розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмовогопровадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, на рішення Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Кулішенка Ю. М., Сушко Л. П., від 13 грудня 2017 року.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (далі - ПрАТ "СК "Провідна"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що16 квітня 2015 року на 304 км + 600 м автомобільної дороги Кременець - Біла Церква - Ржищів сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Мitsubishi Canter 35", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_2, та автомобіля "BMW 525", транзитний номер НОМЕР_2, під його керуванням, в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження. На момент настання страхової події цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Мitsubishi Canter 35" за договором (полісом) обов`язкового страхування від 29 грудня 2014 року № АІ/4867606 була застрахована ПрАТ "СК "Провідна". Винним у скоєнні ДТП визнано водія автомобіля "Мitsubishi Canter 35".

Позивач вказав, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 йому завдано матеріальні збитки, пов`язані з пошкодженням автомобіля, розмір яких згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження ФОП ОСОБА_4 № 55 від 23 квітня 2015 року складає 104 921, 13 грн. На письмові звернення до страхової компанії щодо повідомлення про ДТП та виплату страхового відшкодування, йому було повідомлено про те, що обставини та механізм настання ДТП з автомобілем "BMW 525" є технічно неможливими, а тому відмовлено у визнанні вказаного випадку страховим та виплаті страхового відшкодування на підставі пункту 3 частини третьої статті 26 Закону України "Про страхування". Однак постановою заступника начальника СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області від 31 жовтня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015110270000028 від 30 липня 2015 року на підставі заяви начальника УЕБ ПрАТ "СК "Провідна", закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, а саме за фактом імітації ДТП.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити стягнути з ПрАТ "СК "Провідна" на його користь 104 921, 13 грн в рахунок відшкодування заподіяних матеріальних збитків. Крім того, позивач зазначив, що пошкодженням автомобіля та безпідставною відмовою у здійсненні страхової виплати йому була заподіяна моральна шкода, розмір якої він оцінив у 3 000, 00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сквирського районного суду Київської області, у складі судді Ярошенко С. М., від 21 лютого 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "СК "Провідна" на користь ОСОБА_1 50 тис. грн страхового відшкодування майнової шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в результаті ДТП, яка мала місце 16 квітня 2015 року, ОСОБА_1 внаслідок пошкодження автомобіля з вини ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ "СК "Провідна", завдана майнова шкода, яка підлягає стягненню зі страховика у межах ліміту відповідальності останнього (страхового відшкодування).

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПрАТ "СК "Провідна" задоволено. Рішення Сквирського районного суду Київської області від 21 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що районним судом при вирішенні спору не враховано, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування став висновок ТОВ "Експертно-правовий центр "Правекс" від 27 червня 2015 року № 038-06/15, який було зроблено за заявою ПрАТ "СК "Провідна", відповідно до якого механічні пошкодження автомобіля "BMW 525" з технічної точки зору не відповідають обставинам його взаємного зіткнення з автомобілем "Мitsubishi Canter 35", оскільки зафіксовані на транспортних засобах пошкодження не відповідають заявленому механізму контактної взаємодії транспортних засобів. Суд першої інстанції не врахував, що відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, оскільки позивач приховав обставини ДТП та надав відомості щодо обставин пошкодження транспортного засобу, що є технічно неспроможними. Обставини, викладені у висновку від 27 червня 2015 року № 038-06/15 за результатами експертного дослідження обставин і механізму утворення пошкоджень автомобіля "BMW 525", позивачем не спростовані.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_3, просить скасувати рішення Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 рокуі залишити в силі рішення Сквирського районного суду Київської області від 21 лютого 2017 року, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що скасовуючи рішення районного суду та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд (на відміну від суду першої інстанції) не проаналізовав та не оцінив наявні у справі докази у сукупності з висновком ТОВ "Експертно-правовий центр "Правекс" від 27 червня 2015 року № 038-06/15, не врахував, що вказаний висновок не може мати для суду заздалегідь встановленого значення, а висновки апеляційного суду є необґрунтованим. Апеляційним судом безпідставно застосовано положення пункту 3 частини першої статті 26 Закону України "Про страхування", не враховано доведену вину застрахованої особи судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення. Також судом апеляційної інстанції не надано оцінки результатам досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному за заявою відповідача до ЄРДР за № 42015100270000028 від 30 липня 2015 року. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на припущеннях.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ "СК "Провідна", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди призначено до судового розгляду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "СК "Провідна" посилається на те, що апеляційним судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Правильно зроблено висновок про те, що відомості, надані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо обставин справи та механізму настання ДТП, є технічно неспроможними. Постановою про адміністративне правопорушення встановлено факт ДТП та вина ОСОБА_2 у його вчиненні, однак постановою про адміністративне правопорушення не встановлено, які саме пошкодження отримав автомобіль внаслідок ДТП.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

16 квітня 2015 року на 304 км + 600 м автомобільної дороги Кременець - Біла Церква - Ржищів сталась ДТП за участю автомобіля "Мitsubishi Canter 35", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_2, та автомобіля "BMW 525" транзитний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, в результаті якої автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

На момент настання страхової події цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Мitsubishi Canter 35" за договором (полісом) обов`язкового страхування від 29 грудня 2014 року № АІ/4867606 була застрахована в ПрАТ "СК "Провідна".

Постановою Сквирського районного суду Київської області від 27 квітня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності y вигляді штрафу.

Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку від 23 квітня 2015 року № 55, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "BMW 525", транзитний номер НОМЕР_2, від пошкоджень, отриманих внаслідок ДТП, складає 104 921, 13 грн.

20 квітня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ "СК "Провідна" із повідомленням № 2300075070 про настання ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу, а ОСОБА_1 із заявою № 2300075202 про виплату страхового відшкодування.

Згідно листа ПрАТ "СК "Провідна" від 23 липня 2015 року № 17-10/9069 страхова компанія відмовила у виплаті позивачу страхового відшкодування на підставі пункту 3 частини першої статті 26 Закону України "Про страхування", оскільки страховику надані неправдиві відомості про обставини настання заявленого випадку.

Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування став висновок ТОВ "Експертно-правовий центр "Правекс" від 27 червня 2015 року № 038-06/15, який було зроблено за заявою ПрАТ "СК "Провідна", відповідно до якого механічні пошкодження автомобіля "BMW 525", транзитний номер НОМЕР_2, з технічної точки зору не відповідають обставинам його взаємного зіткнення з автомобілем "Мitsubishi Canter 35", реєстраційний номер НОМЕР_1, про що було повідомлено ПрАТ "СК "Провідна" ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки зафіксовані на транспортних засобах пошкодження не відповідають заявленому механізму контактної взаємодії транспортних засобів.

ТОВ "Експертно-правовий центр "Правекс" дійшло висновку, що відомості, надані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо обставин настання пригоди з автомобілями "BMW 525", транзитний номер НОМЕР_2, та "Мitsubishi Canter 35", реєстраційний номер НОМЕР_1, є технічно неспроможними, оскільки виходячи із зафіксованих механічних пошкоджень на рамі автомобіля "Мitsubishi Canter 35" не могли бути утворені ударні механічні пошкодження в лівій передній частині кузова автомобіля "BMW 525", здатні спричинити його відкидання за межі проїзної частини, а пошкодження на лівому борту автомобіля "BMW 525" за площиною пошкоджень суттєво не відповідають пошкодженням на рамі автомобіля "Мitsubishi Canter 35".

Також встановлено, що постановою заступника начальника СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області від 31 жовтня 2016 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015110270000028 від 30 липня 2015 року на підставі заяви начальника УЕБ ПрАТ "СК "Провідна", закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, за фактом імітації ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні норми містяться у статтях 76, 81 ЦПК України

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що районним судом при вирішенні спору не враховано висновок ТОВ "Експертно-правовий центр "Правекс" від 27 червня 2015 року № 038-06/15, який було складено за заявою ПрАТ "СК "Провідна". При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не спростував належними і допустимими вказаний висновок ТОВ "Експертно-правовий центр "Правекс", клопотання про призначення відповідної судової транспортно-трасологічної експертизи не заявляв. Також апеляційним судом визнано необґрунтованими посилання районного суду на постанову Сквирського районного суду Київської області від 27 квітня 2015 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні ДТП, яка сталася 16 квітня 2015 року, оскільки сам по собі факт ДТП не є підставою для виплати страхового відшкодування, якщо не доведено, що пошкодження майна відбулося саме внаслідок цієї пригоди.

Із такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, виходячи із наступного.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина друга).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною першою статті 979 ЦК України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно страхового полісу № АІ 4867606 від 29 грудня 2014 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за заподіяні матеріальні збитки перед третіми особами була застрахована у відповідача ПрАТ "СК "Провідна", розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, становить 50 тис. грн.

Згідно статті 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Частиною першою статті 25 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі статтею 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку; невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, районний суд, із урахуванням встановлених обставин справи, належним чином оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування у рахунок завданої позивачу шкоди внаслідок винних дій особи, відповідальність якої була застрахована відповідачем, в межах ліміту 50 тис. грн.

При вирішенні спору районним судом в силу положень частини четвертої статті 61 ЦПК України, 2004 року, враховано обставини, встановлені постановою Сквирського районного суду Київської області від 27 квітня 2015 року у справі № 376/881/15-ц, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності y вигляді штрафу, а також оцінено у сукупності мотиви відмови ПрАТ "СК "Провідна" у виплаті страхового відшкодування на вимогу потерпілої особи, а також постанову заступника начальника СВ Сквирського ВП ГУНП в Київській області від 31 жовтня 2016 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДС за № 42015110270000028 від 30 липня 2015 року на підставі заяви начальника УЕБ ПрАТ "СК "Провідна", у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України, за фактом імітації ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи, що вину застрахованої особи у виникненні ДТП (подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої завдані матеріальні збитки) встановлено судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення, яке набрало законної сили, а наявні у справі докази підтверджують розмір завданої позивачу внаслідок ДТП шкоди, який відповідачем не спростовано, районний суд обґрунтовано стягнув із страховика суму страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика.

Скасовуючи рішення районного суду, апеляційний суд безпідставно надав перевагу висновку ТОВ "Експертно-правовий центр "Правекс" від 27 червня 2015 року № 038-06/15, який було зроблено за заявою ПрАТ "СК "Провідна", по відношенню до інших письмових доказів у справі, а також належним чином не врахував обставини, встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення.

Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при винесенні рішення про часткове задоволення позовних вимог були належним чином оцінені подані сторонами докази, точно встановлені обставини справи та правильно застосовані норми матеріального права, а апеляційний суд помилково скасував законне та по суті правильне рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Головуючий	Є. В. Синельников
Судді	О. М. Осіян
	Н. Ю. Сакара
	С. Ф. Хопта
	В. В. Шипович