Постанова
Іменем України
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 127/5872/14-ц
провадження № 61-6710 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи",
відповідачі: ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5,
третя особа - служба у справах дітей Вінницької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, - ОСОБА_5 - на постанову Вінницького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Денишенко Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - служба у справах дітей Вінницької міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення.
Позовна заява мотивована тим, що 28 листопада 2007 року між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк" (далі - АКБ "ТАС-Комерцбанк") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 63 180 доларів США зі сплатою 11,9 % річних терміном до 27 листопада 2037 року.
28 листопада 2007 на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить останній на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28 листопада 2007 року.
28 листопада 2012 рокуна підставі договору факторингу № 15 публічне акціонерне товариство "Седбанк" (далі - ПАТ "Сведбанк"), яке є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", відступило, а товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор плюс" (далі - ТОВ "ФК "Вектор плюс") прийняло право вимоги, у тому числі за кредитним договором від 28 листопада 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 28 листопада 2012 року на підставі договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами ПАТ "Сведбанк"відступило, а ТОВ "ФК "Вектор плюс" прийняло право вимоги, у тому числі за іпотечним договором від 28 листопада 2007 року, укладеним з ОСОБА_1
28 листопада 2012 рокуна підставі договору факторингу ТОВ "ФК "Вектор плюс" відступило, а ТОВ "Кредитні ініціативи" прийняло право вимоги, у тому числі за кредитним договором від 28 листопада 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 28 листопада 2012 року згідно з договором про передачу прав за іпотечним договором ТОВ "ФК"Вектор плюс" передало ТОВ "Кредитні ініціативи" право вимоги, у тому числі за іпотечним договором від 28 листопада 2007 року, укладеним з ОСОБА_1
Унаслідок укладення зазначених договорів відбулася заміна кредитора, тому ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло статусу нового кредитора за кредитним та іпотечним договорами, укладеними 28 листопада 2007 року з ОСОБА_1
ОСОБА_1, як позичальник та майновий поручитель, взяті на себе зобов`язання не виконувала, на вимоги не реагувала, унаслідок чого станом на 21 березня 2014 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 60 364 долари США, що еквівалентно 610 231 грн 75 коп., за відсотками у розмірі 35 718 доларів 33 центи США, що еквівалентно 361 083 грн 74 коп., та пені у розмірі 128 233 грн 89 коп., а всього 1 099 549 грн 38 коп.
З урахуванням викладеного ТОВ "Кредитні ініціативи" просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 листопада 2007 року, яка складає 1 099 549 грн 38 коп, шляхом проведення прилюдних торгів згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19)
, встановивши початкову ціну предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна; виселити відповідачів з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житла.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Короткий зміст судових рішення
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2014 року у складі судді Вохмінової О. С. позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено. У рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "Кредитні ініціативи" за кредитним договором від 28 листопада 2007 року у розмірі 1 099 549 грн 38 коп., яка виникла станом на 21 березня 2014 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 листопада 2007 року, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом, на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3, малолітнього ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1, з квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1, як позичальник і майновий поручитель, взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, унаслідок чого утворилась заборгованість за цим договором, у рахунок погашення якої підлягає зверненню стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Оскільки вимога банку від 02 грудня 2013 року про виселення з квартири АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки, разом з усіма мешканцями, ОСОБА_1 у місячний строк добровільно не виконана, тому відповідачі підлягають виселенню з предмета іпотеки.
Постановою апеляційного суду Вінницької області від 24 січня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, задоволена, заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2014 року скасовано. У задоволенні позову ТОВ"Кредитні ініціативи" відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, задоволено частково, а касаційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено. Постанову апеляційного суду Вінницької області від 24 січня 2018 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-15542 св 18).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Останньою постановою Вінницького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2, задоволено частково. Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07 травня 2014 року змінено, викладено резолютивну частину у наступній редакції.
Позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено частково. У рахунок погашення боргу перед ТОВ "Кредитні ініціативи" за кредитним договором від 28 листопада 2007 року у розмірі 669 657 грн 50 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 60 364 долари США, що еквівалентно 479 911 грн 91 коп.; заборгованість за процентами у розмірі 12 588 доларів 23 центи США, що еквівалентно 100 080 грн 20 коп.; заборгованість по пені у розмірі 89 665 грн 39 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28 листопада 2007 року, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Виселино ОСОБА_1, ОСОБА_3, малолітнього ОСОБА_2, в інтересах якого діє ОСОБА_1, з квартири АДРЕСА_1 . Рішення суду про виселення є підставою для зняття осіб з реєстрації місця проживання.
