розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 липня 2017 року в складі судді Кривцової Г. В. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 06 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А., Кононенко О. Ю.

Короткий зміст позовних вимог

22 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог просила усунути перешкоди в користуванні власністю - житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, шляхом перенесення відповідачем ОСОБА_2 топочної та димаря і облаштування її всередині будинку згідно з технічним паспортом будинку АДРЕСА_2 .

Позов мотивовано тим, що вона є власницею житлового будинку АДРЕСА_1. Власником сусіднього будинку № 79 за цією ж адресою є відповідач ОСОБА_2 .

Згідно із її письмовим дозволом відповідач збудувала у 2013 році житловий будинок на відстані одного метру від меж земельної ділянки, однак, у 2015 році, без її дозволу, в порушення норм ДБН, добудувала до будинку прибудову на відстані одного метра від межі земельних ділянок, обладнала її котельнею та розташувала димар навпроти вікон позивача, внаслідок чого дим проникає до її оселі, чим створює несприятливі умови для проживання.

Позивач вважає, що такими діями відповідача порушуються її права.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 липня 2017 року позов задоволено. Усунено перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_1 - житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом перенесення ОСОБА_2 топочної та димаря і облаштуванні її всередині будинку АДРЕСА_2 у приміщенні № 8 згідно з будівельним паспортом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дим з димаря будинку відповідача потрапляє у двір та будинок позивача внаслідок розташування останнього у безпосередній близькості до оселі позивача, що створює дискомфорт та неблагополучні умови для проживання.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 06 листопада 2017 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 липня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з його висновками та зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір відповідно з чинним законодавством.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2017 рокуОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 17 серпня 2017 року, просила їх скасувати, справу передати на новий розгляду до суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

06 грудня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою. Зупинено виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 липня 2017 року до закінчення касаційного провадження.

У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до розпорядження від 05 червня 2019 року № 594/0/226-19 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", пунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки" доповідачем у справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Олійник А. С.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно встановлено фактичні обставини справи та застосовано норми матеріального і процесуального права, наслідком чого є ухвалення неправильного рішення.

Заявниця вказує на те, що у справі відсутні докази на підтвердження здійснення прибудови з порушенням норм ДБН, що виключає можливість задоволення позовних вимог.

Крім того, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, а саме усунення перешкод шляхом перенесення відповідачем топочної та димаря і облаштування її всередині будинку у приміщенні № 8 згідно з будівельним паспортом, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги та те, що вказане приміщення не оснащене димарем та не установили, чи є технічна можливість встановлення пілетного котла та димаря, а також чи буде відповідати нормам ДБН їх установлення у приміщенні № 8 згідно з будівельним паспортом.

Заявниця зазначає, що дійсно у 2016 році у добудові розміщувався дерев`яний котел, але на час ухвалення рішення він був замінений на пілетний, який не створює задимлення і його викиди не є шкідливими.

Також заявниця вказує на порушення норм процесуального законодавства, а саме прийняття та задоволення судом першої інстанції уточнених позовних вимог, які були заявлені вже під час розгляду справи по суті.

Доводи інших учасників справи

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та вважає ухвалені судами рішення законними та обґрунтованими.

ОСОБА_1 зауважує, що всі доводи касаційної скарги є хибними, оскільки в результаті технічного обстеження встановлено порушення норм ДБН 360-92. Так, у звіті зазначено, що "відстань між існуючим навісом на АДРЕСА_1 та пізніше зведеним житловим будинком на АДРЕСА_2 повинна становити 8 м, але фактично складає 3 м. Відстань від димаря на АДРЕСА_2 до огорожі на АДРЕСА_1 складає 64 см. При такій близькості до огороженої ділянки № 81 та відповідному вітрі в її бік (повторюваність 59% згідно додатку З експертного висновку) дим при охолодженні опускається і потрапляє (лягає) на ділянку та затримується існуючою вітронепроникною бетонною огорожею. Крім того, між навісом та огорожею неподалік димаря знаходиться господарська споруда - дровник. Покрівля будинку і вікно будинку на АДРЕСА_2 знаходяться на рівні з огорожею та дровником та близько до димаря навісу. При будівництві будинку 79 не витримані протипожежні розриви. При потраплянні іскри з димоходів можлива пожежа, при якій може постраждати будинок на АДРЕСА_2 .

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 .

Власником сусіднього домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 є відповідач ОСОБА_2

ОСОБА_1 не заперечувала проти будівництва житлового будинку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, на відстані одиного метра від межі із земельною ділянкою на АДРЕСА_1 .

Будинок ОСОБА_2 побудований та зданий в експлуатацію в 2014 році.

Відповідно до будівельного паспорту на будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2 приміщення топкової "8" площею 3,35 кв.м знаходиться всередині будинку.

У 2015 році ОСОБА_2 здійснила реконструкцію будинку, внаслідок якої топкова була облаштована в іншій частині будинку, ніж це було передбачено будівельним паспортом.

Згоди на здійснення реконструкції будинку та перенесення топкової в інше приміщення ОСОБА_1 не надавала.

Суди також установили, що ОСОБА_1 зверталася до різних державних інстанцій з приводу будівництва ОСОБА_2 прибудови в порушення норм ДБН та димаря невеликої висоти.

18 листопада 2016 року інспектором батальйону поліції охорони Управління поліції охорони в Сумській області складено акт, відповідно до якого проведено перевірку санітарно-технічного стану території за адресою: АДРЕСА_2 та виявлено, що 18 листопада 2016 року о 10-45 годині виявлено задимлення території від котельної, розташованої за цією адресою.

На звернення ОСОБА_1 до Сумської районної державної адміністрації їй 19 вересня 2015 року було повідомлено, що сектором містобудування та архітектури Сумської районної державної адміністрації видавався будівельний паспорт забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 на будівництво житлового будинку. Будівельним паспортом передбачалося будівництво котельні всередині житлового будинку.

На звернення ОСОБА_1 Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області повідомило, що на адресу забудовника неодноразово направлялися листи з повідомленнями про проведення перевірки та вимогою про явку уповноваженої особи з метою забезпечення безперешкодного доступу до зазначеного об`єкта містобудування та надання відповідних документів для проведення перевірки. Проте у встановлений термін забудовник не з`явився, доступ до об`єкта не забезпечив, необхідні документи не надав. В Єдиному реєстрі даних мається інформація про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо реконструкції житлового будинку на АДРЕСА_2, замовник ОСОБА_2 . На адресу проектувальника, який виконував проектні роботи, Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області було направлено відповідний запит про надання копії проекту на проведення вищезазначених робіт, проте жодної інформації на адресу управління не надходило.

Відповідно до експертного висновку науково-виробничого підприємства "Будівельна наука" Академії будівництва України щодо садибного житлового будинку з прибудовами та господарськими будівлями та спорудами на АДРЕСА_1, причинами задимлення ділянки є безпосередня близькість до огорожі ділянки сусіднього димаря. При безпосередній близькості до огородженої ділянки на АДРЕСА_1 та відповідному вітрі в її бік (повторюваність 59%) дим при охолоджені знижується і потрапляє ("лягає") на ділянку та затримується існуючою вітронепроникною бетонною огорожею. Будинок та котельня на ділянці на АДРЕСА_2 зведено з порушенням ДБН 360-92** на відстані ближче ніж нормативна (3 м при необхідній відстані 8 м) від існуючої будови. Відстань від межі ділянки до стіни житлового будинку складає 84 см, що суперечить вимогам пункту 3,25* ДБН 360-92**.

Суди також установили, що 25 грудня 2015 року були проведені роботи з реконструкції житлового будинку та в січні 2016 року об`єкт вважався таким, що закінчений та готовий до експлуатації. 05 січня 2016 року декларацію зареєстровано Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області. Разом з тим, у цій декларації не зазначено конкретно, яка саме проводилась реконструкція і які здійснювались види будівельних робіт.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ) передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпорядженні власністю (негаторний позов).

Відповідно до статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суди попередніх інстанцій, встановили, що право позивача як власника будинку АДРЕСА_1 на безперешкодне користування своєю власністю, а також на безпечні умови проживання у будинку підлягає захисту та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову про усунення перешкод у користуванні майном тим способом, який обрала позивач.

Суди врахували, що відповідачем не доведено законності підстав перенесення приміщення топкової "8" з будинку до прибудови та відповідності такого перенесення та обладнання топкової ДБН.

Суд апеляційної інстанції також зауважив, що позивач як у первісно поданому позові, так і в уточненому, вимагала усунення перешкод у користуванні своєю власністю, отже нею було змінено лише спосіб захисту свого порушеного права: зі знесення димаря та прибудови на їх перенесення, а не предмет позову.

Доводи касаційної скарги були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій, їх висновки ґрунтуються на встановлених у справі обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах.

Доводи касаційної скарги, що висновки суду не грунтуються на належних і допустимих доказах, відповідачем після звернення до суду встановлено новий котел, який не створює задимлення або іншим чином порушує права позивача, суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на встановлені судами обставини та досліджені і оцінені докази.

Згідно із експертним висновком від 02 лютого 2017 року, який було оцінено судами, причинами задимлення ділянки є безпосередня близькість до огорожі ділянки сусіднього димаря ( а. с. 116-119). Згідно із цим висновокм та іншими доказами судом не встановлено заміну відповідачем котла на пілетний.

Апеляційний суд вказав, що у декларації про готовність об`єта до експлуатації по реконструкції житлового будинку від 05 січня 2016 року не зазначено конкретно, які види будівельних робіт проводилися при реконструкції будинку на АДРЕСА_2 (а. с. 134).

Таким чином, доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судами обставинами справи.

Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначив, що не заслуговують на увагу посилання відповідача та її представника у суді апеляційної інстанції на висновки Сумського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров`я України та Сумського державного університету Регіональний центр "Екомедхім" про відповідність вимогам гігієнічних нормативів допустимого вмісту в ньому хімічних речовин при дослідженні проби повітря за адресою АДРЕСА_2 під час роботи твердопаливного (пілетного) котла (а.с.213-218), оскільки апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідачем не надавались ці докази ні суду першої інстанції, а також цими доказами ОСОБА_2 не обґрунтовувала і доводи апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Отже, доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а направлені на переоцінку доказів у справі, а встановлення обставин справи і перевірка їх доказами не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Верховним Судом встановлено, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 06 листопада 2017 року - без змін.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року зупинено виконання Зарічного районного суду м. Суми від 21 липня 2017 року до закінчення касаційного провадження у справі, тому згідно із положеннями статті 436 ЦПК України їх виконання підлягає поновленню.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.