Постанова
Іменем України
02 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 536/23/17
провадження № 61-12496св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник - Салівська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області,
заінтересована особа - Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора,
особа, яка подала апеляційну скаргу та касаційну скаргу - ОСОБА_1 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року у складі судді Колотієвського О. О. та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2019 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Чумак О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року Салівська сільська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася до суду із заявою про визнання належної померлому Роботі ОСОБА_2 спадщини відумерлою, заінтересована особа: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора.
Заяву мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який на день своєї смерті був зареєстрований та проживав разом з дружиною ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті залишилося спадкове майно - земельна ділянка (пай), що належала померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 .
Заявник зазначав, що ОСОБА_5 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 на підставі частини третьої статті 1270 ЦК України, проте свої спадкові права не оформила.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, на день своєї смерті була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки (паю), що належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 .
Вказував, що відомості про спадкоємців померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відсутні та станом на грудень 2016 року спадщину після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у встановлений законодавством термін ніхто не прийняв.
Ураховуючи викладене, заявник просив суд визнати відумерлою спадщиною земельну ділянку (пай), що належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року заяву Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, заінтересована особа: Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора, про визнання належної померлому ОСОБА_3 спадщини відумерлою задоволено.
Визнано відумерлою спадщиною земельну ділянку (пай), що належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 .
Передано земельну ділянку (пай), що належала померлому ОСОБА_3 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1, як відумерлу спадщину, у власність територіальної громади с. Салівка, в особі Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Рішення районного суду мотивовано тим, що вказану земельну частку (пай), яку прийняла, як спадщину, після смерті чоловіка ОСОБА_3, його дружина ОСОБА_5, після смерті останньої - ніхто не приймав та спадкоємці відсутні, від часу відкриття спадщини минув рік, а тому на підставі положень статті 1277 ЦК України спадщина є відумерлою та підлягає передачі у власність територіальній громаді.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що рішення районного суду ухвалене з дотриманням положень статті 1277 ЦК України.
Апеляційний суд вказав, що на час звернення до суду із заявою встановлено відсутність у спадкоємця ОСОБА_5 спадкоємців, які прийняли спадщину. Наявність заповіту, посвідченого Салівською сільською радою від 04 липня 2012 року, згідно із яким ОСОБА_5 все своє майно заповідала ОСОБА_1, не спростовує юридичного факту, що станом на час звернення сільської ради до суду із заявою та на час ухвалення судового рішення про визнання спадщини відумерлою ОСОБА_1 у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини не подала.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що про своє право на спадкування та про доведення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання її такою, що прийняла спадщину, вона заявила лише у жовтні 2017 року, після набрання оскаржуваним рішенням суду законної сили. Крім того, при розгляді справи за заявою Салівської сільської ради про визнання спадщини відумерлою спір про право був відсутнім, підстав для залишення заяви сільської ради без розгляду суд першої інстанції не мав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити рішення про залишення без задоволення заяви Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягають скасуванню.
Зазначає, що при розгляді справи у суді першої інстанції участі не брала, про рішення суду першої інстанції дізналась з постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Посилається на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року (справа № 536/1870/17), яким встановлено факт її постійного проживання разом з ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, на час відкриття спадщини. Крім того, вказує, що відповідно до заповіту від 04 липня 2012 року ОСОБА_5 все своє майно заповіла їй - ОСОБА_1
Вважає, що є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, який прийняв спадщину та посилається на правову позицію Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 481/524/17, провадження № 61-1601св17, частину першу статті 1223, частину третю статті 1268 ЦК України.
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживав разом з дружиною ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 6,8,27-28).
На день смерті ОСОБА_3 відповідно до сертифікату серії НОМЕР_1 йому належала земельна частка (пай) на території Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (а. с. 7).
ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, до дня смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8).
Відповідно до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 23 лютого 2017 року, виданих Третьою Кременчуцькою державною нотаріальною конторою, інформація щодо спадкових справ померлих: у 1998 році ОСОБА_3 та у 2014 році ОСОБА_5 відсутня (а. с. 35,36).
Рішенням Кременчуцького районного суду від 01 лютого 2018 року (справа № 536/1870/17) заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт її спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 71).
Відповідно до заповіту, посвідченого Салівською сільською радою 04 липня 2012 року, ОСОБА_5 все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а. с. 67).
Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11 січня 2019 року ОСОБА_8 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 (а. с. 68).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_8 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно зі статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті
Частинами першою, другою та третьою статті 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про прийняття спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Згідно із частинами першою та другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частини перша та друга статті 1221 ЦК України).
Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає справи про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження.
Відповідно до абзацу другого пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" (v0014700-09) вимоги статей 209, 215 та 218 ЦПК України щодо порядку ухвалення рішення суду, його змісту, а також проголошення рішення суду як єдиної процесуальної форми вирішення справи є обов`язковими для позовного та окремого провадження.
Згідно із частиною шостою статті 294 ЦПК України та роз`яснень Верховного Суду України в абзаці третьому частини другої постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" (v0007700-08) , якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Судами встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до сертифікату серії НОМЕР_1 належала земельна частка (пай) на території Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, яку після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1, успадкувала ОСОБА_5
04 липня 2012 року, ОСОБА_5 склала заповіт, відповідно до змісту якого на випадок її смерті все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 Зазначений заповіт посвідчений секретарем Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Оскільки рішенням Кременчуцького районного суду від 01 лютого 2018 року (справа № 536/1870/17), яке набрало законної сили, заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт її спільного проживання зі спадкодавцем Роботою В . Ф., на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України ОСОБА_8 вважається такою, що прийняла спадщину.
Отже, підстави для визнання спадщини відумерлою у зв`язку з відсутністю спадкоємців після смерті ОСОБА_5 були відсутні.
Суд апеляційної інстанції не звернув уваги на заповіт на ім`я ОСОБА_1 та рішення Кременчуцького районного суду від 01 лютого 2018 року, повно та всебічно обставини справи не дослідив, не перевірив надані учасниками справи докази щодо належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку та помилково вважав, що у цій справі відсутній спір про право.
Частиною першої статті 415 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги приймає постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними в статті 416 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
Згідно із частинами першою, другою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.
Керуючись статтями 294, 400, 409, 412, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2017 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 травня 2019 року скасувати.
Заяву Салівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, заінтересована особа - Третя Кременчуцька державна нотаріальна контора, про визнання спадщини відумерлою залишити без розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Кривцова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк