідно до умов якого кредитор ПАТ "Златобанк" надав згоду на виконання новим боржником частини зобов`язань за первісного боржника ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором у сумі 699 568 грн 59 коп.
Того ж дня, 12 лютого 2015 року, між ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ПАТ "Златобанк" укладений договір про виконання зобов`язань третьою стороною, згідно з умовами якого кредитор ПАТ "Златобанк" надав згоду на виконання новим боржником частини зобов`язань за первісного боржника - ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 1 471 198 грн 54 коп.
Крім того, 12 лютого 2015 року ПАТ "Златобанк" та ФОП ОСОБА_1 уклали договір про розірвання кредитного договору від 04 липня 2012 року № 161/12-КL.
У вказаному договорі сторони зазначили, що не мають одна до одної жодних претензій щодо виконання ними своїх зобов`язань за даним кредитним договором.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 лютого 2015 року № 30 із 14 лютого 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ "Златобанк" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації на три місяці з 14 лютого 2015 року до 13 травня 2015 року.
14 квітня 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Златобанк" направила ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомлення про визнання нікчемними: договору про виконання зобов`язань третьою особою, укладеного 12 лютого 2015 року між ФОП ОСОБА_1 (первісний боржник), ОСОБА_3 (новий боржник) та ПАТ "Златобанк", договору про виконання зобов`язання третьою особою, укладеного 12 лютого 2015 року між ФОП ОСОБА_1 (первісний боржник), ОСОБА_4 (новий боржник) та ПАТ "Златобанк".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 213 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам оскаржені судові рішення відповідають не в повній мірі.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норми права
Відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог і задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2, суди попередніх інстанцій виходили з того, що зобов`язання за кредитним договором від 04 липня 2012 року № 161/12-КL виконане в повному обсязі, факт чого підтверджується договорами про виконання зобов`язання третіми особами та про розірвання кредитного договору (від 04 липня 2012 року № 161/12-КL) від 12 лютого 2015 року, які є чинними.
При цьому суди зазначили, що вищевказані договори від 12 лютого 2015 року не можуть вважатися нікчемними, як на це посилався банк, оскільки їх укладення не свідчить про надання переваг третім особам перед іншими вкладниками банку.
Колегія не в повній мірі погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутність таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 4 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.
Суди встановили, що зобов`язання за кредитним договором від 04 липня 2012 року № 161/12-КL виконане у повному обсязі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується договором про розірвання кредитного договору від 12 лютого 2015 року.
Ураховуючи наведене, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтовані висновки про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором і додатковими угодами до нього у зв`язку з його повним виконанням та відмову у стягненні заборгованості за кредитним договором з поручителя.
Таким чином, оскаржені судові рішення в указаній частині підлягають залишенню без змін.
Стосовно вимог поручителя про визнання відсутнім у ПАТ "Златобанк" права на стягнення заборгованості за кредитним договором, визнання припиненими іпотечного договору, договору про внесення змін і доповнень до нього, договору поруки та додаткової угоди до нього колегія виходить із наступного.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України (254к/96-ВР) та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, відповідно до викладеної у позові вимоги, який не суперечить закону.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 16 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.
Згідно з частинами першою та другою статті 598 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 599 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 41-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19) зазначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; див. також пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц).
Аналіз зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 свідчить про те, що він просив визнати припиненими іпотечний договір, договір про внесення змін і доповнень до нього, додаткову угоду до договору поруки, тому належним способом захисту прав є саме визнання припиненими зобов`язань за вказаними договорами, а не визнання припиненими цих правочинів.
Крім того, вимога ОСОБА_2 про визнання відсутнім у ПАТ "Златобанк" права на стягнення заборгованості за кредитним договором є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює будь-яких порушених прав позивача.
Висновки за наслідками розгляду касаційної скарги
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів попередніх інстанцій в частині первісних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічних вимог поручителя про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором і додатковими угодами до нього - без змін, у частині зустрічних вимог про визнання відсутнім у ПАТ "Златобанк" права на стягнення заборгованості за кредитним договором, визнання припиненими іпотечного договору, договору про внесення змін і доповнень до нього, договору поруки та додаткової угоди до нього - скасуванню з прийняттям у цій частині нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Златобанк" задовольнити частково.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року у частині вимог публічного акціонерного товариства "Златобанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Златобанк" про визнання припиненим зобов`язання за кредитним договором від 04 липня 2012 року № 161/12-КL і додатковими угодами до нього залишити без змін.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 22 грудня 2016 року у частині зустрічних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Златобанк" про визнання відсутнім права на стягнення заборгованості за кредитним договором і додатковими угодами до нього, визнання припиненим із 12 лютого 2015 року іпотечного договору від 04 липня 2012 року, визнання припиненим із 12 лютого 2015 року договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 04 лютого 2012 року, визнання припиненим із 12 лютого 2015 року договору поруки від 04 липня 2012 року № 161/12-KL/S-1 і додаткової угоди до нього скасувати.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Златобанк" у частині вимог про визнання відсутнім права на стягнення заборгованості за кредитним договором і додатковими угодами до нього, визнання припиненим із 12 лютого 2015 року іпотечного договору від 04 липня 2012 року, визнання припиненим із 12 лютого 2015 року договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 04 лютого 2012 року, визнання припиненим із 12 лютого 2015 року договору поруки від 04 липня 2012 року № 161/12-KL/S-1 і додаткової угоди до нього задовольнити частково.
Визнати припиненим зобов`язання за іпотечним договором від 04 липня 2012 року, укладеним між публічним акціонерним товариством "Златобанк" і ОСОБА_1, зареєстрованим у державному реєстрі іпотеки за № 1309, зі змінами, внесеними 29 серпня 2014 року (№ 995 у державному реєстрі іпотек).
Визнати припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 04 липня 2012 року № 161/12-KL/S-1, укладеним між публічним акціонерним товариством "Златобанк" та ОСОБА_2, зі змінами, внесеними 29 серпня 2014 року.
В іншій частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Златобанк" відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар В. І. Журавель Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук