треті особи: Львівське комунальне підприємство "Снопківське", Львівська міська рада, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Вовк Ольги Степанівни, яка діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2016 року в складі судді Юрківа О. Р. та на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року в складі колегії суддів Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф., Приколоти Т. І.,

ВСТАНОВИВ :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2014 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про демонтаж гаражу.

В обґрунтування позовних вимог указувала, що 12 серпня 2013 року в межах здійснення контролю за утриманням житлових будинків комісією ЛКП "Снопківське" встановила, що впритул до будинку АДРЕСА_1 самовільно збудовано гараж, яким користуються ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .

Оскільки відповідачі відмовляються демонтувати самовільно збудований гараж, позивач просив вирішити спір у судовому порядку.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного сулу м. Львова від 22 вересня 2015 року позов задоволено, зобов'язано ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за власні кошти демонтувати самовільно влаштований металевий гараж, розташований у подвір'ї будинку АДРЕСА_1 .

Суд першої інстанції виходив із того, що встановлення відповідачами металевого гаража без належного дозволу та затвердженого проекту є самочинним будівництвом і порушує права третіх осіб на вільне користування прибудинковою територією, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2018 року адвокат Вовк О. С., яка діє в інтересах ОСОБА_4, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2019 року дана справа призначена до судового розгляду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник відповідача вказує, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою та можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законом заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності, а тому суди безпідставно задовольнили позов у даній справі.

Заперечення/відзив на касаційну скаргу

02 травня 2018 року від ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу, в якому треті особи просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що двоквартирний будинок АДРЕСА_1 перебуває у власності Львівської міської ради (далі - будинок).

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у квартирі № 1 будинку .

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 зареєстровані та проживають у квартирі № 2 будинку .

31 січня 1996 року ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 видано державний акт на право постійного користування землею, а саме, передано в спільне постійне користування земельну ділянку площею 56 м-2 для обслуговування будинку.

Атом обстеження від 12 серпня 2013 року, складеного ЛКП "Снопківське", встановлено, що на земельній ділянці самовільно збудовано металевий гараж зі сторони подвір`я впритул до будинку.

Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 06 травня 2014 року ОСОБА_1 зобов`язано за власні кошти демонтувати самовільно влаштований металевий гараж, розташований на подвір`ї будинку, з терміном виконання до 02 червня 2014 року.

Постановою адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради закрито провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавчі органи міських рад - це органи, які відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України "Про місцеве самоврядування в України" (280/97-ВР) створюються міськими радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами (абзац 11 статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в України").

До відання виконавчих органів міських рад, зокрема, належать повноваження з управління об`єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації (підпункт 1 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в України"), а також здійснення контролю за використанням житлового фонду (підпункту 5 пункту "б" вказаної статті).

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 15, частиною першою статті 30 ЖК УРСР виконавчі органи міських рад у межах і в порядку, встановлених законодавством, на території міста, району в місті здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду; керують житловим господарством, забезпечують належний технічний стан, капітальний і поточний ремонт житлового фонду, що є у віданні ради.

Такий державний контроль має на меті забезпечити додержання всіма суб`єктами, зокрема, правил користування житловим фондом і утримання його в технічно справному стані (стаття 29 ЖК УРСР).

За змістом пункту 12 частини першої статті 15, статті 154 ЖК УРСР виконавчі комітети міських рад здійснюють контроль за утриманням будинків і квартир, що належать громадянам.

Згідно з пунктом 1.1 Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 06 січня 2012 року № 4, та чинного на момент виникнення правовідносин, адміністрація є виконавчим органом Львівської міської ради і діє відповідно до ухвали міської ради від 06 липня 2006 року № 94 "Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання" (зі змінами) згідно з чинним законодавством.

Згідно з підпунктом 4.2.2 указаного положення до повноважень адміністрації належить здійснення контролю за станом благоустрою житлового фонду.

Відповідно до підпункту 4.2.3 цього положення позивач здійснював нагляд за станом благоустрою відомчого і приватного житлового фонду, житлово-будівельних кооперативів та об`єднань співвласників житла.

Адміністрація має право звернутися до суду з позовними заявами з питань, що виникають у процесі здійснення її повноважень (підпункт 4.5.1 даного положення).

З огляду на наведені приписи ЖК, Закону України "Про місцеве самоврядування в України" (280/97-ВР) та Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради позивач має повноваження з контролю за технічним станом, використанням і схоронністю об`єктів житлового фонду, станом їх благоустрою, а також за утриманням будинків і квартир, що належать громадянам.І для виконання цих повноважень наділена правом звернення до суду з позовами щодо реалізації вказаних повноважень.

Спір у цій справі є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції в частині контролю за утриманням житлових будинків. Регулювання спірних правовідносин, зокрема, приписами ЖК і Цивільного кодексу України (435-15) не свідчить про те, що спір між сторонами є приватноправовим.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від від 30 травня 2018 року в справі № 464/5495/13-ц та від 13 березня 2019 року в справі № 461/12053/15-ц

Висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність правових підстав для розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства не ґрунтується на нормах процесуального права.

Ураховуючи викладене, наявні передбачені частиною другою статті 414 ЦПК України правові підстави для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та закриття провадження в справі, оскільки розгляд спорів даної категорії здійснюється в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 400, 401, 410, 414 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу адвоката Вовк Ольги Степанівни, яка діє в інтересах ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року скасувати.

Провадження в справі № 461/7740/14 закрити.

Повідомити Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, що розгляд даної справи належить юрисдикції адміністративного суду.

Із моменту прийняття постанови Рішення Галицького районного суду м. Львова від 22 вересня 2016 року та ухвала апеляційного суду Львівської області від 12 грудня 2017 року втрачають законну силу.