розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 грудня 2015 року у складі судді Пушкарського Д. В. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 23 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Бабія А. П., Варикаші О. Д., Станкевича В. А.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Наш дім" (далі - ОСББ "Наш дім"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - управління соціальної політики Іллічівського виконавчого комітету Іллічівської міської ради, про відновлення пільг учасника бойових дій.

Позовна заява обґрунтована тим, що рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 березня 2014 року, яке набрало законної сили 10 грудня 2014 року, з нього було стягнуто на користь ОСББ "Наш дім" заборгованість в частині оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 7 098 грн 26 коп. за період з 01 червня 2012 року.

Разом із тим, він має пільги за Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , але звернутися до ОСББ "Наш дім" до 02 лютого 2015 року з цього приводу з об`єктивних причин не міг, вказуючи на наявність спірних відносин з ОСББ "Наш дім" щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг.

02 лютого 2015 року він звернувся до ОСББ "Наш дім" з вимогою провести перерахунок пільг по сплаті комунальних послуг починаючи з 01 червня 2012 року, оскільки, як йому стало відомо, договір, який визнано укладеним за вищевказаним рішенням суду, встановлює правовідносини між ним та відповідачем починаючи з 01 червня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене просив суд відновити його право на отримання пільг за оплатою житлово-комунальних послуг, що надаються квартирі АДРЕСА_1 відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) з 01 червня 2012 року та зобов`язати управління соціальної політики Іллічівської міської ради Одеської області за рахунок коштів, призначених для фінансування пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , відшкодувати йому грошові кошти у розмірі 6 162 грн 59 коп.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 23 серпня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 березня 2014 року, яким позовні вимоги ОСББ "Наш дім" до ОСОБА_1 в частині визнання договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території укладеним з ОСОБА_1 на умовах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 "Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" (529-2009-п) , та стягнення з останнього заборгованості по сплаті житлово-комунальних платежів, набрало чинності 10 грудня 2014 року, а позивач про наявність у нього пільг повідомив ОСББ "Наш дім" листом від 05 лютого 2015 року, тому на думку, судів попередніх інстанцій, посилання позивача на дату, а саме 01 червня 2012 року, як час, з якого повинні нараховуватись пільги, є хибним, оскільки право на отримання пільг у позивача виникло починаючи з 05 лютого 2015 року, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 06 червня 2019 року № 616/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам закону. Вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням процесуального права, оскільки судове засідання відбулось без повідомлення сторін. Також вказує, що йому не направлявся текст рішення суду першої інстанції.

Зазначає, що під час перегляду справи в апеляційному порядку апеляційним судом вказаних порушень процесуального права усунуто не було. Крім того, розгляд справи в апеляційному суді відбувся без участі відповідача.

Таким чином, вважає, що вказані порушення процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відзиву сторонами на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 25 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 грудня 2014 року, договір про участь у витратах на обслуговування будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 визнано укладеним, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 червня 2012 року по 01 жовтня 2013 року в розмірі 7 098 грн 26 коп. Рішення набрало законної сили 10 грудня 2014 року.

Факт виконання рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 25 березня 2014 року в частині сплати заборгованості позивачем визнається та не оспорюється.

Згідно довідки, виданої УСП Іллічівської міської Ради Одеської області від 02 вересня 2009 року за № 369, позивач внесений до реєстру пільгових категорій громадян.

З листа, спрямованого до адміністрації ОСББ "Наш дім", вбачається, що ОСОБА_1 звернувся 05 лютого 2015 року з вимогою провести перерахунок пільг по сплаті комунальних послуг починаючи з 01 червня 2012 року, в якому зазначає, що йому стало відомо, що договір, який визнано укладеним за рішенням Іллічівського міського суду Одеської області, встановлює правовідносини між ОСОБА_1 та ОСББ "Наш дім" починаючи з 01 червня 2012 року, тому просить нараховувати пільги з 01червня 2012 року.

Як вбачається з заяви позивача від 05 лютого 2015 року, спрямованої до адміністрації ОСББ "Наш дім", позивач просить здійснити надання йому пільг з оплати житлово-комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (572-92-п) , передбачено обов`язок власника квартири укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги.

Статтями 19-21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово- комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов`язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надається така пільга - 75 % знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 року № 94 "Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (94-94-п) витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі - організації), пов`язані з наданням пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків. Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни.

Пунктом 1 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 (117-2003-п) , передбачено, що Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України (далі - пільговики).

Відповідно до пункту 5 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 (117-2003-п) , для включення до Реєстру інформації про пільговика він подає уповноваженому органу довідку про склад сім`ї, копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім`ї на пільги, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, пред`являє паспорт та надає інформацію про характеристику житла та послуги, щодо отримання яких має пільги та реально ними користується.

Відповідно до пункту 10 цього Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Відповідно до пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (630-2005-п) , у разі коли споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати послуг, у договорі робиться відповідна позначка. При цьому дані про зазначену пільгу вносяться у договір між виконавцем та постачальником. У разі отримання права на пільги споживач подає виконавцю письмову заяву та документи, що його підтверджують. Оплата за послуги з урахуванням пільг нараховується з дати подання документів, що підтверджують право на пільгу.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 лише 05 лютого 2015 року подав заяву до ОСББ "Наш дім" про наявність у нього пільг щодо сплати комунальних послуг відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, тому що відсутні підстави для нарахування пільг щодо сплати комунальних послуг з 01 червня 2012 року, оскільки оплата наданих послуг здійснюється з урахуванням пільг лише після подання відповідної заяви виконавцю послуг, який надає житлово-комунальні послуги споживачу відповідно до договору.

Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що судове засідання у суді першої інстанції 02 грудня 2015 року відбулось без його належного повідомлення, а апеляційний суд не усунув вказане порушення норм процесуального права, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 309 ЦПК України 2004 року підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Тлумачення статті 309 ЦПК України 2004 року свідчить, що у суду апеляційної інстанції було відсутнє процесуальне повноваження скасовувати рішення суду першої інстанції із підстави неналежного повідомлення у суді першої інстанції особи, яка подала апеляційну скаргу, а порушення норм процесуального права могли бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Вказаний висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 755/15824/15-ц (провадження № 61-23983сво18).

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.