Постанова

Іменем України

16 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 357/10653/16-ц

провадження № 61-34353св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М. Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Водопійна, 25",

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Водопійна, 25" про визнання недійсним рішення загальних зборів,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 рокуу складі колегії суддів: Гуля В. В., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом та просила визнати недійсним рішення установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку " АДРЕСА_1 " (далі - ОСББ "Водопійна, 25", об`єднання), оформлені протоколом установчих зборів від 22 червня 2016 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є співвласником квартири АДРЕСА_1 . 22 червня 2016 року відбулися установчі збори щодо створення співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . За результатами зборів прийнято рішення про створення ОСББ "Водопійна, 25" і затверджено статут ОСББ "Водопійна, 25". Вказане рішення оформлено протоколом від 22 червня 2016 року, а 07 липня 2016 року було проведено державну реєстрацію ОСББ "Водопійна, 25". Вважає, що при проведенні зборів було допущено грубе порушення її прав як співвласника будинку, оскільки її не було належним чином повідомлено про проведення цих зборів, внаслідок чого було порушено її права на участь в управлінні будинком, а також на здійснення права спільної сумісної власності. Її було позбавлено можливості належним чином підготуватися та прийняти участь в установчих зборах і вплинути на рішення, які були прийняті за результатами таких зборів. Окрім неї, про проведення зборів також не було повідомлено й інших співвласників будинку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 25 квітня 2017 року у складі судді Бондаренко О. В. позов задовольнив. Визнав недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Водопійна, 25", оформлене протоколом від 22 червня 2016 року № 1. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Мотивував рішення суд першої інстанції тим, що організаторами проведення установчих зборів допущено порушення волевиявлення громадян - власників приміщень по АДРЕСА_1, в тому числі і позивачки, щодо зміни способу організаційного управління належних їм приміщень, а тому вказані в протоколі № 1 установчих зборів від 22 червня 2017 року та прийняті рішення на цих зборах мають бути визнані недійсними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд Київської області рішенням від 27 червня 2017 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2017 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Мотивував рішення апеляційний суд тим, що позивачем доведено той факт, що вона не брала участь у зборах та у встановленому порядку не повідомлялася про день та час їх проведення, а також те, що за створення ОСББ "Водопійна, 25" виявили бажання не 135, а 123 особи. Однак ці порушення не є безумовною підставою для визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Водопійна, 25", оформлених протоколом установчих зборів від 22 червня 2016 року, оскільки вони не можуть вплинути на волевиявлення інших співвласників цього будинку, більш ніж половина з яких проголосували за прийняття спірного рішення. Підписи учасників волевиявлення не спростовують покази свідків, а інших належних та допустимих доказів нелегітимності оскаржуваного рішення не було надано.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи

У липні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 року, а рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2017 року залишити без змін.

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційний суд, встановивши її неповідомлення про установчі збори ОСББ "Водопійна, 25", дійшов помилкового висновку про те, що її голос не міг вплинути на рішення цих зборів. ЇЇ було позбавлено права приймати участь у загальних зборах зі створення об`єднання, виступу на установчих зборах, контролю правильності проведення зборів та підрахунку голосів. Не врахував апеляційний суд і того, що відповідачем не надано доказів про належне її повідомлення та повідомлення інших співвласників квартир про проведення установчих зборів як це передбачено вимогами закону. Суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване рішення на припущеннях та вийшов за межі позовних вимог. Безпідставним є висновок суду про те, що її голос не міг вплинути на рішення установчих зборів.

У серпні 2017 року ОСББ "Водопійна, 25" подало заперечення на касаційну скаргу, в якому просило її відхилити, а оскаржуване рішення - залишити без змін, посилаючись на те, що це рішення є законним та обґрунтованим. Вказувало на відсутність підстав для скасування рішення апеляційного суду, так як аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що є поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України (1618-15) ), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

01 червня 2018 року справу № 357/10653/16-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Судами встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 жовтня 1997 року, виданого виконкомом Білоцерківської міської ради народних депутатів Київської області, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та членам її сім`ї ОСОБА_2, ОСОБА_3 .

