Постанова

Іменем України

19 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 335/10080/15-ц

провадження № 61-10703св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке ремонтно-транспортне підприємство "Альфа, ЛТД", Державне підприємство "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації",

треті особи: Запорізька обласна державна адміністрація, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Оржонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2016 року у складі судді Бойка О. Ю. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Воробйової І. А.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке ремонтно-транспортне підприємство "Альфа, ЛТД" (далі - ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД"), Державного підприємства "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"), за участю третіх осіб: Запорізької обласної державної адміністрації, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, про захист гідності, честі та ділової репутації.

Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що він є фахівцем з вищою освітою за кваліфікацією інженер-електромеханік. З жовтня 1979 року обіймав посади майстра монтажного цеху, інженера-технолога 3 категорії, інженера-технолога 2 категорії, інженера-технолога 1 категорії, заступника начальника монтажного цеху, енергетика цеху. З 1998 року до 2013 року працював у ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на різних посадах. З 2013 року до 2014 року працював у ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" на посаді начальника випробувальної лабораторії, випробування автомобілів, має досвід роботи за своєю спеціальністю понад 36 років.

Наказом Міністерства економіки розвитку і торгівлі України від 02 березня 2015 року № 208 оголошено конкурсний відбір на посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міністерства економіки розвитку і торгівлі України.

У березні 2015 року він взяв участь в конкурсному відборі на посаду генерального директора ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації". За результатами обговорення та аналізу конкурсних пропозицій його оголошено переможцем конкурсного відбору на посаду керівника ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації". Рішення Комісії є підставою для укладення контракту між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та переможцем конкурсного відбору.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 року № 777 (777-2008-п) повинно бути проведено погодження призначення керівника підприємства головою місцевої держадміністрації.

Однак у липні 2015 року позивачу стало відомо, що Запорізька обласна державна адміністрація не погодила кандидатуру позивача на посаду генерального директора ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на підставі скарг нібито трудового колективу ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" та характеристики з минулої роботи позивача у ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД".

При ознайомленні з цими скаргами позивач виявив, що в листах, адресованих на адресу Запорізької обласної державної адміністрації, Міністра економічного розвитку і торгівлі та Прем`єр-міністра України нібито від трудового колективу ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" та ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" містилися неправдиві відомості, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію.

Вважав, що інформація в листах є наклепом, основна мета надсилання цих листів - надати Запорізькій обласній державній адміністрації підстави для непогодження кандидатури позивача, як переможця конкурсного відбору на посаду керівника ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації".

Після неодноразового уточнення позовних вимог, ОСОБА_3 просив визнати недостовірною інформацію (ствердження), розповсюджену ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД", а саме: " ОСОБА_3 має дуже поверхні знання щодо технічних питань в транспортній галузі", "показав себе невмілим адміністратором, технічно неграмотним працівником конфліктною людиною", а також " ОСОБА_3 самовільно вилучив ряд документів, інструкцій із системи управління якістю підприємства" викладену у зверненні/заяві від 22 травня 2015 року та від 04 серпня 2015 року ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД"; зобов`язати ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію у такий самий спосіб, у який вона була поширена, а саме: надіслати лист на адресу Міністра економічного розвитку і торгівлі А. Абромавичуса та голови Запорізької обласної державної адміністрації із спростуванням викладеної у листах від 22 травня 2015 року, вих. № 24, та від 04 серпня 2015 року, вих. № 11/08-15 неправдивої інформації; визнати недостовірною інформацію (ствердження), розповсюджену ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" стосовно ОСОБА_3, а саме: "невміння вести переговори, організовувати роботу та колектив, не залишили позитивного сліду від його перебування на підприємстві", "за час роботи ОСОБА_3 начальником випробувального центру, випробувальної лабораторії промислової продукції та дорожньо-транспортних засобів цей структурний підрозділ із прибуткового перейшов у збитковий. Діяльність ОСОБА_3 на посаді керівника випробувального центру негативно вплинула на діяльність підприємства, зокрема порушені багаторічні зв`язки з клієнтами підприємства", "випробувальний центр, яким він керував останні 5 років, з прибуткового став збитковим. Він не зміг утримати існуючих клієнтів і не шукав нових, не міг налагоджувати ділові зв`язки", а також "у робочий час займався аудиторською діяльністю, що не входить в обов`язки начальника випробувального центру", викладену у зверненнях/заявах (листи б/н та від 12 червня 2015 року № 03/12); зобов`язати ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" протягом 10 календарних днів з дня набрання рішення суду законної сили спростувати вищевказану недостовірну інформацію у такий самий спосіб,у який вона була поширена, а саме, надіслати лист на адресу Міністра економічного розвитку і торгівлі А. Абромавичуса, голови Запорізької обласної державної адміністрації та Прем`єр-міністра України; стягнути з відповідачів солідарно на його користь збитки (упущена вигода) в розмірі 107 040,00 грн, моральну шкоду, заподіяну діями відповідачів, в розмірі 80 000,00 грн, витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката в розмірі 1 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 654,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оржонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію, розповсюджену ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" в листі від 04 серпня 2015 року, вих. № 11/08-15, стосовно ОСОБА_3, а саме про те, що ОСОБА_3 вилучив ряд документів із системи управління якістю підприємства.

Зобов`язано ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену ним інформацію у такий самий спосіб, у який вона була поширена, а саме: направити лист на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Стягнуто з ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" на користь ОСОБА_3 2 000,00 грн компенсації завданої моральної шкоди, 487,20 грн судового збору, всього - 2 487,20 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недостовірною та спростування інформації, стягнення завданих збитків, упущеної вигоди відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" поширило негативну інформацію про позивача в частині звинувачення його у вилученні документів.

З урахуванням страждань, яких зазнав позивач, суд першої інстанції дійшов висновку про компенсацію моральної шкоди в сумі 2 000,00 грн, яка підлягає стягненню з юридичної особи - автора неправдивої інформації.

Оскільки особи, які підписували заяви, діяли від себе особисто, не на виконання посадових обов`язків, які могли бути встановлені юридичними особами, реалізовували конституційне право на колективне звернення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині спростування недостовірної інформації, поширеної у листах від 22 травня 2015 року № 24 та від 12 червня 2015 року № 03/12 пред`явлені до неналежних відповідачів і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні не встановлено причинного зв`язку між діями юридичних осіб - відповідачів та не призначенням відповідача на вакантну посаду генерального директора ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", відповідно підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення упущеної позивачем вигоди відсутні.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 10 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права та обов`язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін і надав їм належну правову оцінку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, неправильно застосували норми цивільного законодавства; взяли до уваги лише те, що представники відповідача заперечили свою причетність до написання листів; не взяли до уваги пояснення позивача, документи та інші докази на підтвердження позовних вимог.

У січні 2017 року ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" надало заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити, а ухвалені в справі судові рішення залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Запорізької обласної державної адміністрації надійшов лист від 22 травня 2015 року № 24, підписаний від імені колективу ТОВ "ЗРТП ""Альфа, ЛТД" ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Зазначеним листом колектив ТОВ "ЗРТП ""Альфа, ЛТД" просив Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та особисто Міністра не допустити ОСОБА_3 до керівництва державним підприємством, посилаючись на те, що ОСОБА_3 працював на їхньому підприємстві з 12 листопада 2013 року до 10 жовтня 2014 року на посаді начальника випробувальної лабораторії колісних транспортних засобів та показав себе невмілим організатором, технічно неграмотним працівником, конфліктною людиною.

У листі зазначено, що після приходу ОСОБА_3 в колективі почалися сварки та конфлікти. ОСОБА_3 має поверхневі знання щодо технічних питань в транспортній галузі. При проведені позапланової перевірки виявлено, що ОСОБА_3 самовільно вилучив ряд документів, інструкцій із системи управління якістю підприємства.

На запит заступника міністра Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 21 липня 2015 року № 2202-15/23868-07 директор ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" Трейвус В . А . надіслав лист від 04 серпня 2015 року № 11/08-15. На підтвердження предмета спору в листі зазначено, що за час роботи на підприємстві ОСОБА_3 показав себе невмілим менеджером, технічно неграмотним працівником. ОСОБА_3 має поверхневі знання щодо технічних питань в транспортній галузі, а також те, що під час звільнення проявив себе як непорядна людина, вилучив ряд документів з системи управління якістю підприємства, не передав документацію та керівництво своєму заступнику.

Трудовий колектив ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" надіслав на адресу Прем`єр-міністра України лист від 12 червня 2015 року № 03/12, в якому зазначив, що колектив звертається зі скаргою щодо формального проведення конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора підприємства. Колективу не зрозуміло, для чого потрібно змінювати генерального директора, коли є виконуючий обов`язки, який успішно працює і забезпечує виконання всіх показників діяльності підприємства. Колектив висловлює обурення з приводу визначення переможця конкурсу, яким став ОСОБА_3 Колектив зазначає, що ОСОБА_3 є колишнім працівником підприємства, працював з ними 15 років та зарекомендував себе з негативної сторони. ОСОБА_3 не має успішного управлінського досвіду. Випробувальний центр під його керуванням з прибуткового став збитковим. ОСОБА_3 близько року працював начальником лабораторії, але там його просили звільнитися, оскільки рівень технічних знань виявився поверхневим, надходили скарги від підпорядкованих працівників щодо несправедливого розподілу фонду матеріального заохочення. При звільненні ОСОБА_3 самостійно вилучив ряд документів, інструкцій із системи управління якістю підприємства.

Від імені трудового колективу лист підписали ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 .

До матеріалів справи позивач додав також листи організаційного комітету від 17 травня 2015 року № 03/04 на адресу міністра Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та голови Запорізької обласної державної адміністрації, повідомлення організаційного комітету від 02 червня 2015 року № 03/06 на адресу Запорізької обласної державної адміністрації, відкритий лист колективів ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" та Державного підприємства "Херсонстандартметрологія" від 17 червня 2015 року № 03/15 на ім`я Президента України з інформацією про конкурсний відбір на посаду генерального директора ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", висловленням незгоди з кандидатурою ОСОБА_3, проте позивач не ставить питання про спростування зазначеної в документах інформації.

Позивач у позовних вимогах ставив питання про визнання недостовірною інформації, поширеної у зверненні ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" без номера та дати. Зазначений лист не містить підписів осіб, які його склали, факт складання, направлення чи отримання такого листа не визнано сторонами, позивач та його представники не змогли пояснити походження зазначеного документа, а відповідно цей лист не може бути прийнятий як належний і допустимий доказ поширення негативної стосовно позивача інформації. За вказаних обставин зазначений лист в подальшому судами не досліджувався.

Позивач звернувся з позовом про спростування недостовірної інформації до ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД", ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації". Проте, як відомо з матеріалів справи, негативна, як на думку позивача, інформація, що міститься в листах від 22 травня 2015 року № 24 та від 12 червня 2015 року № 03/12 поширена не юридичними особами, а членами трудового колективу товариства та державного підприємства відповідно.

Суди не взяли до уваги доводи позивача про протилежне, що нібито обидва листи містять реквізити юридичних осіб, а саме виготовлені на фірмовому бланку, мають штемпель державного підприємства.

Як відомо зі змісту листів, особи, які їх підписали, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 є членами трудових колективів ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" та ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" відповідно. Зазначені особи в оспорюваних листах висловили свою незгоду з результатами проведеного конкурсу на заміщення посади державного службовця, посилаючись на особу переможця - ОСОБА_3 Ці особи виступають не від імені юридичної особи та готуючи звернення до відповідних суб`єктів діяли довільно та не на виконання будь-яких обов`язків.

Інформація, висловлена цими особами, як членами трудового колективу, крім відомостей про те, що ОСОБА_3 вилучив ряд документів із системи управління якістю підприємства, не містить фактичних тверджень та не може бути перевіреною.

Інформація про організаторські здібності, технічну грамотність, конфліктність позивача, що висловлена конкретними фізичними особами, є їхньою особистою думкою та за своїм змістом є оціночним судженням.

Щодо листа від 04 серпня 2015 року, вих. № 11/08-15, яким надана характеристика позивача за період роботи у ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД", судами встановлено, що характеристика надавалася на запит заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України від 21 липня 2015 року № 2202-15/23868-07. Характеристика, крім критики позивача, оцінки його дій, зокрема щодо якості практичних знань, поведінки під час звільнення та інше, що за своїм змістом є оціночними судженнями, містить і фактичні твердження, зокрема, що ОСОБА_3 вилучив ряд документів із системи управління якістю підприємства.

За вказаних обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, визначив, що у ТОВ "ЗРТП "Альфа, ЛТД" відбулося поширення негативної інформації про позивача в частині звинувачення його у вилученні документів.

У процесі розгляду справи взято до уваги необхідність забезпечення балансу між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Зважаючи на положення позивача в суспільстві, його зв`язки з громадським життям у зв`язку з поширенням цієї недостовірної інформації, необмежене коло осіб: колеги, роботодавці безперечно сформували своє уявлення про ОСОБА_3, як особистість, як ділового партнера, працівника та безперечно вибудували своє ставлення, поведінку стосовно останнього.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Статтею 32 Конституції України передбачений судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до частини третьої статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Засобом захисту честі і гідності та ділової репутації фізичної або юридичної особи є спростування відомостей, які їх порочать.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Обов`язок довести відповідність розповсюдження відомостей покладається на відповідача, а на позивача - обов`язок довести лише факт поширення відомостей, які його порочать, саме тією особою, до якої пред`явлено позов.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (стаття 201 ЦК України).

Статтею 297 ЦК України визначено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Положення статті 299 ЦК України передбачають право на недоторканність ділової репутації та її захист у суді.

Основними принципами інформаційних відносин є достовірність і повнота інформації (стаття 2 Закону України "Про інформацію" (далі - Закон).

Масова інформація - це інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - це засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації (стаття 22 Закону).

Статтею 27 Закону визначено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою цивільно-правову відповідальність згідно із законами України.

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону).

Право на відшкодування моральної шкоди має фізична особа, честь, гідність та ділову репутацію якої принижено.

За загальновизнаними визначеннями честь - це суспільна оцінка моральних і духовних якостей людини; гідність - це самооцінка особою своїх моральних і соціальних якостей; честь є мірою гідності особи, отже, ці категорії взаємопов`язані; репутація - це суспільно-позитивна оцінка соціальних якостей людини; ділова репутація - це суспільно-позитивна оцінка трудових, професійних якостей особи, виконання взятих на себе зобов`язань, почуття відповідальності за виконану роботу; ділова репутація і це більш вузьке поняття ніж честь або репутація, оскільки охоплює оцінку особи лише у сфері суспільно-виробничих відносин.

Під приниженням честі та гідності фізичної особи розуміється поширення недостовірної інформації про таку особу, членів її сім`ї або близьких родичів, внаслідок чого вона зазнала фізичних чи душевних страждань.

Приниженням ділової репутації фізичної особи, є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати її діяльності у зв`язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Преамбула до Загальної Декларації прав людини закріплює положення про те, що визнання гідності, властивої всім членам людської сім`ї, і рівних та невід`ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру.

Преамбула до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права проголошує, що всі права людини випливають із властивої людській особі гідності.

Ці ідеї відображені й у Конституції України (254к/96-ВР) , згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини - головним обов`язком держави (стаття 3).

Саме закріплення за державою обов`язку забезпечення прав і свобод людини дає можливість, у випадку порушення останніх, звернутися до суду з метою їх захисту та відновлення, а також за компенсацією шкоди, завданої таким порушенням.

Під шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За загальним правилом моральну шкоду відшкодовує особа, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується добровільно або за рішенням суду. При цьому не має значення, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи вона відшкодована й також не враховується розмір такого відшкодування.

Відповідно до статті 23 ЦК України моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду.

Виходячи з аналізу статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Заяви ОСОБА_3 про те, що він відчував душевні страждання, є доказом факту заподіяння йому моральної шкоди. Доказів протилежного відповідачі не надали.

Позивач оцінив заподіяну йому моральну шкоду у сумі 80 000,00 грн. Із його аргументів слідує, що тривалий період переживання образливої інформації, необхідність її правового спростування, став причиною накопичення психоемоційної напруги, у зв`язку з чим порушився звичайний спосіб життя, погіршилося здоров`я.

З огляду на обов`язок оцінити шкоду на підставі справедливості й з урахуванням наведених конкретних обставин справи, включаючи страждання, яких зазнав позивач, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про компенсацію позивачу моральної шкоди в сумі 2 000,00 грн, яка підлягає стягненню з юридичної особи - автора неправдивої інформації.

Установлена судом неправдива інформація, як така, що поширена про позивача, підлягає спростуванню в спосіб її поширення.

Судами попередніх інстанцій не встановлено причинного зв`язку між діями юридичних осіб - відповідачів у справі та не призначенням відповідача на вакантну посаду генерального директора ДП "Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", отже, суди підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення упущеної позивачем вигоди відсутні.

Докази та обставини, ні які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судами дотримані норми матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів відповідають вимогам закону та не суперечать обставинам, що мають значення для справи, судами правильно застосовано закон, який підлягав застосуванню, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Оржонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко