розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області у складі колегії суддів: Василишин Л. В., Томин О. О., Мелінишин Г. П. від 02 серпня 2017 року,

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", яке змінило найменування на акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивна тим, що 14 квітня 2005 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № IFU0GF00000072, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом, із кінцевим терміном повернення 05 квітня 2025 року.

У порушення умов кредитного договору, а також статей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору. Станом на 24 червня 2015 року утворилась заборгованість у сумі 24 768,69 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 17 499,42 дол. США; заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 4 377,67 дол. США; заборгованості за комісією за користування кредитом у розмірі 560 дол. США; пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 2 331,60 дол. США, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2016 року позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 14 квітня 2005 року № IFU0GF00000072 в сумі 22 437,09 дол. США, що в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 24 червня 2015 року становить 482 846,18 грн та 50 176,03 грн пені, всього - 533 022,21 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки позичальник ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості, то наявні правові підстави для дострокового стягнення з останнього на користь банку кредитних коштів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 серпня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості в сумі 24 768,69 дол. США, що станом на 24 червня 2015 року становить 533 022,21 грн, відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що на час звернення до суду з указаним позовом право вимоги на стягнення заборгованості за кредитним договором від 14 квітня 2005 року № IFU0GF00000072 позивачу АТ КБ "ПриватБанк" не належало, оскільки за договором відступлення права вимоги від 19 лютого 2007 року перейшло до компанії "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ".

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2017 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не з`ясував всіх фактичних обставин справи; не застосував приписи статті 517 ЦК України щодо виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні; не врахував, що неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Крім того, 14 квітня 2016 року відбулося відступлення права вимоги за указаним кредитним договором до АТ КБ "ПриватБанк". Оскільки добровільне виконання зобов'язання боржником не здійснено, то підлягає стягненню в примусовому порядку.

Відзив відповідача на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 344/14483/15-ц з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Указана справа передана до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 14 квітня 2005 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № IFU0GF00000072, за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти шляхом: надання готівки через касу на строк до 05 квітня 2025 року включно у вигляді непоновлювальної кредитної лінії у розмірі 25 600 дол. США на наступні цілі: придбання житла у сумі 20 000 дол. США і на оплату страхових платежів у сумі 5 600 дол. США зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісією в розмірі 0,14% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати.

Згідно копії ордера-розпорядження № 1 від 15 квітня 2005 року на видачу позики за вищевказаним кредитним договором було направлено 20 000 дол. США.

19 лютого 2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (продавцем) та компанією "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" (покупцем) укладено договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, в тому числі і щодо кредитного договору № IFU0GF00000072 від 14 квітня 2005 року.

Листом від 23 лютого 2007 року № 20.1.3.2./6-81/6950 АТ КБ "ПриватБанк" повідомило ОСОБА_2 про відступлення своїх прав вимоги за кредитним договором, укладеним з останнім.

14 квітня 2016 року між компанією "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ", як продавцем, та АТ КБ "ПриватБанк", як покупцем, було укладено договір викупу (відступлення) прав вимоги, згідно якого АТ КБ "ПриватБанк" придбав відповідні основні іпотечні активи, в тому числі згідно додатку за № 1172 по ОСОБА_2 за кредитним договором № IFU0GF00000072 від 14 квітня 2005 року.

Згідно наданого ПАТ КБ "Приватбанк" розрахунку станом на 24 червня 2015 року заборгованість за кредитним договором відповідача становить 22 437,09 дол. США, із яких: 17 499,42 дол. США - тіло кредиту, 4 377,67 дол. США - заборгованість за відсотками, 560 дол. США - комісія, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 482 846,18 грн, та 50 176,03 грн - пеня.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 526, 530, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 512 ЦК України відступлення права вимоги визначено як одна з підстав заміни кредитора у зобов`язанні, яка полягає у переданні кредитором своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом першим статті 516 ЦК України заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог статті 37 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) заміна кредитора у зобов'язанні, щодо якого виник спір, можлива на будь-якій стадії цивільного процесу.

Із матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2016 року до АТ КБ "ПриватБанк" за договором викупу (відступлення) прав вимоги перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором від 14 квітня 2005 року № IFU0GF00000072.

Відтак, підстави вважати, що на час вирішення спору по суті у АТ КБ "ПриватБанк" відсутнє право вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором від 14 квітня 2005 року № IFU0GF00000072, відсутні.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам щодо законності й обґрунтованості, що відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 серпня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.