розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 12 Кременчуцької міської ради Полтавської області на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2018 року у складі судді Хіневича В. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Кузнєцової О. Ю.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 12 Кременчуцької міської ради Полтавської області (далі - ДНЗ (ясла-садок) № 12) про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії.

Позовна заява мотивована тим, що вона працює вихователем у ДНЗ (ясла-садок) № 12, має повну вищу освіту, спеціаліст "Вихователь дошкільного закладу", загальний стаж педагогічної діяльності складає 13 років 5 місяців. За час роботи у дошкільному закладі зарекомендувала себе як відповідальний, цілеспрямований педагог, який вдосконалює свій професійний рівень. Приймає активну участь у роботі закладу. За весь час роботи жодного дисциплінарного стягнення до неї застосовано не було. 04 липня 2014 року вона підвищила свою кваліфікацію, а 20 березня 2015 року успішно пройшла атестацію та підтвердила відповідність займаній посаді.

Бажаючи підвищити свій кваліфікаційний рівень, у жовтні 2017 року вона звернулась до атестаційної комісії із заявою про проходження позачергової атестації для присвоєння їй кваліфікаційної категорії "спеціаліст другої категорії". Протоколом засідання атестаційної комісії ДНЗ (ясла-садок) № 12від 13 жовтня 2017 року № 2 затверджено графік її атестації у період 2017-2018 навчального року. За період атестації вона виконала програму, затверджену графіком атестації.

Згідно з характеристикою, виданою 28 лютого 2018 року завідуючою ДНЗ (ясла-садок) № 12 ОСОБА_2, яка є головою атестаційної комісії, вона зарекомендувала себе як відповідальний, цілеспрямований педагог, який вдосконалює свій професійний рівень. Вона користується авторитетом серед колег, батьків, дітей, проводить освітницьку роботу. Також вона відповідає займаній посаді та може бути атестована на кваліфікаційну категорію "спеціаліст другої категорії".

Проте 20 березня 2018 року атестаційна комісія ДНЗ (ясла-садок) № 12 прийняла рішення не присвоювати їй кваліфікаційну категорію "спеціаліст другої категорії", про що їй видано атестаційний лист, у якому зазначено лише позитивні характеристики її як вихователя, при цьому жодної причини, у зв`язку з чим їй не може бути присвоєно кваліфікаційну категорію, не зазначено.

ОСОБА_1 не погодилась з рішенням атестаційної комісії про відмову у присвоєнні їй кваліфікаційної категорії "спеціаліст другої категорії", тому просила суд визнати його незаконним та скасувати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення атестаційної комісії ДНЗ (ясла-садок) № 12 "Про відмову у присвоєнні ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії "спеціаліст другої категорії".

Зобов`язано атестаційну комісію ДНЗ (ясла-садок) № 12 присвоїти ОСОБА_1 кваліфікаційну категорію "спеціаліст другої категорії".

Стягнуто з ДНЗ (ясла-садок) № 12 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що матеріали, надані на обґрунтування недоліків в роботі вихователя ОСОБА_1, та показання свідків ОСОБА_3 й ОСОБА_4 мають суб`єктивний характер, не впливають на оцінку роботи вихователя, який проходить атестацію, відповідно до вимог викладених в Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 06 жовтня 2010 року № 930 (z1255-10) (далі - Типове положення), що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.

Також суд зазначив, що хоча аналіз спостережень роботи вихователя ОСОБА_1 і містить ряд недоліків, однак останні не були зазначені у характеристиці та атестаційному листі.

При цьому з метою захисту прав позивача та недопущення повторного порушення її прав при розгляді питання про присвоєння їй кваліфікаційної категорії, суд вважав за необхідне зобов`язати атестаційну комісію дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 12 Кременчуцької міської ради Полтавської області присвоїти ОСОБА_1 кваліфікаційну категорію "спеціаліст другої категорії".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу ДНЗ (ясла-садок) № 12 залишено без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2018 року залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, погодився з його висновком і зазначив також, що характеристика вихователя ОСОБА_1 є позитивною, має лише одну рекомендацію щодо використання диференційованого підходу до вихованців під час навчально-виховного процесу, містить висновки щодо відповідності останньої займаній посаді та можливості бути атестованою на кваліфікаційну категорію "спеціаліст другої категорії".

Також вірним є висновок суду, що обираючи спосіб судового захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2019 року ДНЗ (ясла-садок) № 12 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № справа № 537/1304/18-ц з Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

У задоволенні клопотання ДНЗ (ясла-садок) № 12 про зупинення виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2018 року відмовлено.

У червні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ДНЗ (ясла-садок) № 12 про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з Типовим положенням лише атестаційна комісія може змінити чи присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію, тому задоволена вимога позивача про зобов`язання присвоїти їй кваліфікаційну категорію "спеціаліст другої категорії" є необгрунтованою і незаконною, оскільки вирішення цього питання належить виключно до повноважень атестаційної комісії, а не суду.

Рішення атестаційної комісії є законним та обгрунтованим, оскільки атестація ОСОБА_1 здійснювалася відповідно до вимог Типового положення і атестаційна комісія ДНЗ (ясла-садок) № 12 під час проведення атестації діяла у межах своїх повноважень й у спосіб, визначений законом, рішення приймалося шляхом таємного закритого голосування членами комісії у складі 5 осіб та є одноголосним. Необ`єктивне та упереджене ставлення до позивача складу атестаційної комісії ДНЗ (ясла-садок) № 12 позивачем не доведено, судом не встановлено.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 працює вихователем у ДНЗ (ясла-садок) № 12, має повну вищу освіту, спеціаліст, закінчила Кременчуцьке педагогічне училище ім. А. С. Макаренка у 1995 році, спеціальність "Вихователь дошкільного закладу", Кременчуцький державний політехнічний університет у 2003 році, спеціальність "Електромеханічні системи автоматизації та електропривод".

04 липня 2014 року ОСОБА_1 підвищила кваліфікацію за професією вихователь дошкільного навчального закладу, що підтверджується свідоцтвом про підвищення кваліфікації, виданим Полтавським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського.

20 березня 2015 року ОСОБА_1 пройшла атестацію та рішенням атестаційної комісії визначено, що вона відповідає займаній посаді, підтвердила раніше встановлений посадовий оклад відповідно до 9 тарифного розряду.

20 вересня 2017 року ОСОБА_1 на ім`я голови атестаційної комісії ДНЗ (ясла-садок) № 12 ОСОБА_2 подала заяву про атестацію її у 2017-2018 навчальному році у позачерговому порядку на присвоєння другої кваліфікаційної категорії.

Відповідно до плану організації та проведення атестації педагогічних працівників на 2017-2018 навчальний рік було затверджено список педагогічних працівників ДНЗ (ясла-садок) № 12, які атестуються у 2017-2018 навчальному році, до якого включено ОСОБА_1 .

Відповідно до Типового положення було затверджено графік атестації вихователя ОСОБА_1 у період атестації 2017-2018 навчального року, з яким остання ознайомилась під підпис 13 жовтня 2017 року, який вона виконала в атестаційний період, що не заперечувалося сторонами.

28 лютого 2018 року завідуючою ДНЗ (ясла-садок) №12 ОСОБА_2 була видана характеристика ОСОБА_1, відповідно до якої позивач відповідає займаній посаді та може бути атестована на кваліфікаційну категорію "спеціаліст другої категорії". Характеристика надана для атестаційної комісії.

Відповідно до витягу з протоколу № 4 засідання атестаційної комісії від 20 березня 2018 року вихователь ОСОБА_1 не відповідає кваліфікаційній категорії "спеціаліст другої категорії", рекомендовано доопрацювати свій досвід практично, за це рішення проголосувало п`ять членів атестаційної комісії (а.с. 43-49).

20 березня 2018 року ОСОБА_1 ознайомлено під підпис з рішенням атестаційної комісії та видано їй атестаційний лист.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ДНЗ (ясла-садок) № 12 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У частинах першій і другій статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини другої статті 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України, визначається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії.

Стаття 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

У статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про освіту" педагогічні працівники підлягають атестації. За результатами атестації визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання. Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти.

За змістом пункту 1.1 Типового положення це положення визначає порядок атестації керівників, їх заступників, інших педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров`я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.4 Типового положення атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об`єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

Згідно з пунктами 2.1, 2.7 Типового положення для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів.

Атестаційні комісії усіх рівнів формуються з педагогічних працівників навчальних та інших закладів, працівників відповідних органів управління освітою, представників відповідних профспілкових органів, методичних та психологічних служб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники наукових та інших установ, організацій, об`єднань громадян (за згодою).

Згідно з пунктом 4.4 Типового положення кваліфікаційна категорія "спеціаліст другої категорії" присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст", та які постійно вдосконалюють свій професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної (позанавчальної) роботи та їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.

Таким чином, атестаційна комісія наділена правом розсуду при вирішенні питання про присвоєння певної кваліфікаційної категорії, тобто наділена дискреційними повноваженнями у вирішенні зазначеного питання.

Згідно з пунктом 3.30 Типового положення кваліфікаційна категорія та педагогічне звання, присвоєні педагогічному працівнику за результатами атестації, можуть змінюватися лише за рішенням атестаційної комісії.

Проте суди попередніх інстанцій на зазначене уваги не звернули та не врахували, що лише до компетенції атестаційної комісії ДНЗ (ясла-садок) № 12, рішення якої оскаржується, належить вирішення питання присвоєння ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії.

Посилання судів на недопущення повторного порушення прав позивача є припущенням, а перебирання на себе органом судової влади некомпетентних повноважень не є ефективним способом захисту прав учасника процесу.

Крім того, рішення атестаційної комісії ДНЗ (ясла-садок) № 12 є законним та обгрунтованим, оскільки атестація позивача здійснювалася відповідно до вимог Типового положення про атестацію педагогічних працівників і атестаційна комісія під час її проведення діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом, рішення приймалося шляхом таємного закритого голосування членами комісії у складі 5 осіб та є одноголосним.

При цьому Типове положення не містить вимоги про необхідність аргументувати прийняте атестаційною комісією рішення в атестаційному листі, рішення приймалося шляхом таємного закритого голосування та є одноголосним, необ`єктивного чи упередженого ставлення атестаційної комісії до позивача судом не встановлено, а позивачем не доведено.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, при атестації ОСОБА_1 було дотримано всіх норм проведення атестації відповідно до Типового положення.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, наведеного не врахував, не звернув уваги на те, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того, що рішення атестаційної комісії про відмову у присвоєнні ОСОБА_1 кваліфікаційної категорії "спеціаліст другої категорії" прийнято з порушенням передбачених Типовим положенням вимог.

Апеляційний суд, розглядаючи справу, на зазначене уваги також не звернув.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 12 Кременчуцької міської ради Полтавської області задовольнити.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 грудня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до дошкільного навчального закладу (ясла-садок) № 12 Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання незаконним та скасування рішення атестаційної комісії відмовити.