Постанова
Іменем України
19 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 564/1109/17
провадження № 61-33077св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області
від 06 червня 2017 року у складі судді Олійник П. В. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 12 липня 2017 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Короткий зміст рішень суду першої інстанцій
Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 06 червня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач проживає в Республіці Білорусь, а тому позовну заяву слід пред`являти до відповідної уповноваженої установи цієї країни, що відповідає територіальній підсудності за місцем проживання відповідача.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 12 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 06 червня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що твердження заявника про порушення місцевим судом правила підсудності справи, є необґрунтованими, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати постановлені у справі судові рішення, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скраги зводяться до того, що суд неправомірно повернув позовну заяву, не врахував стан здоровя позивача.
Заявник такод указує на неправомірне застосування судом положень частини третьої статті 27 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах (країни СНД ), оскільки право на розірвання шлюбу не відноситься ні до особистих немайнових прав, ні до майнових прав подружжя.
Доводи інших учасників справи
Відповідач письмових заперечень щодо вимог і змісту касаційної скарги до суду не направив.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) .
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У травні 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Предметом позову у справі, яка переглядається, є розірвання шлюбу між громадянкою України та іноземцем.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначала, що шлюб між нею та відповідачем було укладено 15 травня 1999 року у Лунінецькому РАГС Брестської області, Республіки Білорусь. Протягом останніх 15 років, з 2002 року, вона постійно проживає на території Україні. Відповідач залишився проживати у Республіці Білорусь та є її громадянином. Закон України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) встановлює порядок урегулювання приватно-правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77 Закону).
У міжнародному праві категорія "підсудність" застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.
Вирішуючи питання про підсудність справ з іноземним елементом, суди України відповідно до вимог статті 414 ЦПК України в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, повинні керуватися нормами Закону України "Про міжнародне приватне право" (2709-15) та нормами відповідних міжнародних договорів.
У пункті 2 частини першої статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Положеннями статей 60, 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" встановлено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, тобто правом тієї держави, громадянами якої вони є одночасно, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі.
Встановивши, що шлюб між сторонами укладений на території Республіки Білорусь, на момент подачі позову відповідач ОСОБА_2 проживає
в смт. Мікашевичі, Лунінецького району, Брестської області, Республіка Білорусь, договору про вибір підсудності справи згідно до частини другої статті 110 ЦПК України в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, і частин 2, 3 статті 60 Закону України "Про міжнародне приватне право" між сторонами не укладалося, спільних неповнолітніх дітей у сторін немає, суд прийшов вірного висновку, що позов слід пред`являти у відповідний суд за місцем проживання відповідача на території Договірної сторони - Республіка Білорусь.
Доводи касаційної скарги щодо можливість розгляду справи уповноваженими судом України, зважаючи на стан здоров`я позивача аналогічні аргументам апеляційної скарги, були предметом дослідження апеляційним судом та додаткового правового аналізу не потребують.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені ухвали - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 06 червня
2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 12 липня
2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська