розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 серпня 2017 року у складі судді Юрківа О. Р. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 21 березня 2018 року у складі колегії суддів: Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центральної міської лікарні міста Рівне, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - головний лікар Центральної міської лікарні міста Рівне Кучерук Є. Ф., про скасування наказу, поновлення на роботі та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до наказу головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 29 липня 2016 року № 104-к лікаря-нейрохірурга для надання цілодобової допомоги нейрохірургічного відділення ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 30 липня 2016 року за систематичне порушення трудової дисципліни на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Підставою для її звільнення зазначено непроведення огляду пацієнта в палаті інтенсивної терапії та неоформлення медичної карти стаціонарного хворого (посмертного епікризу).

Позивач вважає наказ головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 29 липня 2016 року № 104-к незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки винесений без достатніх правових підстав.

Зазначає, що під час її чергування 06 та 07 червня 2016 року, а також під час оформлення медичної карти стаціонарного пацієнта, яка померла, вона не допускала порушення трудової дисципліни.

Також звертає увагу на те, що накази про притягнення її до дисциплінарної відповідальності були скасовані рішенням Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року.

З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 29 липня 2016 року № 104-к "Про звільнення із займаної посади за систематичне порушення трудової дисципліни"; поновити її на посаді лікаря-нейрохірурга для надання цілодобової допомоги нейрохірургічного відділення Центральної міської лікарні міста Рівне; стягнути з Центральної міської лікарні міста Рівне на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 44046,00 грн; стягнути з Центральної міської лікарні міста Рівне на її користь заробітну плату, що недоотримана у зв`язку з підвищенням посадового окладу лікаря-нейрохірурга для надання цілодобової медичної допомоги у розмірі 6624,20 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 02 серпня 2017 року у складі судді Юрківа О. Р. у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем дотримано порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачених статтею 149 КЗпП України, і правильно застосовано пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України. При звільненні позивача враховано ступінь тяжкості вчиненого нею проступку і заподіяної цим проступком шкоди, а також обставини, за яких його вчинено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 21 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 02 серпня 2017 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційним судом перевірено встановлені судом першої інстанції обставини справи та надано оцінку зібраним у справі доказам щодо кожного епізоду порушення трудової дисципліни, які у сукупності свідчать про те, що позивач ОСОБА_1 як лікар-нейрохірург не вважала за необхідне керуватися під час виконання посадових обов`язків вимогами посадової інструкції лікаря-нейрохірурга та іншими медичними нормативами, зухвало ігнорувала вимоги головного лікаря та завідуючого нейрохірургічного відділення, вважала, що головний лікар неналежно організовує роботу комунального закладу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У травні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не застосували до спірних правовідносин пункт 27 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о "Медична карта стаціонарного хворого № ___", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, відповідно до якого у пункті 43 (медичної карти) лікар здійснює записи про стан здоров`я та медичного лікування хворого або щогодини, або щодня, або щотижня залежно від стану хворого та місця його перебування (палата інтенсивної терапії, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, відділення хірургічного, терапевтичного, психіатричного профілю тощо). Тобто наявність записів у медичній карті, залежить від стану хворого. Крім цього у пункті 3.3 посадової інструкції лікаря-нейрохірурга, затвердженої 31 липня 2015 року головним лікарем Центральної міської лікарні міста Рівне (далі - посадова інструкція лікаря-нейрохірурга) зазначено, що лікар зобов`язаний здійснювати динамічне спостереження за пацієнтами з нейрохірургічною патологією в палаті інтенсивної терапії з оформленням щоденників у медичній карті стаціонарного хворого та за потреби проводити корекцію об`єму обстежень і лікування. Суд апеляційної інстанції безпідставно виходив із того, що під час чергування лікар-нейрохірург для надання цілодобової медичної допомоги виконує посадові обов`язки лікуючого лікаря та зобов`язаний заповнювати посмертний епікриз. Суди не звернули увагу на те, що у Центральній міській лікарні міста Рівне не створено необхідні умови для праці, а відповідальність за це покладено саме на працівників.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

У червні 2018 року Центральна міська лікарня міста Рівне подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Надходження касаційної скарги до суду Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Галицького районного суду м. Львова.

Фактичні обставини, встановлені обставини

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово притягалася до дисциплінарної відповідальності на підставі:

- наказу головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 09 жовтня 2015 року № 447-кз за порушення вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 13 червня 2008 року № 317 "Про затвердження клінічних протоколів пунктів 4.1; 4.6; 4.7; 4.8 посадової інструкції";

- наказу головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 10 лютого 2016 року № 66-кз про накладення на лікаря ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани через невиконання розпоряджень завідуючого відділенням лікарні;

- наказу головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 01 березня 2016 року № 87-кз, яким лікарю-нейрохірургу оголошено догану за порушення вимог Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 33/о "Медична карта стаціонарного хворого", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, та пунктів 3.2, 3.3, 3.14, 3.25, 7,1 посадової інструкціїлікаря-нейрохірурга;

- наказу головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 13 травня 2016 року № 196-кз про оголошення догани лікарю-нейрохірургу ОСОБА_1 за порушення пункті 3.14; 4.21 посадової інструкції лікаря-нейрохірурга та Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 33/о "Медична карта стаціонарного хворого", затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 21 січня 2016 року № 29), зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 662/20975 (далі - Інструкція)(а.с.148-149).

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 29 червня 2016 року у справі № 461/2254/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Центральної міської лікарні міста Рівне від 10 лютого 2016 року № 66-кз "Про накладення дисциплінарного стягнення", у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2016 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 12 грудня 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Галицького районного суду міста Львова від 29 червня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування наказу головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 01 березня 2016 року № 87-кз "Про накладення дисциплінарного стягнення" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Визнано незаконним та скасовано наказ головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне № 87-кз від 01 березня 2016 року "Про накладення дисциплінарного стягнення".

Постановою Верховного Суду від 14 серпня 2019 року залишено без змін рішення Апеляційного суду Львівської області від 19 червня 2017 року, ухвалене у справі № 461/4471/16-ц, яким відмовлено у позові ОСОБА_1 до Центральної міської лікарні міста Рівне, третя особа - головний лікар Рівненської центральної міської лікарні Кучерук Є. Ф., про визнання незаконним та скасування наказу головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 13 травня 2016 року № 196-кз "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани".

Відповідно до наказу головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 29 липня 2016 року № 104-к лікаря-нейрохірурга для надання цілодобової допомоги нейрохірургічного відділення ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 30 липня 2016 року за систематичне порушення трудової дисципліни на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Підставою для звільнення позивача з роботи стала доповідна від 07 червня 2016 року № 27 чергового лікаря-анастезіолога палати інтенсивної терапії нейрохірургічного відділення Ватцілової Т. В., у якій зазначено, що лікар-нейрохірург для надання цілодобової медичної допомоги ОСОБА_1 під час чергування 06-07 червня 2016 року не проводила огляд пацієнта в палаті інтенсивної терапії з 22 год. 30 хв. 06 червня 2016 року до 07 год. 45 хв. 07 червня 2016 року.

Запис в медичній карті стаціонарного хворого № 10403 проведений ОСОБА_1 о 07 год. 45 хв. після наполягання заступника головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне Дундюка І. В. оглянути пацієнта та провести відповідний запис.

Крім цього, згідно з доповідною запискою лікаря нейрохірурга нейрохірургічного відділення ОСОБА_2 від 21 червня 2016 року № 33 лікар ОСОБА_1 при передачі йому зміни відмовилася оформлювати медичну карту (підготувати посмертний епікриз) стаціонарної хворої ОСОБА_3, яка померла під час її чергування 06 червня 2016 року о 23 год. 35 хв. Зауваження завідуючого відділенням Тимощука М. Г. вона проігнорувала.

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суду, і застосовані норми права

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Посадовою інструкцією лікаря-нейрохірурга передбачено, що ОСОБА_1 зобов`язана здійснювати динамічне спостереження за пацієнтами з нейрохірургічною паталогією в палатах інтенсивної терапії, з оформленням щоденників в медичній карті стаціонарного хворого, та за потреби корекцію об`єму обстежень та лікування; вести медичні карти стаціонарних хворих, виписувати рецепти; знати правила оформлення медичної документації (пункти 3.3, 3.14 та 4.21).

Разом із цим, лікар-нейрохірург працює за принципом взаємозамінності (пункт 7.5 посадової інструкції лікаря-нейрохірурга).

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Тлумачення поняття системності невиконання трудових обов`язків міститься у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) : при звільненні згідно із пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (стаття 151 КЗпП України), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

У зв`язку з порушеннями ОСОБА_1 трудової дисципліни наказом головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 09 жовтня 2015 року № 447-кз її притягнуто до дисциплінарної відповідальності (застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення вимог наказу МОЗ України від 13 червня 2008 року № 317 "Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "нейрохірургія", та вимоги пунктів 3.6, 4.1, 4.6, 4.8. посадової інструкції лікаря-нейрохірурга).

Згідно з наказом головного лікаря Центральної міської лікарні міста Рівне від 13 травня 2016 року № 196-кз "Про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани" ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення пунктів 3.14, 4.21 посадової інструкції лікаря-нейрохірурга та вказано на можливе звільнення в подальшому із займаної посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Доводи касаційної скарги про те, що посмертний епікриз має заповнювати не черговий лікар, а лікуючий лікар, не заслуговують на увагу, оскільки порядок заповнення форми первинної облікової документації № 003/о "Медична карта стаціонарного хворого №____" визначає Інструкція щодо заповнення форми первинної облікової документації № 003/о "Медична карта стаціонарного хворого № __", затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 21 січня 2016 року № 29) (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 34 Інструкції при переведенні хворого до іншого закладу охорони здоров`я складається перевідний епікриз, а у випадку смерті - посмертний.

Пункт 19 Інструкції передбачає, що у пункті 28 медичної карти стаціонарного хворого зазначається результат медичного лікування хворого: виписаний(а) з: одужанням - 1; поліпшенням - 2; погіршенням - 3; без змін - 4; помер(ла) - 5; переведений(а) до іншого закладу охорони здоров`я - 6; здоровий(а) - 7.

У пунктах 10-30 всі записи здійснює лікуючий лікар (пункт 22 Інструкції).

Таким чином, судами попередніх інстанцій правильно визначено, що трудові обов`язки ОСОБА_1 передбачені посадовою інструкцією лікаря-нейрохірурга, з якою вона була ознайомлена.

У період з 16 год. 00 хв. 06 червня 2016 року до 08 год. 00 хв. 07 червня 2016 року ОСОБА_1 була черговим лікарем.

Стаціонарна хвора ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 о 23 год. 35 хв., коли обов`язки чергового лікаря виконувала ОСОБА_1 . Беручи до уваги терміновість складання посмертного епікризу у зв`язку з необхідністю передачі тіла померлої до патологоанатомічного відділення з оформленим посмертним епікризом, суди дійшли правильного висновку, що посмертний епікриз повинна була скласти саме черговий лікар - лікар-нейрохірург для надання цілодобової медичної допомоги ОСОБА_1 .

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі № 461/4471/16-ц (провадження № 61-32410св18).

При постановленні головним лікарем Центральної міської лікарні міста Рівне 29 липня 2016 року наказу № 104-к враховано, що лікар ОСОБА_1 неодноразово притягалася до дисциплінарної відповідальності та у період з 04 липня 2016 року до 28 липня 2016 року перебувала у щорічній відпустці, а тому термін притягнення її до дисциплінарної відповідальності було продовжено.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення суду ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують та зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками, викладеними у рішеннях судів попередніх інстанцій.