Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 року у складі судді Лазаренко В. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Соколовської В. В.,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому з урахуванням уточнень, просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за аліментами - 72 831,38 грн, пеню -1 917 980,56 грн за період прострочення з 01 квітня 2003 року по 11 грудня 2016 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 липня 2000 року стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх його видів заробітку, щомісячно. З березня 2003 року відповідач припинив сплачувати аліменти, у зв`язку з чим, утворилась вказана заборгованість за період з 01 квітня 2003 року по 21 вересня 2013 року.

У травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 за вказаний період не утримувала сина, який з 2009 року і до повноліття проживав у її матері - бабусі ОСОБА_4 в селі Моївка Чернівецького району Вінницької області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 70 000,00 грн.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами відмовлено.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходив із того, що розмір заборгованості визначено за виконавчим листом і ОСОБА_2 не оспорюється. При відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" (1404-19) , а не на підставі рішення суду.

Суд визнав, що заборгованість виникла з вини відповідача та дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для покладення на нього відповідальності за прострочення сплати аліментів, при цьому врахував сімейний та майновий стан відповідача, на утриманні якого перебувають двоє дітей, та розмір заробітної плати, вік дитини на утримання якої стягуються аліменти, а також розмір суми неустойки, яка не є співмірною з розміром заборгованості за аліментами і перевищує її у рази, що суперечить загальним засадам законодавства - справедливості, добросовісності, розумності та поставить відповідача у вкрай скрутне матеріальне становище.

Також суд дійшов висновку про необґрунтованість зустрічних позовних вимог відповідача про те, що ОСОБА_1 не здійснювала обов`язку щодо виховання та утримання сина, оскільки відносини між нею та сином не можуть бути підставою, що звільняє від сплати аліментів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2017 року рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, як такими, що відповідають обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, що регулюють правовідносини, які виникли між сторонами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Отже, рішення судів першої і апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволення первісного позову про стягнення пені і відмови у зустрічному позові про звільнення відповідача від сплати аліментів. В частині відмови у первісному позові про стягнення заборгованості за аліментами судові рішення не оскаржуються, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України касаційним судом не переглядається.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що позивач не утримувала сина, а тому не має права стягувати аліменти. Судом неправильно розрахований розмір пені.

Відзив/заперечення на касаційну скаргу

У листопаді 2017 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач просить відхилити касаційну скаргу, рішення судів першої та апеляційної інстанцій змінити в частині розміру стягнення неустойки (пені) за весь час безпідставного прострочення аліментів починаючи з 01 квітня 2003 року до дня ухвалення рішення касаційним судом.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 та витребувано справу з суду першої інстанції.

На виконання вимог підпункту 4 першого розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року 29 травня 2018 року справу передано до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 22 липня 2000 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 14 липня 2000 року.

Згідно довідки ВДВС Солом`янського РУЮ у місті Києві від 24 січня 2014 року станом на зазначену дату розмір заборгованості складає 74 131,38 грн.

Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення судупередбачений статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно до частини сьомої цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір (чинний на час розгляду справи).

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Оскільки розмір заборгованості сторонами не оспорений, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що заборгованість за аліментами, визначена державним виконавцем, має стягуватися на підставі Закону "Про виконавче провадження" (1404-19) державним виконавцем без ухвалення рішення суду щодо стягнення цієї заборгованості.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року в справі № 756/13754/14-ц.

Щодо стягнення пені

Відповідно до частини першої статті 196 СК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

У разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

Позивачем правильно відповідно до наведеної методики розраховано розмір пені за весь час прострочення сплати відповідачем аліментів. Але оскільки її розмір (1 917 980,56 грн) значно перевищує (більше ніж у 25 разів) розмір заборгованості за аліментами (74 131,38 грн) суд першої інстанції обґрунтовано, правильно застосувавши положення частини другої статті 196 СК України, зменшив розмір неустойки до 70 000 грн, що буде відповідати принципу розумності і справедливості.

Щодо вимог зустрічного позову про звільнення відповідача від сплати заборгованості за аліментами

Як на підставу своїх вимог про звільнення від сплати заборгованості за аліментами ОСОБА_2 посилався на те, що одержувач аліментів ОСОБА_1 (мати дитини) не здійснювала обов`язку щодо виховання та утримання сина.

Згідно зі статтею 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач всупереч наведеній нормі права, не довів обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а тому правильно відмовили у задоволенні зустрічного позову.

Доводи касаційної скарги про відсутність підстав для стягнення пені в користь ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням сином повноліття на час пред`явлення нею позову є неприйнятними, оскільки відповідно до положень частини четвертої статті 194 СК України заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття. Звідси випливає, що пеня як один із видів забезпечення виконання зобов`язання (стаття 546 ЦК України) має застосовуватися в разі прострочення сплати цієї заборгованості незалежно від досягнення дитиною повноліття.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану його представником ОСОБА_6, залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду від 21 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києві від 05 жовтня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 70 000 грн пені за прострочення сплати аліментів та відмови у зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про звільнення від сплати аліментів залишити без змін.