З реєстраційної справи ОСББ "Водопійна, 25" встановлено, що згідно з протоколом від 22 червня 2016 року № 1 відбулися установчі збори співвласників квартир багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

На установчих зборах було вирішено питання щодо створення власниками квартир об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1, затвердження статуту ОСББ, вибору правління ОСББ, вибору ревізійної комісії ОСББ та про надання повноважень представнику установчих зборів для державної реєстрації ОСББ та підпису Статуту.

Згідно з додатками до протоколу від 22 червня 2016 року № 1 у зборах взяли участь 135 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5 357,1 кв. м, проголосували "за" 135 осіб, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5357,1 кв. м, "проти" - 0 осіб та "утрималися" - 0 осіб.

Також, на засіданні правління ОСББ "Водопійна, 25" 22 червня 2016 року було прийнято рішення, яким головою правління обрали ОСОБА_4, головою установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_5 і секретарем зборів - Коляду Юлію Андріївну, що підтверджується протоколом № 1.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що 07 липня 2016 року було зареєстровано юридичну особу - ОСББ "Водопійна, 25", ідентифікаційний код: 40639605, місцезнаходження: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Водопійна, 25; вид діяльності - комплексне обслуговування об`єктів; керівник з 07 липня 2016 року - ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 не брала участі в установчих зборах та у встановленому порядку про день і час їх проведення не повідомлялася, що не заперечувалося відповідачем.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час звернення позивача з цим позовом, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням наведених норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Європейської конвенції з прав людини. Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

У цій справі позивачем заявлено вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Водопійна, 25", оформлені протоколом установчих зборів від 22 червня 2016 року на підставі якого було проведено державну реєстрацію об`єднання та його керівника.

Вимоги позову у цій справі не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон № 2866-III (2866-14) ) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Частиною першою статті 85 ЦК України визначено, що непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

У частині першій статті 98 ЦК України передбачено, що загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Як встановлено судами, ОСОБА_1 є мешканкою та співвласницею квартири в будинку, який увійшов до ОСББ "Водопійна, 25". При цьому ОСОБА_1 вважає, що установчі збори ОСББ "Водопійна, 25" від 22 червня 2016 року є незаконними та такими, що не відбувалися у законному порядку.

За таких обставин спір у цій справі стосується саме права позивачки як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку ОСОБА_1 створенням об`єднання та його державної реєстрації.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 зроблено висновок, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого особа звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача. При цьому визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) у чинній редакції юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом № 2866-III (2866-14) . Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Відповідно до статті 4 Закону № 2866-III об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі № 145/1885/15-ц та від 10 квітня 2019 року в справі № 510/456/17.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі № 813/6286/15 наведено такий правовий висновок.

Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців суб`єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах. При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Вважаючи за необхідне заповнити цю прогалину закону, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів. Зазначені приписи кореспондуються з положеннями пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України у чинній редакції. Отже, оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведений спір має вирішуватися судами за правилами ГПК України (1798-12) .

З наведеного вище правового висновку Великої Палати Верховного Суду випливає, що спори, пов`язані з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК України).

Отже, заявлені позивачкою вимоги про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ "Водопійна, 25", оформлені протоколом установчих зборів від 22 червня 2016 року не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків, що заявлений у цій справі спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частинами першою та другою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

Оскільки суди попередніх інстанцій не встановили правову природу спірних правовідносин, що виникли між сторонами, у зв`язку з чим порушили норми цивільного процесуального законодавства щодо визначення предметної юрисдикції справи та розглянули в порядку цивільного судочинства справу, яка підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 квітня 2017 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 27 червня 2017 рокускасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Водопійна, 25" про визнання недійсним рішення загальних зборів закрити.

Повідомити ОСОБА_1, що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.