розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 25 липня 2019 року у складі судді: Вінгаль В. М., за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 червня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог заяви

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 червня 2010 року позовні вимоги ПАТ "Альфа-Банк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом - 177 215,56 грн, за процентами - 10 810,55 грн, за комісією - 3 064,80 грн, пені - 45 534,10 грн, а разом: 236 625,01 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме - витрати зі сплати третейського збору у сумі 99,97 грн.

20 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського апеляційного суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

ОСОБА_1 просила:

поновити строк звернення із заявою про скасування рішення третейського суду;

скасувати рішення Постійного діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 червня 2010 року у справі №1020-8/125/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за договором у сумі 236 625,01 грн та третейського збору у сумі 99,97 грн.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 липня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 червня 2010 року залишено без задоволення. Заяву ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 червня 2010 року повернуто.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 є стороною у справі, має статус відповідача, і до неї застосовуються положення пункту 1 частини п`ятої статті 454 ЦПК України, яким встановлено, що заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів з дня прийняття рішення третейським судом. Строк, передбачений пунктом 1 частини п`ятої статті 454 ЦПК України, є преклюзивним (припиняючим), поновленню не підлягає, тобто, його закінчення є безумовною підставою для повернення поданої заяви. Оскільки ОСОБА_1 пропустила визначений процесуальним законодавством строк подання заяви про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 червня 2010 року, суд першої інстанції зробив висновок, що заяву необхідно повернути заявнику, одночасно залишивши клопотання про поновлення строку без задоволення.

Аргументи учасників справи

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 25 липня 2019 року, постановлену ним як судом першої інстанції, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, поновити строк для подання заяви та повернути заяву до суду першої інстанції для розгляду по суті. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що третейський суд не встановив чи виникло у ПАТ "Альфа-Банк" право вимагати достроково повернути кредит. Зазначає, що вона не приймала участь у розгляді справи третейським судом і отримала копію рішення третейського суду 15 липня 2019 року, тому строк на оскарження рішення не пропущений. Вказує, що згідно пункту 14 частини першої статті 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Згідно частини четвертої статті 51 Закону України "Про третейські суди" заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду. ОСОБА_1 вказує, що строк, передбачений частиною четвертою статті 51 Закону України "Про третейські суди" не є преклюзивним та може бути поновлений.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція Верховного Суду

У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про повернення заяви особі, яка її подала, проводиться без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. В такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні в справі матеріали, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Верховний Суд встановив, що оскаржене ОСОБА_1 рішення Постійного діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 червня 2010 року було ухвалене у справі №1020-8/125/10 за позовом ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_1 була відповідачем тобто, стороною у справі, розглянутій третейським судом.

Із заявою про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 червня 2010 року у справі №1020-8/125/10 ОСОБА_1 звернулася до суду лише 20 липня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 454 ЦПК України заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев`яноста днів: стороною, третьою особою в справі, розглянутій третейським судом, - з дня прийняття рішення третейським судом.

Заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п`ятою або шостою цієї статті, повертається (частина сьома статті 454 ЦПК України).

Тлумачення частини першої статті 127, пункту 1 частини п`ятої статті 454, частини сьомої статті 454 ЦПК України строк подання заяви про скасування рішення третейського суду стороною в справі, розглянутій третейським судом, є преклюзивним (присічним). Закінчення вказаного строку є безумовною підставою для повернення поданої заяви. Можливість його поновлення нормами ЦПК України (1618-15) не передбачена.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічний висновок, зокрема, зроблений у постановах: Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 червня 2018 року у справі № 795/305/18-ц; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2018 року у справі № 796/151/2018; Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2018 року у справі № 796/107/2018.

Встановивши, що ОСОБА_1 пропустила визначений процесуальним законодавством строк подання заяви про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 червня 2010 року у справі №1020-8/125/10, суд першої інстанцій зробив правильний висновок про повернення заяви.

Аргумент апеляційної скарги про те, що строк подання заяви про скасування рішення третейського суду не пропущений, адже його оскарження відбулося в межах дев`яноста днів з моменту, коли ОСОБА_1 дізналася про його існування, колегія суддів відхиляє. Оскільки ОСОБА_1 . є стороною у справі, що розглянута третейським судом, відповідачем, а тому преклюзивний строк подання заяви про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 04 червня 2010 року у справі №1020-8/125/10 закінчився зі спливом дев`яноста днів з дня прийняття рішення. Інший порядок обчислення строку подання заяви про скасування рішення третейського суду процесуальним законодавством не передбачено.

Колегія суддів відхиляє інші аргументи апеляційної скарги, оскільки вони стосуються оскарження рішення третейського суду, що не є предметом перегляду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін. Оскільки оскаржена ухвала залишена без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.