Рішення суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18)
. В іншій частині заочне рішення суду залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що преюдиційним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2012 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Сведбанк" вже було стягнуто заборгованість за спірним кредитним договором у розмірі 669 657 грн 50 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 60 364 долари США, що еквівалентно 479 911 грн 91 коп.; заборгованість за процентами у розмірі 12 588 доларів 23 центи США, що еквівалентно 100 080 грн 20 коп.; заборгованість по пені у розмірі 89 665 грн 39 коп. Таким чином, ПАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ТОВ "Кредитні ініціативи", використало своє право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку. Вказаними діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. ТОВ "Кредитні ініціативи" належними доказами підтверджено наявність у нього права вимоги за спірним кредитним та іпотечним договорами на підставі договорів факторингу. Встановлений Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (1304-18)
мораторій на стягнення нерухомого житлового майна громадян України, наданого як забезпечення зобов`язань за кредитами в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).
ОСОБА_1 не заявляла про застосування строку позовної давності ні у заяві про перегляд заочного рішення суду першої інстанції, ні в апеляційній скарзі на таке судове рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, - ОСОБА_5 - просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 127/5872/14-ц з Вінницького міського суду Вінницької області.
У червні 2019 року справа передана до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 року зазначену справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не встановлено факту переходу права вимоги за кредитним та іпотечним договорами до ТОВ "Кредитні ініціативи". Судом першої інстанції ухвалено заочне рішення, тобто справу розглянуто без участі ОСОБА_1, унаслідок чого остання з об`єктивних підстав була позбавлена можливості заявити у суді першої інстанції про застосування строку позовної давності. Таким чином, вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 має процесуальне право заявити про застосування позовної давності на стадії апеляційного перегляду заочного рішення міського суду. Оскільки вимогами закону не встановлено форми заяви сторони про застосування позовної давності, тому цю заяву на стадії апеляційного провадження може бути викладено, як в апеляційній скарзі так і в окремому клопотання, чи заяві.
Доводи особи, яка подала відзив
У червні 2019 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. На підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року та договору про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року ТОВ "Кредитні ініціативи" прийняло право вимоги, у тому числі за кредитним договором від 28 листопада 2007 року та іпотечним договором від 28 листопада 2007 року, укладеними з ОСОБА_1 . Відповідачкою не було подано заяву про застосування строку позовної давності у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 листопада 2007 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримала кредит у розмірі 63 180 доларів США зі сплатою 11,9 % річних терміном до 27 листопада 2037 року.
28 листопада 2007 на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яка належить останній на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 28 листопада 2007 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2012 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Сведбанк" вже було стягнуто заборгованість за спірним кредитним договором у розмірі 669 657 грн 50 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 60 364 долари США, що еквівалентно 479 911 грн 91 коп.; заборгованість за процентами у розмірі 12 588 доларів 23 центи США, що еквівалентно 100 080 грн 20 коп.; заборгованість по пені у розмірі 89 665 грн 39 коп.
28 листопада 2012 року на підставі договору факторингу № ПАТ "Сведбанк", яке є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", відступило, а ТОВ "ФК "Вектор плюс" прийняло право вимоги, у тому числі за кредитним договором від 28 листопада 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 28 листопада 2012 року на підставі договору відступлення права вимоги за іпотечними договорами ПАТ "Сведбанк"відступило, а ТОВ "ФК "Вектор плюс" прийняло право вимоги, у тому числі за іпотечним договором від 28 листопада 2007 року, укладеним з ОСОБА_1
28 листопада 2012 року на підставі договору факторингу ТОВ "ФК "Вектор плюс" відступило, а ТОВ "Кредитні ініціативи" прийняло право вимоги, у тому числі за кредитним договором від 28 листопада 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 28 листопада 2012 року згідно з договором про передачу прав за іпотечним договором ТОВ "ФК"Вектор плюс" передало ТОВ "Кредитні ініціативи" право вимоги, у тому числі за іпотечним договором від 28 листопада 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 .
Отже, відповідно до положень статей 512- 514, 516 ЦК України ТОВ "Кредитні ініціативи" набуло право вимоги, як новий кредитор, до ОСОБА_1 за кредитним договором від 28 листопада 2007 року та іпотечним договором від 28 листопада 2007 року.
ТОВ "Кредитні ініціативи"вказувало про те, що ОСОБА_1, як позичальник та майновий поручитель, взяті на себе зобов`язання не виконувала, на вимоги не реагувала, унаслідок чого станом на 21 березня 2014 року виникла заборгованість за кредитом у розмірі 60 364 долари США, що еквівалентно 610 231 грн 75 коп., за відсотками у розмірі 35 718 доларів 33 центи США, що еквівалентно 361 083 грн 74 коп., та пені у розмірі 128 233 грн 89 коп., а всього 1 099 549 грн 38 коп.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, - ОСОБА_5 - підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді "Верховенство права", схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до частини першої статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач, який не був належним чином (згідно з вимогами процесуального закону) повідомлений про час і місце розгляду справи у суді першої інстанції, не має рівних з позивачем можливостей подання доказів, їх дослідження та доведення перед цим судом їх переконливості, а також не може нарівні з позивачем довести у суді першої інстанції ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Якщо суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалив у ній заочне рішення, відповідач була вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. Якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, відповідач могла заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд у порушення вищевказаних вимог закону не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 не брала участі при розгляді справи судом першої інстанції, за результатами розгляду якої було ухвалено заочне рішення суду, унаслідок чого остання з об`єктивних підстав була позбавлена можливості заявити у суді першої інстанції про застосування строку позовної давності. Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 про час та дату судового розгляду в міському суді.
Вказані обставини свідчать про те, що є підстави для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася у суді першої інстанції.
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц (провадження № 14-59 цс 18) і є незмінною.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України вказано про те, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Апеляційний суд, вказуючи про те, що ОСОБА_1 не заявляла про застосування строку позовної давності ні у заяві про перегляд заочного рішення суду першої інстанції, ні в апеляційній скарзі, не врахував доводів останньої про те, що хоча вона подала заяву про перегляд заочного рішення суду першої інстанції, проте в ній не заявляла про застосування позовної давності, так як у силу вимог ЦПК України (1618-15)
у такому випадку суд не розглядає спір по суті, а лише вирішує питання наявності підстав для скасування такого судового рішення у зв`язку з поважністю причин неявки у судове засідання сторони і наявності доказів, що мають істотне значення для вирішення справи.
Вимогами закону не встановлено форми заяви сторони у справі про застосування позовної давності, тому цю заяву на стадії апеляційного провадження може бути викладено, як в апеляційній скарзі так і в окремому клопотання, чи заяві.
ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 10 січня 2019 року, поданих до апеляційного суду, просила про застосування строку позовної давності (а.с. 33-44, т. 3).
При цьому вирішення вищевказаних обставин, щодо застосування позовної давності, впливає на розмір кредитної заборгованості, а звернення стягнення на предмет іпотеки можливе лише при визначенні цієї заборгованості.
Також, при новому розгляді справи апеляційному суду слід звернути увагу на правову позицію, викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 провадження № 14-10 цс 18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц провадження № 14-154 цс 18, про те, що відсутні правові підстави для нарахування передбачених кредитним договором процентів та пені після дострокової вимоги і ухваленого судового рішення й до закінчення строку дії кредитного договору, з огляду на наявність рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2012 року про задоволення вимог кредитора за спірним кредитним договором до ОСОБА_1, як боржника.
Крім того, згідно з положеннями частини четвертої статті 9, статті 109 ЖК України, статей 39- 40 Закону України "Про іпотеку" виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
Апеляційний суд у порушення вищезазначених положень закону не звернув уваги на те, що підставою для ухвалення рішення судом про виселення відповідачів з квартири, яка є предметом іпотеки, стало судове рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки. Таким чином, його виконання у частині виселення відповідачів може мати місце лише у випадку виконання рішення у частині звернення стягнення на предмет іпотеки.
Проте апеляційний суд, зупинив виконання судового рішення у частині звернення стягнення на предмет іпотеки і не зупинивши його виконання у частині виселення відповідачів, надав можливість позивачу звернутися за його виконанням та виселити останніх з квартири, що є предметом іпотеки без звернення стягнення на це нерухоме майно.
З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, то судове рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справина новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_2, - ОСОБА_5 - задовольнити.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Г. В. Кривцова
Р. А. Лідовець