розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова, у складі судді Зими І. Є., від 18 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області, у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., від 13 лютого 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (далі - ПАТ "Європейський страховий союз") про відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення інфляційних втрат та суми страхового відшкодування.

Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що03 липня 2014 року на перехресті вулиць Єрошенка-Клепарівська у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки "BMW Х5", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки "Opel Vectra", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, власником якого є він. Учасники ДТП спільно склали повідомлення про цю пригоду ("європротокол") відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) .

Внаслідок ДТП автомобіль марки "Opel Vectra" зазнав технічних ушкоджень. Із змісту "європротоколу" вбачається, що ДТП сталася з вини відповідача, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у страховій компанії - ПАТ "Європейський страховий союз", якою було виплачено йому страхове відшкодування у розмірі 12 230, 06 грн.

Також вказував, що ним до виплати страхового відшкодування відновлено пошкоджений автомобіль за власні кошти та було витрачено 44 300, 00 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 19 300, 00 грн, моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн, інфляційні втрати від суми 32 069, 94 грн у розмірі 12 218, 67 грн; стягнути з ПАТ "Європейський страховий союз" страхове відшкодування у розмірі 12 769, 94 грн на підставі полісу про цивільно-правову відповідальність від 07 травня 2014 року.

Справа розглядалась судами неодноразово

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 19 300, 00 грн у відшкодування майнової шкоди та 1 000 грн у відшкодування моральної шкоди, а всього - 20 300, 00 грн. Стягнуто із ПАТ "Європейський страховий союз" на користь ОСОБА_1 12 769, 94 грн страхового відшкодування. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з вини відповідача, яка порушила вимоги Правил дорожнього руху, позивачу була заподіяна майнова шкода, яка має бути компенсована у розмірі, підтвердженому висновком експертного автотоварознавчого дослідження, а ПАТ "Європейський страховий союз" несе відповідальність у межах максимального розміру страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 16 лютого 2016 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2015 року скасовано у частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 19 300, 00 грн майнової шкоди, а у задоволенні позову у цій частині відмовлено. У решті рішення місцевого суду залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 19 300, 00 грн майнової шкоди, суд апеляційної інстанції, враховуючи висновок експертного автотоварознавчого дослідження, складеного ТОВ фірмою "Експертиза" від 24 серпня 2014 року, дійшов висновку про те, що вимога про стягнення майнової шкоди з винної особи ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року рішення Апеляційного суду Львівської області від 16 лютого 2016 року скасовано у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, а справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи рішення апеляційного суду, суд касаційної інстанції вказав про те, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки доказам, зокрема товарному чеку від 15 вересня 2014 року про вартість запчастин для автомобіля, договору про виконання робіт і акту прийому-здачі виконаних робіт від 23 вересня 2014 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 13 лютого 2017 року рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції у цій частині, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При вирішенні справи місцевий суд обґрунтовано виходив з наявності правових підстав для стягнення відповідно до статті 1194 ЦК України майнової шкоди з винної особи - ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У березні 2017 року ОСОБА_2 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13 лютого 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 Судом не враховано, що власнику пошкодженого транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з його відновлювальним ремонтом з урахуванням зносу автомобіля.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Статтею 388 ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Пунктом 4 частини першої Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 466/2729/15-ц (провадження № 61-20677св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.

Справу розподілено судді-доповідачу.

28 жовтня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ "Європейський страховий союз" про відшкодування майнової та моральної шкоди, стягнення інфляційних втрат та суми страхового відшкодування, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13 лютого 2017 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи заперечення (відзиву) на касаційну скаргу

ОСОБА_1 у запереченні (відзиві) на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

03 липня 2014 року на перехресті вулиць Єрошенка-Клепарівська у м. Львові сталася ДТП за участю автомобіля марки "BMW Х5", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля марки "Opel Vectra", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3

Учасники пригоди склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол"), відповідно до якого ОСОБА_2 визнала свою вину у вчиненні ДТП.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля "Opel Vectra", реєстраційний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_1

Цивільно-правова відповідальність автомобіля марки "BMW Х5", реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована у ПАТ "Європейський страховий союз" на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного 06 травня 2014 року між ОСОБА_4 та ПАТ "Європейський страховий союз".

Страховою компанією було виплачено позивачу страхове відшкодування, розмір якого визначено звітом оцінювача аварійного комісара СПД ОСОБА_5, 12 230, 06 грн.

Згідно зі звітом оцінювача аварійного комісара СПД ОСОБА_5 про оцінку автомобіля марки "Opel Vectra", реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля внаслідок пошкодження автомобіля під час ДТП, приймається рівній дійсній (ринковій) вартості автомобіля на момент ДТП без урахування аварійних пошкоджень і становить 40 745, 13 грн, ринкова вартість автомобіля 40 745, 13 грн.

Відповідно до аварійного сертифікату ПАТ "Європейський страховий союз" від 06 серпня 2014 року ринкова вартість автомобіля марки "Opel Vectra" після ДТП становить 28 515, 07 грн, ринкова вартість автомобіля до ДТП становить 40 745, 13 грн, вартість відновлювального ремонту - 44 438, 49 грн.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження, складеного ТОВ фірмою "Експертиза" від 24 серпня 2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля марки "Opel Vectra" становить 47 543, 86 грн, а ринкова вартість автомобіля становить 53 106, 80 грн, вартість матеріального збитку з технічної точки зору з урахуванням пошкоджень, що виявлені на момент огляду 20 серпня 2014 року, становить 23 021, 39 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач на підтвердження розміру завданого йому збитку надав товарний чек від 15 вересня 2014 року про вартість запчастин для автомобіля, яка становить 28 500, 00 грн, а також договір про виконання робіт та акт прийому-здачі виконаних робіт від 23 вересня 2014 року, згідно з якими вартість виконаних робіт становить 15 800, 00 грн.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Справа переглядається виключно у межах доводів касаційної скарги у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, оскільки в іншій частині справа в апеляційному порядку не переглядалась.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Крім того, за змістом частини першої статті 58 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи,належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України (1618-15) .

Відповідно до статті 33 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" водії транспортних засобів мають право складати повідомлення про ДТП ("європротокол") без виклику працівників МВС України. Відповідно до розпорядження від 17 листопада 2011 року № 698 Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, максимальний розмір страхової виплати у даному випадку становить 25 000 грн.

За статтею 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір шкоди, завданої позивачеві, підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження, складеного ТОВ фірмою "Експертиза" від 24 серпня 2014 року, який відповідачем не спростований.

Під час розгляду справи відповідач не надано доказів на підтвердження своїх заперечень.

Отже, позивач надав суду докази щодо розміру майнової шкоди, які не спростовано відповідачем, і сумнівів у таких доказах не виникає.

Крім того, із дослідницької частини висновку експертного автотоварознавчого дослідження, складеного ТОВ фірмою "Експертиза" від 24 серпня 2014 року, вбачається, що розрахунки по відновлювальному ремонту транспортного засобу здійснено з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.

За таких обставин доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Зважаючи на те, що ПАТ "Європейський страховий союз" виплатив ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 12 230, 06 грн, а суд першої інстанції додатково стягнув зі страхової компанії 12 769, 94 грн, що становить різницю між 25 000, 00 грн і виплаченим страховим відшкодуванням, а відтак невідшкодованими залишились кошти у розмірі 19 300, 00 грн, які місцевий суд з урахуванням положень статті 1194 ЦК України правильно стягнув з особи, винної у ДТП, а саме з ОСОБА_2

Касаційна скарга не містить доводів щодо неправильності обрахування розміру моральної шкоди, тому в цій частині судові рішення не переглядаються.

Суд першої інстанції виконав вимоги статті 212 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, щодо оцінки доказів і статті 213 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Апеляційний суд відповідно до вимог статті 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

За правилами частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 13 лютого 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий	В. С. Висоцька

Судді	А. І. Грушицький

	І. В. Литвиненко

	В. В. Сердюк

	І. М. Фаловська