розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Селянського фермерського господарства "Берегиня" (далі - СФГ "Берегиня") та просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6, 17 га, яка розташована на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224582000:01:002:0233, укладений між ОСОБА_3 та СФГ "Берегиня".

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є спадкоємицею ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До складу спадкового майна після його смерті увійшла земельна ділянка площею 6, 17 га, що розташована на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, яку вона прийняла у спадщину, про що у 2017 році їй видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Зазначена земельна ділянка перебуває в оренді у СФГ "Берегиня" на підставі договору оренди земельної ділянки, який укладено між ОСОБА_3 та СФГ "Берегиня" та зареєстровано у Державному реєстрі земель 12 лютого 2010 року Жовтоводським відділом ДРФ ДП "Центр ДЗК" за № 041013800196.

Вважає, що відповідач незаконно користується земельною ділянкою, так як договір оренди земельної ділянки було зареєстровано 12 лютого 2010 року, тобто після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому вказаний договір оренди підлягає визнанню недійним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6, 170 га, що розташована на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1224582000:01:002:0233, укладений між ОСОБА_3 та СФГ "Берегиня" 12 листопада 2009 року, який зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК" 12 лютого 2010 року за № 041013800196.

Стягнуто з СФГ "Берегиня" на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 640 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на момент підписання спірного договору оренди та державної реєстрації права оренди земельної ділянки за цим договором цивільна правоздатність орендодавця була припинена у зв`язку із його смертю, а отже передача земельної ділянки згідно з умовами цього договору оренди не могла відбутись та відповідно відповідач не набув право оренди за спірним договором, що дає підстави для визнання його недійним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року скасовано рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд вважав, що відсутні підстави, передбачені статтями 203, 215 ЦК України, для визнання недійсним спірного договору оренди земельної ділянки від 12 листопада 2009 року, оскільки з цього договору вбачається, що такий підписаний ОСОБА_3 та головою СФГ "Берегиня", його зміст містить істотні умови, зокрема щодо предмету договору, його строку, орендної плати, а отже він відповідає вимогам Закону України "Про оренду землі" (161-14) .

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року та залишити в силі рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ґрунтується на поясненнях відповідача про те, що договір був фактично підписаний ОСОБА_3 за життя, що є порушенням принципу рівності сторін, встановленого статтею 5 ЦПК України 2004 року.

Водночас, апеляційний суд залишив поза увагою дату укладення договору оренди земельної ділянки, яка проставлена на ньому, а саме 12 листопада 2009 року, тобто після смерті орендодавця, що є належним та допустимим доказом того, що ОСОБА_3 не міг бути стороною оскаржуваного договору.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її матеріали з П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29 травня 2018 року справа № 190/908/17 надійшла до Верховного Суду.

Від голови СФГ "Берегиня" Мазниці Н. В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить залишити її без задоволення, а рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 6, 170 га, що розташована на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, про що свідчить копія Державного акту на право приватної власності на землю серії II-ДП № 070809.

12 листопада 2009 року між ОСОБА_3 та СФГ "Берегиня" укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_3 передав СФГ "Берегиня" у строкове платне користування належну йому земельну ділянку строком на 10 років.

Вказаний договір зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 лютого 2010 року за № 041013800196.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Позивач ОСОБА_2 є спадкоємицею майна померлого ОСОБА_3 за заповітом і після його смерті успадкувала належну йому на праві власності земельну ділянку площею 6, 170 га, розташовану на території Комісарівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області, та зареєструвала своє право власності на це нерухоме майно.

Відповідно до положень частин першої, п`ятої статті 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 14 Закону України "Про оренду землі" визначені вимоги щодо форми договору оренди землі, а саме договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

За приписами частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьоїстатті 203 ЦК України особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з статтею 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а спірний договір оренди між ОСОБА_3 та СФГ "Берегиня" укладено 12 листопада 2009 року та зареєстровано у Жовтоводському відділі ДРФ ДП "Центр ДЗК" 12 лютого 2010 року, тобто після його смерті.

Відтак, оскільки цивільна правоздатність орендодавця на момент укладення договору оренди та державної реєстрації права оренди земельної ділянки була припинена внаслідок його смерті, що свідчить про те, що він не міг підписати спірний договір, як і не могла відбутись передача земельної ділянки згідно умов договору та відповідно орендар не набув право оренди за цим договором, правильним є висновок суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12 листопада 2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та СФГ "Берегиня".

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу задоволено, рішення апеляційної інстанції скасовано та рішення суду першої інстанції залишено в силі, то сплачений судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 768 грн підлягає стягненню з СФГ "Берегиня" на користь ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2017 року скасувати, рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2017 року залишити в силі.

Стягнути з Селянського фермерського господарства "Берегиня" на користь ОСОБА_2 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень судового збору за подання касаційної скарги.

Головуючий	В. О. Кузнєцов
Судді:	В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук
	М. Ю. Тітов