Постанова
Іменем України
02 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 712/3811/15-ц
провадження № 61-25400св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2017 року у складі судді Романенко В. А., та рішення апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Гончар Н. І.,
ВСТАНОВИВ
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 22 листопада 2006 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", відповідно до статуту, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ФВ_02-06/00, згідно якого позичальник отримав кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 27 000,00 дол. США, зі сплатою 12,5 % річних, із кінцевим строком повернення по 21 листопада 2018 року.
До зазначеного кредитного договору було укладено три додаткові угоди, від 16 лютого 2006 року, 01 квітня 2009 року та 29 липня 2010 року.
Для забезпечення виконання кредитного зобов`язання 22 листопада 2006 року був укладений договір іпотеки № ФВДІ_02-06/00, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Мисан А. І. за реєстраційним № 7821. Відповідно до вказаного договору, позичальник і майнові поручителі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надали в іпотеку ВАТ АБ "Укргазбанк" трикімнатну квартиру загальною площею 84,2 кв. м, житловою - 54,3 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцям на праві приватної власності.
Також, в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором № ФВ_02-06/00 від 12 листопада 2006 року між АБ "Укргазбанк", позичальником та поручителем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № ФВДП_02-06/00 від 22 листопада 2006 року до Договору поруки було укладено Угоду про внесення змін та доповнень від 07 квітня 2009 року.
За період часу з 22 листопада 2006 року по 28 вересня 2007 року позичальник звернувся до банку з заявами на видачу частини кредитних коштів на загальну суму 24 012,00 дол. США. Випискою по позичковому рахунку позичальника № НОМЕР_1 за період з 22 листопада 2006 року по 28 вересня 2007 року підтверджується перерахування банком кредитних коштів в сумі 24 012,00 дол. США з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 .
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № ФВ_02-06/00 від 22 листопада 2006 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 06 лютого 2015 року становить: заборгованість по кредиту строкова - 7 735,14 дол. США; заборгованість по кредиту прострочена - 1152,36 дол. США; заборгованість по процентах поточна - 18,45 дол. США; заборгованість по процентах прострочена - 190,29 дол. США; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 9,48 грн.; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 2,31 грн., а всього - 9 096,24 дол. США та 11,79 грн.
На даний момент та протягом останнього року предмет іпотеки не є застрахованим, отже, порушені пункт 3.3.4. договору іпотеки. Відповідно до п. 4.2. договору іпотеки, за невиконання зокрема п. 3.3.4. договору іпотеки іпотекодавець сплачує на користь позивача штраф у розмірі 3 % від заставної вартості предмета іпотеки. Відповідно до п. 2.1.1. договору іпотеки предмет іпотеки оцінено сторонами в 304 800,00 грн.
Таким чином, за невиконання обов`язку іпотекодавцем щодо страхування предмета іпотеки, він повинен сплатити штраф у розмірі 9 144,00 грн.
Виходячи з викладеного позивач просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № ФВ_02-06/00 від 22 листопада 2006 року з наступними змінами до нього: заборгованість по кредиту строкова - 7 735,14 дол. США; заборгованість по кредиту прострочена - 1 152,36 дол. США; заборгованість по процентах поточна - 18,45 дол. США; заборгованість по процентах прострочена - 190,29 дол. США; заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 9,48 грн; заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 2,31 грн, а всього - 9 096,24 дол. США та 11,79 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь АБ "Укргазбанк" штраф за порушення умов договору іпотеки № ФВДІ_02-06/00 від 22 листопада 2006 року в сумі 9 144,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на користь АБ "Укргазбанк" понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 червня 2017 року позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість в розмірі 9 095,22 дол США, 11,10 грн та судові витрати в сумі 1097,79 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дана сума заборгованості була встановлена за результатами проведеної судово-економічної експертизи, тому позовні вимоги в частині солідарного стягнення з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості в розмірі 9 095,22 дол. США та 11,10 грн. підлягають задоволенню. Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів штрафу за порушення умов договору іпотеки № ФВДІ_02-06/00 від 22 листопада 2006 року в сумі 9144,00 грн, оскільки не підтверджено невиконання позичальником умов договору щодо страхування предмету іпотеки в межах терміну позовної давності, крім того вказаними умовами неоднозначно визначено вартість квартири.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 задоволено частково.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2017 року - змінено в частині стягнення судових витрат, скасувавши його в цій частині.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АБ "Укргазбанк" судові витрати в сумі 548,90 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АБ "Укргазбанк" судові витрати в сумі 548,90 грн.
Рішення суду апеляційної інстанцій мотивовано тим, що вирішення позову у частині задоволення позовних вимог є обґрунтованим, адже кредитна заборгованість, розрахована позивачем та в подальшому експертом ґрунтується на положеннях кредитного договору та враховує усі здійснені відповідачем сплати. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення судових витрат, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що надані банком меморіальні ордери не відповідають вимогам Постанови № 254, оскільки не містять підписів відповідальних осіб за здійснення операції, відмітки банку про виконання операції. Отже є неналежними доказами, оскільки були складені штучно для пред`явлення до суду. Позивачем не доведено та не підтверджено залишок заборгованості за кредитом, що обліковується як прострочена заборгованість, про що зазначено у висновку судового експерта від 28 квітня 2016 року № 57/280/16-23.
Отже, судові рішення оскаржуються лише в частині часткового задоволення вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за спірним кредитним договором, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не перевіряються.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2017 року АБ "Укргазбанк" подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому просить відхилити касаційну скаргу ОСОБА_1 та залишити без змін рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 06 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року поновлено строк ОСОБА_1 на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
У грудні 2017 матеріали цивільної справи № 712/3811/17-ц надійшли доВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Підпунктом 4 пунктом 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У статті 388 ЦПК України зазначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року матеріали цивільної справи № 712/3811/15-ц надійшли до Верховного Суду.
05 червня 2019 року матеріали справи передано судді-доповідачу.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 22 листопада 2006 року між ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", відповідно до статуту, та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № ФВ_02-06/00, згідно якого позичальник отримала кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 27 000,00 дол. США, зі сплатою 12,5 % річних, зі кінцевим строком повернення: по 21 листопада 2018 року.
До зазначеного кредитного договору було укладено три додаткові угоди, датовані 16 лютого 2006 року, 01 квітня 2009 року та 29 липня 2010 року.
В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором № ФВ_02-06/00 від 12 листопада 2006 року між АБ "Укргазбанк", позичальником та поручителем ОСОБА_2 (був укладений договір поруки № ФВДП_02-06/00 від 22 листопада 2006 року (до Договору поруки було укладено Угоду про внесення змін та доповнень від 07 квітня 2009 року.
За період з 22 листопада 2006 року по 28 вересня 2007 року, відповідно до 15 заяв позичальника, окремими 15 траншами на його поточний рахунок № НОМЕР_2 перераховано кредитні кошти в сумі 24 012,00 дол. США.
Отже, банком в повному обсязі було виконане зобов`язання з надання кредитних коштів позичальнику, відповідно до умов кредитного договору, дані обставини документально підтверджені та спростовують посилання відповідача щодо неотримання позичальником кредитних коштів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до положень статті 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченою порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (солідарну) відповідальність поручителя.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції в частині часткового задоволення вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за спірним кредитним договором, дійшов обґрунтованого висновку, що кредитна заборгованість, розрахована позивачем, враховує усі здійснені відповідачем сплати, протягом тривалого часу позичальником ОСОБА_1 умови спірного договору виконувались, а отже визнавались.
При цьому, судами вірно встановлена валюта кредиту, оскільки звертаючись до банку ОСОБА_1 у власноручно заповненій анкеті фізичної особи, що отримує кредит зазначила його суму саме в доларах США. Сплата отриманого кредиту позичальником спірним договором, також, визначена помісячно в доларах США.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановіВеликої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) зроблено висновок, що "гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України".
Отже, суди правомірно стягнули кредитну заборгованість у доларах США.
Висновки Верховного Суду
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині, постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400, 409, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 червня 2017 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 10 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат