розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду у місті Києві у режимі відеоконференції із Сокальським районним судом Львівської області справу за заявою ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" від 22 листопада 2017 року у справі позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингове Бюро" до ОСОБА_1 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року, постановлену у складі судді: Левенця Б. Б. у місті Києві, повний текст якої складений 28 грудня 2018 року,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог заяви

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" від 22 листопада 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Факторингове Бюро" борг за договором у сумі 82 714,71 грн та третейський збір у сумі 1 459,61 грн.

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" від 22 листопада 2017 року.

Заява мотивована тим, що пропозицій щодо призначення чи обрання третейського судді вона не отримувала, тому склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" (1701-15) .

Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Арбітражна палата" не дотримано вимог пункту 4 статті 39 Закону України "Про третейські суди", оскільки з метою підготовки відзиву на позовну заяву та укладення договору про правову допомогу вона направляла клопотання про відкладення розгляду справи, однак це клопотання не було задоволено та розглянуто справу без участі відповідача.

ОСОБА_1 вказувала, що договір комісії № 25041765-004 на закупівлю товарів із залученням фінансування закупок від фінансової компанії від 25 квітня 2017 року (далі - договір) вона не укладала і не підписувала, дізналася про вказаний договір лише отримавши позовну заяву і додані до неї документи. Також видаткові накладні про отримання товару та заявки про надання гранту фінансування, на які посилається ТОВ "Факторингове Бюро" у своїй заяві, вона не підписувала, товару не отримувала.

ОСОБА_1 просила скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" від 22 листопада 2017 року.

Короткий зміст ухвал суду першої інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" від 22 листопада 2017 року. Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" у складі третейського судді Кір`якова Д. В. від 22 листопада 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що статтею 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 458 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду і суд не перевіряє рішення третейського суду на відповідність нормам матеріального або процесуального права, а лише на дотримання процедурних вимог, які встановлені Законом України "Про третейські суди" (1701-15) . ОСОБА_1 не надано доказів визнання третейської угоди недійсною компетентним судом або перебування у провадженні компетентного суду справи із відповідними вимогами, і судом не встановлено наявності підстав, передбачених статтею 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 458 ЦПК України, для скасування рішення третейського суду. Не можуть бути визнані підставою скасування рішення третейського суду доводи ОСОБА_1 про відхилення третейським судом її клопотання про відкладення розгляду справи та розгляд справи без участі відповідача. Тому суд першої інстанції зробив висновок про відмову задоволенні заяви та залишення без змін оскарженого рішення третейського суду.

Оскільки згідно пункту 1.4 договору товар закуповувався комітенту ( ОСОБА_1 ) для реалізації на певній території, то суд зазначив, що відсутні підстави для висновку, що ОСОБА_1 отримувала товари (послуги) за цим договором для особистих потреб (як споживач послуг), і непідвідомчість спору третейському суду на підставі пункту 1 частини другої статті 458 ЦПК України, і таких доводів подана заява про скасування рішення третейського суду не містить.

Суд першої інстанції відхилив доводи ОСОБА_1 про порушення порядку формування та не відповідність складу третейського суду вимогам закону із посиланням на статті 16, 17 Закону України "Про третейські суди" та пункт 4 частини другої статті 458 ЦПК України, оскільки, передбачений пунктом 2.8.7.2. договору, порядок формування складу третейського суду був дотриманий, що підтверджується витребуваними та дослідженими судом матеріалами третейської справи.

Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 20 жовтня 2017 року отримала ухвалу про порушення третейського провадження у справі; 24 жовтня 2017 року подавала до третейського суду заяву про відкладення розгляду справи для підготовки відзиву на позовну заяву ТОВ "Факторингове бюро", рішення третейським судом було ухвалено 22 листопада 2017 року, що свідчить про дотримання третейським судом вимог статті 39 Закону України "Про третейські суди" щодо сповіщення ОСОБА_1 не пізніше ніж за 10 днів до засідання, обізнаність заявниці із розглядом справи третейським судом та можливість подання до цього суду пояснень (заперечень).

Доводи ОСОБА_1 на те, що договір комісії № 25041765-004 на закупівлю товарів із залученням фінансування закупок від фінансової компанії від 25 квітня 2017 року, видаткові накладні про отримання товару та заявки про надання гранту фінансування вона не укладала і не підписувала, товару не отримувала будь-якими іншими об`єктивними доказами по справі не підтверджені, суд першої інстанції визнав такими, що не можуть бути підставою для скасування рішення третейського суду.

Протокольною ухвалою від 28 грудня 2018 року суд першої інстанції відхилив клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Торговий Дім Фідленс", ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Факторингове Бюро" про визнання договору недійсним, оскільки встановлення вказаних обставин в іншій справі, на підставі частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди", частини другої статті 458 ЦПК України не має правового значення для вирішення питання про скасування рішення третейського суду. Суд першої інстанції зазначив, що визнання недійсним договору комісії від 25 квітня 2017 року № 25041765-004 на закупівлю товарів із залученням фінансування закупок фінансової компанії, який містить третейське застереження, не є предметом розгляду у цій справі і таких вимог у цьому провадженні не заявлено і за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, суд не вправі виходити за межі вимог такої заяви та визнавати недійсним вказаний договір (повністю або в частині).

Аргументи учасників справи

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року, постановлену ним як судом першої інстанції, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та ухвалити нове рішенням, яким заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" від 22 листопада 2017 року задовольнити. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неправильно застосував статті 389, 394, 412 ЦПК України. Зазначає, що договір комісії № 25041765-004 на закупівлю товарів із залученням фінансування закупок від фінансової компанії від 25 квітня 2017 року вона не укладала і не підписувала, дізналася про вказаний договір лише отримавши позовну заяву і додані до неї документи. Також видаткові накладні про отримання товару та заявки про надання гранту фінансування, на які посилається ТОВ "Факторингове Бюро" у своїй заяві, вона не підписувала, товару не отримувала. Вказує, що ТОВ "Факторингове Бюро" не було надано оригіналу спірного договору, що унеможливило проведення почеркознавчої експертизи. Крім того ОСОБА_1 зазначає, що пропозицій щодо призначення чи обрання третейського судді вона не отримувала, тому склад третейського суду не відповідав вимогам Закону України "Про третейські суди" (1701-15) .

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2019 року закінчено підготовчі дії за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 серпня 2019 року на 10:30 год. з повідомленням учасників справи.

15 серпня 2019 року на 10:30 год. учасники справи та їх представники не з`явилися і відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, протокол судового засідання не вівся, про що секретарем судового засідання Подолян Ю. А. складено довідку.

Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року клопотання ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції задоволено. Доручено Сокальському районному суду Львівської області забезпечити проведення у режимі відеоконференції судового засідання, призначеного на 12 вересня 2019 року о 10:30 годині, у якому братимуть участь ОСОБА_1 та представники.

На адресу ТОВ "Факторингове бюро"направлена судова повістка-повідомлення про розгляд справи 10 жовтня 2019 року на 12:00 годині.

Судове засідання, призначене на 12 вересня 2019 року відкладено на 10 жовтня 2019 року у зв`язку із неявкою ТОВ "Факторингове бюро".

На адресу ТОВ "Факторингове бюро"направлена судова повістка-повідомлення про розгляд справи 10 жовтня 2019 року на 12:00 годині, яка була вручена 01 жовтня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Короткий зміст аргументів сторін

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати оскаржену ухвалу та ухвалити нове рішенням, яким заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" від 22 листопада 2017 року задовольнити.

Позиція Верховного Суду

У частині другій статті 24, частині другій статті 351 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні в справі матеріали, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній матеріалами й додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Верховний Суд встановив, що 25 квітня 2017 року між ОСОБА_1 (комітентом), ФОП ОСОБА_2 (комісіонером) та ТОВ "Факторингове бюро" (фінансовою компанією) було укладено договір комісії № 25041765-004 на закупівлю товарів із залученням фінансування закупок від фінансової компанії.

Сторони у договорі обумовили, що:

ТОВ "Факторингове бюро" надає ОСОБА_1 фінансування на умовах фінансового кредиту у формі кредитної лінії загальним лімітом кредитування 300 000 грн з метою забезпечення комісіонера коштами для закупівлі товару для потреб комітента. Кошти використовуються на цілі здійснення розрахунків комітентом за придбані у постачальника (комісіонера) товари, отримані ним згідно накладних у відповідності до договору (пункти 1.1, 2.8 договору);

товаром згідно з договором є кормові добавки, премікси, білкові вітамінно-мінеральні добавки, готові корма, комбікорми, замінники цільного молока, ветеринарні препарати, спеціальні добавки, елементи обладнання, обладнання та інший товар, як власного виробництва так і інших виробників, що буде поставлятися згідно видаткових накладних. Товар закуповується комітенту для реалізації на певній території (пункт 1.4 договору);

у разі виникнення спору у зв`язку з укладанням, виконанням та/або розірванням договору сторони передають його на вирішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" у відповідності до його регламенту. Спір підлягає розгляду одним третейським суддею, який призначається головою третейського суду у відповідності до регламенту, в м. Києві за місцезнаходженням третейського суду (пункт 2.8.7.2 договору).

ТОВ "Факторингове бюро" звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором, посилаючись на те, що ОСОБА_1 у встановлені договором строки заборгованість за придбаний нею товар не погасила, товар комісіонеру не повертала, зауважень щодо його якості (комплектності тощо) не надсилала.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" від 22 листопада 2017 року, ухваленим у складі третейського судді Кір`якова Д. В . позов ТОВ "Факторингове бюро" задоволено, стягнуто на користь ТОВ "Факторингове бюро" із ОСОБА_1 борг за договором у сумі 82 714,71 грн та третейський збір у сумі 1 459,61 грн.

Згідно повідомлення директора ТОВ "Факторингове бюро" у квітні 2018 року відбулось відступлення права вимоги за вказаним договором.

Відповідно до частин першої, другої статті 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов`язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

У частині третій статті 51 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участь у справі.

Згідно частин першої-другої статті 458 ЦПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо: 1) справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Тлумачення статті 51 Закону України "Про третейські суди", статті 458 ЦПК України свідчить, що у них передбачено виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду і тягар доведення наявності зазначених підстав покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування рішення третейського суду.

Встановивши, що ТОВ "Факторингове бюро" звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Арбітражна палата" із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором на підставі третейського застереження, яке міститься у пункті 2.8.7.2. договору, яке не визнане у встановленому законом порядку недійсним, склад третейського суду було сформовано відповідно до пункту 2.8.7.2. договору, і відсутність підстав для скасування рішення третейського суду, передбачених статтею 51 Закону України "Про третейські суди", статтею 458 ЦПК України, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви.

Аргумент апеляційної скарги про те, що договір комісії № 25041765-004 на закупівлю товарів із залученням фінансування закупок від фінансової компанії від 25 квітня 2017 року вона не укладала і не підписувала, дізналася про вказаний договір лише отримавши позовну заяву і додані до неї документи, колегія суддів відхиляє.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 554/5323/14 (провадження № 14-605цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо не підписання договору комісії № 25041765-004 на закупівлю товарів із залученням фінансування закупок від фінансової компанії від 25 квітня 2017 року.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін, а тому судовий збір покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу.