розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Синельніковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в складі судді Прижигалінської Т. В. від 12 серпня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Макарова М. О., Пономарь З. М., від 22 березня 2017 року,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивувало тим, що 15 травня 2006 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_2 належним чином умови кредитного договору не виконував, станом на 30 квітня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 6 966,46 грн., яка складається із: заборгованість за кредитом - 965,20 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 5 193,33 грн, штрафи відповідно до п.8.6 "Умов та правил надання банківських послуг" : 500,00 грн - штраф ( фіксована частина ); 307,93 грн - штраф (процентна складова ). Оскільки зобов`язання ОСОБА_2 не виконано, банк просив стягнути з нього заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 966,46 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що до участі у розгляді справи залучено відповідача ОСОБА_1 - правонаступника боржника ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки позивач як кредитор спадкодавця, протягом встановленого законом строку не пред`явив вимоги до спадкодавця, хоча про відкриття спадщини він міг дізнатися з ухвали суду від 07 серпня 2015 року про зупинення провадження у зв`язку зі смертю боржника, яку на його адресу направлено судом, то він позбавляється права вимоги. Крім того, суду не надано документальних підтверджень щодо наявності спадкового майна, одержаного у спадщину, та його вартість.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2017 року апеляційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилена, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на адресу позивача направлялася ухвала суду від 07 серпня 2015 року про зупинення провадження у справі, у зв`язку зі смертю боржника, проте до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з відповідною претензією позивач не звертався, під час розгляду справи позовні вимоги до правонаступника не пред`явив, внаслідок чого останнім пропущений строк для пред`явлення вимог щодо погашення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк" просило скасувати оскаржувані судові рішення й ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 липня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) ( далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2019 року справ передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Cуду від 18 вересня 2019 року з урахуванням ухвали від 25 вересня 2019 року про виправлення описки, справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" мотивована тим, що боржник ОСОБА_2 помер після направлення банком до суду позовної заяви про стягнення з нього боргу. Ухвалою суду до участі в справі в якості відповідача залучено ОСОБА_1, яка прийняла після смерті ОСОБА_2 спадщину, однак не виконала вимоги статті 1281 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України (435-15) ), не повідомила кредитора про відкриття спадщини. Посилаючись на положення статті 37 ЦПК України 2004 року вказує, що у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця. Позовна заява пред`явлена до позичальника, з часом відбулася заміна боржника на правонаступника, до якого перейшли усі обов`язки по виконанню зобов`язання, що не було виконано на час відкриття спадщини, тобто вимога пред`явлена в строки передбачені законом. Заперечень від правонаступників не надходило.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

15 травня 2006 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 30 квітня 2015 року ОСОБА_2 мав перед банком заборгованість у розмірі 6 966,46 грн.

17 червня 2015 року до Синельніківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ОСОБА_2 боргу.

29 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

Ухвалою Синельніківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

07 серпня 2015 року зупинено провадження у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до залучення до участі у справі правонаступників.

На адресу позивача направлено копію ухвали від 07 серпня 2015 року про зупинення провадження у справі.

Із матеріалів спадкової справи № 420/201, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, встановлено, що ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка - ОСОБА_2, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2016 року до участі у справі залучено ОСОБА_1 як правонаступника відповідача.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна норма права міститься й у пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, чинного на час розгляду справи Верховним Судом.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року).

Аналогічна норма міститься у пункті 7 частини першої статті 255 ЦПК України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

З аналізу пункту 6 частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року (пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України) вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

При цьому норма статті 205 ЦПК України 2004 року (статті 255 чинного ЦПК України (1618-15) ) є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України (пунктами 1-7 статті 205 ЦПК України 2004 року), незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц, провадження № 61-33766сво18.

Тобто, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до пункту першого частини першої статті 205 ЦПК України 2004 року, чинного на час пред`явлення позову та розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Оскільки смерть ОСОБА_2 відбулася до відкриття провадження у справі, і він не набув статусу сторони у справі, то правонаступництво спадкоємця ОСОБА_1 у даному випадку не відбулося.

При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі беруть участь відповідачі-спадкоємці, які на час розгляду справи мають цивільну процесуальну правосуб`єктність і не заявляли клопотання про закриття провадження у справі.

Суди першої та апеляційної інстанції, в порушення статей 212- 214 ЦПК України 2004 року, статей 89, 263- 264, 382 ЦПК України, на зазначені вище положення закону уваги не звернули.

Встановлено, що після пред`явлення позову до померлої особи, хоча суд першої інстанції і залучив до участі у справі правонаступника ОСОБА_1, позивач, ПАТ КБ "ПриватБанк" вимог до спадкоємців із застосуванням норм спадкового права не заявляв.

Більш того, з ухвали суду першої інстанції від 07 серпня 2015 року (а. с. 46), встановлено, що представник позивача, знаючи про смерть позичальника ОСОБА_2, просив розглянути раніше поданий позов (без його зміни) за відсутності представника позивача (а.с.69).

У зв`язку з викладеним судові рішення судів першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Доводи касаційної скарги висновків Верховного Суду не спростовують.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.

Відповідно до змісту частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.