розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2017 року у складі судді Степаненка О. М. та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів: Пономаренка В. В., Сіренка Ю. В., Ювшина В. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Черкасибудматеріали" (далі - ВАТ "Черкасибудматеріали) та просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 та скасувати запис в реєстрі прав власності щодо реєстрації права власності на спірну квартиру за ВАТ "Черкасибудматеріали".

В обґрунтування позову зазначав, що у 1995 році уклав з ВАТ "Черкасибудматеріали" договір оренди квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець здає в оренду вказану квартиру, а орендар приймає належну орендодавцю на праві власності квартиру АДРЕСА_1 вартістю еквівалентною 3 860 дол. США з правом подальшого її викупу з розстрочкою.

Згідно з пунктами 1.5, 3.4 договору орендар перед заселенням квартири сплачує перший внесок у розмірі 1 155 дол. США, а на суму, що залишилась, із врахуванням відсотків, орендодавець надає, а орендар отримує кредит строком на 20 років, який зобов`язується виплатити з відсотками в сумі 3 786 дол. США шляхом відрахувань із заробітної плати у розмірі 10 доларів щомісячно.

На момент звернення до суду з позовом ним була повністю погашена вартість квартири як шляхом внесення певних сум у касу підприємства, так і шляхом відрахувань із заробітної плати.

Відповідно до пункту 4.1 договору після повної сплати вартості квартири орендарем чи закінчення строку її виплати, сторони у встановленому порядку оформляють право власності орендаря на квартиру відповідно до діючого законодавства.

В березні 2016 року він звернувся до відповідача з проханням підписати акт про виплату повної вартості квартири для переоформлення права власності на квартиру, однак відповідач ухиляється від підписання акту, посилаючись на те, що ним не сплачена повна вартість квартири.

Враховуючинаведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Улипні 2016 року ВАТ "Черкасибудматеріали"звернулося із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просило: розірвати договір оренди житла, укладений між ВАТ "Черкасибудматеріали" та ОСОБА_1 у 1995 році; усунути перешкоди у здійсненні ВАТ "Черкасибудматеріали"права власності на квартиру АДРЕСА_1 шляхом виселення знеї ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначало, що в 1995 році уклало з ОСОБА_1 договір оренди квартири АДРЕСА_1 .

Пунктом 1.1. договору визначено вартість предмету оренди у розмірі 3860 дол. США. Також вказаним підпунктом передбачена можливість викупу предмета оренди.

З метою викупу предмета оренди орендодавець надає орендарю розстрочку.

До повного погашення вартості квартири орендарем або закінчення строку викупу предмет оренди є власністю орендодавця, перебуває на його балансі та не може бути в цей період приватизовано, передано в спадщину чи відчужено.

Основною умовою набуття права власності орендарем на предмет оренди є повна виплата вартості орендованої квартири (пункт 1.4. договору).

Відповідно до пункту 3.4. договору у випадку звільнення орендаря за власним бажанням до виплати повної вартості предмета оренди або при звільненні за порушення трудового законодавства України орендар та всі члени сім'ї, які проживають з ним, зобов'язані в двомісячний строк звільнити орендовану квартиру або ж виплатити її повну вартість.

Відповідно до наказу Черкаського обласного виробничого об'єднання будматеріалів Черкаського заводу будматеріалів від 29 серпня 1988 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу на посаду завантажувача-розвантажувача камер пропарювання 2 розряду в шлакоблочному цеху із відрядно-преміальною оплатою праці.

Наказом ВАТ "Черкасибудматеріали" №12к від 01 березня 2005 року ОСОБА_1 звільнений з роботи у зв'язку з переведенням за його згодою на інше підприємство на підставі пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України з 01 березня 2005 року.

Згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія-2000" №15к від 26 грудня 2005 року ОСОБА_1, який займав посаду підсобного робітника з виконанням функцій сторожа, звільнений з роботи за появу в нетверезому стані на підставі пункту 7 статті 40 Кодексу законів про працю України.

При звільненні 26 грудня 2005 року ОСОБА_1 не виконав умови пункту 3.4. договору, не сплатив у двомісячний строк повну вартість квартири та не звільнив її.

Оскільки позивачем та членами його родини не сплачено повну вартість квартири до закінчення терміну договору, вони проживають у ній протиправнота порушують майнові права ВАТ "Черкасибудматеріали".

Враховуючи наведене, ВАТ "Черкасибудматеріали" просило позов задовольнити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ВАТ "Черкасибудматеріали" відмовлено.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні первісного позову виходив з того, що позивачем не сплачено повну вартість спірної квартири до закінчення строку дії договору, відтак відсутні правові підстави для визнання за ним права власності на неї.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суди виходили з того, що ОСОБА_1 не виконав умови договору, після звільнення не сплатив у двомісячний строк повну вартість квартири та не звільнив її, відтак вимоги ВАТ "Чекарсибудматеріали" є обґрунтованими. Разом з тим, товариство звернулося з позовом з пропуском позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області в частині відмови у задоволенні первісного позову та ухвалити нове рішення про задоволення його позову у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що відповідно до умов спірного договору він діє до повного виконання. На момент ухвалення судом рішення він повністю сплатив вартість квартири, визначену договором. Однак суд першої інстанції безпідставно не врахував квитанцію від 21 березня 2017 року та відмовив у долученні до матеріалів справи квитанції від 16 травня 2017 року, які підтверджують факт повного виконання умов договору щодо сплати вартості квартири.

Суди не врахували, що хоча у договорі визначено, що кредит надається на 20 років, порушення строків його виплати не є підставою для його припинення. Відповідач, зареєструвавши право власності на спірну квартиру за собою, порушив умови договору та його права.

Судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ВАТ "Черкасибудматеріали" в касаційному порядку не оскаржувалися та не переглядаються.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

31 травня 2018 року справу № 711/5651/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

ВАТ "Черкасибудматеріали" направило заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що в 1995 році між ВАТ "Черкасибудматеріали" та ОСОБА_1 укладено договір оренди, предметом якого є оренда квартири,розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Пунктом 1.1. розділу 1 договору визначено, що вартість предмету оренди становить 3860 дол.США. Також вказаним пунктом передбачена можливість викупу предметаоренди, для чого орендодавець надає орендарю розстрочку.

До повного погашення вартості квартири орендарем або закінчення строку викупупредмет оренди євласністю орендодавця, перебуває на його балансі та не може бути в цей період приватизований, переданийв спадщину, відчуженийіншим чином (пункт 1.3. розділу 1. договору).

Основною умовою набуття права власності орендарем на предмет оренди є повна виплата вартості орендованої квартири (пункт 1.4. розділу 1. договору).

Пунктом1.5. розділу 1. договору визначено строк розстрочки,необхідної для виплати вартостіпредмету оренди, який становить 20 років з моменту укладення Договору.

Відповідно до пункту3.4. договору у випадку звільнення орендаря за власним бажанням до виплати повної вартості предмета оренди, або при звільненні за порушення трудового законодавства України, орендар та всі члени сім`ї, які проживають з ним, зобов`язані в двомісячний строк звільнити орендовану квартиру або ж виплатити її повну вартість.

Наказом ВАТ "Черкасибудматеріали" №12к від 01березня 2005 року Перевальський М. В. звільнений з роботи у зв`язку з переведенням за його згодою на інше підприємство на підставі пункту 5 статті 36 Кодексу законів про працю України з 01 березня 2005 року.

Відповідно донаказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторія-2000" №15к від 26 грудня 2005 року ОСОБА_1,який займав посаду підсобного робітника з виконанням функцій сторожа,звільнений з роботи за появу в нетверезому стані на підставі пункту 7 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до довідки ВАТ "Черкасибудматеріали" ОСОБА_1 з урахуванням першого внеску та відрахувань із заробітної плати за період з липня 1996 року по 30листопада 2005 рокуна виконання умов договору сплатив2 111 дол.США.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі статтею 628 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Відповідно дочастини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Встановивши, що протягом двох місяців після звільнення (починаючи з 26 грудня 2005 року) ОСОБА_1 не виконав умови, передбачені пунктом 3.4. розділу 3 договору, не сплатив у двомісячний строк повну вартість квартири та не звільнив її у двомісячний строк, суд дійшли обґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для задоволення його позову.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що відповідач, зареєструвавши право власності на спірну квартиру за собою, порушив умови договору та його права, оскільки відповідно до пункту 4.1 договору після повної оплати вартості квартири орендарем або закінченням строку її виплати сторони в установленому порядку здійснюють оформлення права власності наймача відповідно до діючого законодавства України.

Оскільки позивачем та членами його родини не сплачено повну вартість квартири до закінчення терміну договору, здійснення 14 лютого 2017 року державної реєстрації права власності на спірну квартиру за ВАТ "Черкасибудматеріали" жодним чином не порушує умови договору та права ОСОБА_1 .

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їхскасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2017 року ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2017 року в оскарженій частині залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 липня 2017 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Черкасибудматеріали" про скасування запису в реєстрі прав власності щодо реєстрації права власності на квартиру та визнання права власності на квартиру залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий	В. О. Кузнєцов
Судді:	В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко
	В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов