розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АКТИВ+" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2017 року у складі судді Ярмола О. Я. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Коцюрби О. П., Сержанюка А. С.,

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та гарантія") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

Позов мотивовано тим, що 26 вересня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11044103000№, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 22410,00 доларів США, що дорівнювало еквіваленту 113 170,50 грн, строком до 26 вересня 2013 року зі сплатою 11,00 % річних. В якості забезпечення виконання зобов`язань позичальником було заставлено транспортний засіб: марка HYUNDAY, модель Тucson, 2006 року випуску, колір синій, тип ТЗ легковий універсал - В, кузов НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, заставна вартість якого склала 125800,00 грн.

27 березня 2013 року у зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором Білоцерківським міськрайонним судом Київської області було ухвалене рішення у цивільній справі № 1003/19914/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та фінансового поручителя ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за вказаним кредитом у розмірі 16 242,46 доларів США, що еквівалентно 139 601,29 грн.

20 квітня 2015 року між ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" та ПАТ "УкрСиббанк" укладено договір факторингу №17, згідно умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11044103000 від 26 вересня 2006 року перейшло до позивача. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 25 березня 2016 року у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом замінено стягувача ПАТ "УкрСиббанк" на ТОВ "ФК "Довіра та гарантія".

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Згідно з повідомленням приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Губенко Т. А. позивачу стало відомо, що 21 січня 2016 року ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2

ОСОБА_1 рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року про стягнення заборгованості за кредитом виконала лише 12 квітня 2016 року. За таких умов, з точки зору позивача, ОСОБА_1 як спадкоємиця у відповідності до положень статті 625 ЦК України мала б сплатити суму боргу з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції за час прострочення виконання рішення суду, що станом на 02 серпня 2016 року становило 111 614,63 грн. (8972,73 грн - 3 % річних та 105 668,90 грн - індекс інфляції).

У зв`язку з наведеним позивач просив суд в рахунок заборгованості перед ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" за договором споживчого кредиту та заставу транспортного засобу звернути стягнення на предмет застави, а саме - автомобіль HYUNDAY, модель Тucson, 2006 року, державний номерний знак НОМЕР_2, зобов`язавши відповідача передати даний автомобіль позивачу, та стягнути з відповідача судові витрати.

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання договору поруки та договору застави припиненими.

Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що 26 вересня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11044103000, строк дії якого було визначений сторонами з 26 вересня 2006 року до 26 вересня 2013 року.

26 вересня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки, згідно умов якого вона поручилася за виконання позичальником грошових зобов`язань.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно стягнуто на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором. Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання зобов`язання. Позичальник за період з 25 квітня 2013 року по 26 грудня 2014 року здійснив погашення кредитної заборгованості в розмірі 21 816,29 грн, що підтверджується копіями квитанцій про оплату. Таким чином ПАТ "УкрСиббанк", вже реалізувало своє право грошової вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна ще до укладення з ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" договору факторингу № 17 від 20 квітня 2015 року. Вказувала, що 12 квітня 2016 року вона погасила заборгованість за кредитним договором в повному обсязі, що підтверджується квитанцією про оплату, постановою державного виконавця про зняття арешту від 15 квітня 2016 року по виконавчому провадженню № 38608134, постановою про закінчення виконавчого провадження від 11 травня 2016 року.

Також ОСОБА_1 зазначала, що на неї як на поручителя може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов`язку щодо виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину. Разом з тим, умовами договору поруки № 11044103000 від 26 вересня 2006 року не передбачено згоди поручителя відповідати за зобов`язаннями спадкоємців у разі прийняття ними спадщини. Також вказувала, що новий кредитор ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" не вжив активних дій щодо реалізації своїх прав, пропустив спеціальний строк для пред`явлення вимог кредитора до спадкоємців, визначений частиною другою статті 1281 ЦК України, оскільки 17 травня 2015 року вона повідомила АТ "Укрсиббанк" про смерть свого чоловіка.

У зв`язку з наведеним просила суд визнати поруку, встановлену за договором поруки № 11044103000 від 26 вересня 2006 року, припиненою; визнати зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11044103000, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 припиненими; виключити (вилучити) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про звернення стягнення рухомого майна № 50054739 від 02 серпня 2016 року, зареєстрований філією міста Києва та Київської області державного підприємства "Національні інформаційні системи"; виключити (вилучити) з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про заборону відчуження, зареєстрований 28 вересня 2006 року та змінений 16 лютого 2016 року за № 3802536 реєстратором: Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі договору факторингу № 17, від 20 квітня 2015 року, автомобіля марки HYUNDAY, номер державної реєстрації: НОМЕР_2, обтяжувач - ТОВ "ФК "Довіра та гарантія".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2017 року зустрічний позов задоволено частково, поруку, встановлену за договором поруки № 11044103000 від 26 вересня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, визнано припиненою, з ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 551,20 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено. Відмовлено у задоволенні первісного позову ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "АКТИВ+" відхилено.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2017 року залишено без змін.

Відмовляючи в задоволені позову ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не було дотримано передбаченого статтею 1281 ЦК України строку на пред`явлення вимоги до спадкоємців померлого боржника, у зв`язку з чим ним було втрачене право на таку вимогу. ОСОБА_1 не є стороною договору кредиту та заставу майна № 11044103000, вона є поручителем за договором поруки № 11044103000 від 26 вересня 2006 року. ОСОБА_1 не ставила вимогу про виключення з державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про звернення стягнення на рухоме майно і запису про заборону відчуження майна (автомобіля) з інших підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року ТОВ "ФК "Актив+" через засоби поштового зв`язку подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2017 року та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд неправильно встановив природу правовідносин, що склались між сторонами. Позивач (кредитор ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") залишився необізнаним про факт смерті кредитора та видачу свідоцтва про право на спадщину. 29 червня 2016 року у Білоцерківському міськрайонному суді Київської області було призначено справу № 357/6728/16 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", Державного підприємства "Інформаційний центр" про внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно. Тоді ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" стало відомо про смерть боржника та отримання права на спадщину ОСОБА_1 . Тобто перебіг строку встановлений статтею 1281 ЦК України починається з червня 2016 року. При розгляді саме цієї справи позивачем було отримано документи, на які містяться посилання у позовній заяві, у справі що оскаржується, а саме свідоцтво про смерть боржника від 22 травня 2015 року та повідомлення приватного нотаріуса Губенко Т. А. від 21 січня 2016 року.

Позиція інших учасників справи

У грудні 2017 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ТОВ "ФК Актив+" відхилити, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2017 року залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

У листопаді 2017 року матеріали цивільної справи № 357/9324/16-ц надійшли до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У червні 2018 року матеріали цивільної справи № 357/9324/16-ц надійшли до Верховного Суду.

05 червня 2019 року матеріали справи передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судами встановлено, що 26 вересня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11044103000№.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та фінансового поручителя ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за вказаним кредитом у розмірі 16 242,46 доларів США, що еквівалентно 139 601,29 грн.

20 квітня 2015 року між ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" та ПАТ "УкрСиббанк" укладено договір факторингу №17.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер.

21 січня 2016 року ОСОБА_1 видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .

Позов до спадкоємця боржника було пред`явлено 30 серпня 2016 року.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ "Фінансова компанія "Актив+" заявило клопотання про заміну сторони в цивільному процесі посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ "Фінансова компанія "АКТИВ+" договору факторингу № 279/ФК-16 від 30 листопада 2016 року останнє набуло право вимоги за договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11044103000 від 26 вересня 2006 року.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2017 року в заявленому клопотанні про заміну сторони відмовлено.

02 червня 2017 року ТОВ "Фінансова компанія "Актив+" як особа, яка не приймала участі у справі, подало апеляційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2017 року.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 червня 2017 року поновлено ТОВ "Фінансова Компанія "Актив+" процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2017 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною. скаргою ТОВ "Фінансова компанія "Актив+".

Відповідно до частини першої статті 292 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом із тим, судове рішення, оскаржене незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Обґрунтовуючи право на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2017 року ТОВ "ФК "Актив+" посилалось на незаконність ухвали про відмову в задоволенні клопотання про заміну сторони, просило відкрити апеляційне провадження, замінити кредитора у зобов`язанні та розглянути апеляційну скаргу по суті.

Проте апеляційний суд не вирішив клопотання про заміну сторони та переглянув рішення в апеляційному порядку по суті за апеляційною скаргою особи, яка не брала участь у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене судове рішення постановлено з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції скасувати, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.