Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Большакової О.О., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області, голови Львівської обласної державної адміністрації, про визнання дій і бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

У квітні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області та голови Львівської обласної державної адміністрації, в якому, з врахуванням уточнених і доповнених позовних вимог, просив : 1) визнати протиправною діяльність чи бездіяльність начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області Гриніва Ю.О. при створенні ним перешкод з розглядом скарг позивача за участю скаржника від 13.12.2012 р., від 28.12.2012 р., з правом скаржника доводити докази повної безпеки у споживанні газом, а також протиправний обман цивільного суду недостовірною інформацією, щоб позбавити позивача ще доступу до правосуддя; 2) зобов'язати начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області Гриніва Ю.О. у встановленому законодавством порядку розглянути скарги від 13.12.2012 р. та від 28.12.2012 р. за участю позивача про порушення його прав користуватись газом в квартирі АДРЕСА_1, особливо зимою в морози, якщо жодної небезпеки для користування газом в квартирі не існує, але позивача позбавлено права це доводити; 3) визнати протиправною діяльність начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області Гриніва Ю.О. саме у його способі продовження обманного застосування норм Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) для порушення норм ч.4 ст. 7, ст. 18, ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", щоб заважати позивачу надати докази і пояснення саме керівнику Інспекції, який обманом ухиляється від розгляду по суті і змісту скарг від 13.12.2012 року, від 28.12.2012 року, які розглядались без дозволу з Києва і без позапланових перевірок, бо скарги позивача не потребують позапланових експертиз і перевірки якості продуктів і товару, а вирішуються перевіркою договірних стосунків з ПАТ "Львівгаз" по технічному обслуговуванню газових приладів по АДРЕСА_1 з 1999 року по 2013 рік; 4) зобов'язати начальника Інспекції Гриніва Ю.О. у встановленому саме нормами Положення про Інспекцію і нормами ч.4 ст. 7, ст. 18, ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" без дозволу з Києва, який не може заважати прийому споживачів і перевірки в присутності споживача документів, договірних обов'язків і фактів, та прийняти позивача для правильного і реального розгляду його скарг від 13.12.2012 року та від 28.12.2012 року з додатковими доказами; 5) скасувати або визнати нечинним розпорядження № 1/0/9-13 від 21.01.2013 р. звільненого голови Львівської ОДА ОСОБА_3, який протиправно відмовився розглядати скарги на Інспекцію та на протиправну діяльність свого заступника ОСОБА_4 від 21.12.2012 р. та від 08.01.2013 р.; 6) визнати протиправними дії чи бездіяльність нового голови Львівської ОДА ОСОБА_5, який юридично ніяк не пов'язаний з Розпорядженням звільненого голови ОДА ОСОБА_3, а навпаки він зобов'язаний виправляти створені недоліки чи порушення, який навіть прийняв позивача 29.03.2013 р., взяв в руки скаргу від 29.03.2013 р. з обіцянкою розглянути за його участю з його правом доводити порушення прав споживача газу протиправними діями ПАТ "ЛьвівГаз", але його право на розгляд скарги від 29.03.2013 р. порушено; 7) зобов'язати голову Львівської ОДА ОСОБА_5 розглянути отримані ним заяву-прохання від 13.03.2013 р., скаргу від 29.03.2013 р. відповідно до своїх посадових обов'язків за нормами ст. 40, ст. 42, ст. 119 Конституції України та норм Положення "Про інспекцію з питань захисту прав споживачів у Львівській області", яка є підконтрольною і підзвітною голові ОДА та норм ст. 18, ст. 19 Закону України "Про звернення громадян" і надати відповідь по суті і змісту стосовно Державного захисту прав споживачів і порушених прав позивача; 8) визнати нечинним рішення попереднього звільненого голови Львівської ОДА по застосуванню норм п.2 ст. 8 Закону України "Про звернення громадян", якщо документи справи свідчать про величезні суперечності між відписками першого заступника ОСОБА_4 і законодавством України, на яке він посилається; 9) визнати неправомірним застосування норм ч.2 ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" і розпорядження №1/0/9-13 від 21.01.2013 року для позбавлення права на звернення позивача до нового голови Львівської ОДА ОСОБА_5 з питання розгляду нових обставин, нових доказів, нових підстав, які з'ясувались в результаті отримання нової інформації, яка приховувалась тими хто прямо заінтересований, щоб у Львові ніколи не діяв державний захист прав споживачів; 10) зобов'язати нового голову Львівської ОДА продовжити особистий прийом позивача з належним розглядом за його участю заяви-прохання від 13.03.2013 р., скарги від 29.03.2013 р. і нових доказів, що ніби-то розпочалось 29.03.2013 р., але було протиправно перервано неправомірним застосуванням норм ч.2 ст. 8 Закону України "Про звернення громадян" і розпорядженням №1/0/9-13 від 21.01.2013 року.

Відповідач начальник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач голова Львівської обласної державної адміністрації також позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів Гриніва Ю.О. щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 13.12.2012 року, 28.12.2012 року. Зобов'язано начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області Гриніва Ю.О. у встановленому законодавством порядку розглянути скарги ОСОБА_1 від 13.12.2012 року та від 28.12.2012 року, забезпечивши особисту участь при їх розгляді ОСОБА_1 та надавши останньому право подати докази в обґрунтуваннях даних скарг. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З цією постановою суду першої інстанції від 19.06.2013 р. не погодився відповідач начальник Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята із порушенням норм матеріального права, судом не повно досліджено докази по справі і неповно з'ясовано обставини справи, а тому оскаржена постанова суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що скарги ОСОБА_1 від 13.12.2012 р. і від 28.12.2012 р. були розглянуті спеціалістами Інспекції в межах наданих ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" повноважень. По фактах, викладених у зверненнях 09.01.2013 р. проведено позапланову перевірку діяльності ПАТ "Львівгаз". Під час перевірки було встановлено, що позивач порушив вимоги Правил безпеки системи газопостачання, оскільки ним здіснено втручання в існуючу газову мережу і самовільно проведено реконструкцію газової мережі. Вищенаведені обставини були доведені до відома позивача листом № 0173 від 11.01.2013 р. та повторно листом № 1686 від 02.04.2013 р.. Відповідачем було представлено як докази правомірності розгляду звернень позивача рішення Сихівського районного суду м. Львов від 30.05.2013р. по справі № 464/4176/13ц та ухвалу судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 05.02.2013р. по справі № 1319/11534/12. Судом першої інстанції не взято до уваги те, що відповідачем було відправлено позивачу лист-запрошення від 29.12.2012 р. № 4702 прийняти участь у розгляді справи та лист-відповідь від 11.01.2013 р. № 0173 на звернення позивача від 13.12.2012 р. та 28.12.2012 р. простою кореспонденцією, про що здійснено запис у журналі вихідної кореспонденції. Вказує також апелянт, що суд першої інстанції не вирішив справу по суті, а безпідставно повторно зобов'язав відповідача розглянути звернення позивача від 13.12.2012 р. і від 28.12.2012 р..

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 19.06.2013 р. і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 подав заперечення на апеляційну скаргу, де просить відхилити апеляційну скаргу в зв'язку з її безпідставністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в засідання суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів і зобов'язання цього відповідача вчинити дії, та щодо відмови у задоволенні решта частини позовних вимог.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що постанова суду першої інстанції від 19.06.2013 р. в частині відмови у задоволенні частини позовних вимог позивачем не оскаржується.

Щодо апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, то суд апеляційної інстанції зазначає насупне.

Судом першої інстанції вірно встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 звернувся до керівника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області Гриніва Ю.О. із скаргою від 13.12.2012 року про порушення його прав споживача газу АДРЕСА_1 (а.с. 20). Крім цього, позивач подав доповнення до вказаної скарги від 28.12.2012 р. (а.с. 21).

Вищевказані звернення стосувались питань здійснення працівниками ПАТ "Львівгаз" перевірок житла позивача на предмет безпечного користування газом, незаконні твердженняпросамовільне підключення газових приладів і пристроїв до системи газопостачання.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , зокрема статею 7, гарантовано, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до ст. 15 цього Закону, органи державної влади та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань) зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 18 вказаного Закону закріплені права громадянина при розгляді звернення чи скарги, в тому числі право особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви, знайомитися з матеріалами перевірки, подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запит органом, який розглядає заяву чи скаргу, бути присутнім при розгляді заяви чи скарги, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Статтею 19 вказаного Закону закріплено обов'язки органів державної влади, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, а саме: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суті прийнятого рішення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше 1 місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання (ст. 20 вказаного Закону).

Крім цього, відповідно до ст. 13 Закону України "Про звернення громадян" та п.2 Інструкції діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, в засобах масової інформації, затвердженої постановою КМ України № 348 від 14.04.1997 р. (348-97-п) , усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп'ютерами, або в журналах. Конверти зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах або за допомогою електронно-обчислювальної техніки.

Судом першої інстанції, за результатами дослідження і оцінки доказів, зроблені правильні висновки про те, що відповідачем начальником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області не надано суду належних та допустимих доказів про розгляд скарг позивача ОСОБА_1 від 13.12.2012 р. і від 28.12.2012 р., про запрошення позивача до участі в розгляді скарг, про надання позивачу відповідей на його скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи немає доказів того, що позивач ОСОБА_1 отримав повідомлення і відповіді Інспекції, на які покликається апелянт як на обгрутування своїх доводів про розгляд у законний спосіб скарг позивача від 13.12.2012 р. та від 28.12.2012 р. і повідомлення позивача про результати розгляду.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку про порушення відповідачем начальником Інспекції вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) у правовідносинах із позивачем ОСОБА_1 що, були зумовлені вказаними вище зверненнями останнього від 13.12.2012 р. та від 28.12.2012 р..

Важливим тут є забезпечення судом дотримання вимог ч.2 ст. 71 КАС України, де передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

Апеляційну скаргу начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області, голови Львівської обласної державної адміністрації, про визнання дій та бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 19.08.2013 року.