розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у складі судді Шевчука А. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 червня 2017 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Прокопчук Н. О. та Саліхова В. В. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію,

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2015 року позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі ПАТ "Київенерго") звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію за актом порушень № 36130 від 05 травня 2014 року у розмірі 27 115, 88 грн.

Представник позивача в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 10 жовтня 2013 року між ПАТ "Київенерго" та ОСОБА_1 було укладено договір про користування електричною енергією № 5253110614 за яким останній несе відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією.

05 травня 2014 року, за адресою відповідача, в ході обстеження приладу обліку, представниками позивача було встановлено порушення, яке полягало у самовільному підключенні електропроводки до електричної мережі енергопостачальника. На підставі виявлених порушень, цього ж дня було складено акт порушень № 36130. Акт підписали три представники енергопостачальника та ОСОБА_1

27 травня 2014 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією для населення, на засідання комісії відповідач не прибув, за результатами розгляду комісією було прийняте рішення провести розрахунок вартості спожитої електроенергії з порушенням правил за період з 05 травня 2013 року по 06 травня 2014 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 лютого 2017 року у задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження самовільного підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника саме відповідачем.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 22 червня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Київенерго" було відхилено, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року залишено без змін.

Приймаючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги позивача, апеляційний суд погодився із висновками, до яких дійшов суд першої інстанції щодо недоведеності позивачем своїх вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2017 року представник за довіреністю ПАТ "Київенерго" - Жекова Г. І. подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 22 червня 2017 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано тієї обставини, що самовільне підключення було здійснене через прилад обліку. Лічильник був самостійно встановлений відповідачем без дозволу енергопостачальника та не було взято до уваги той факт, що відповідач у поданих запереченнях на позовну заяву визнавав факти порушення Правил користування електричною енергією, а також те, що вищевказане житлове приміщення перебуває у його розпорядженні.

Представник заявника зазначала, що судами не була взята до уваги та обставина, що акт про порушення був підписаний відповідачем без зауважень, він був розглянутий комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником та на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, позивачем було визначено величину необлікованої енергії та її вартість.

Підсумовуючи доводи касаційної скарги представник заявника зазначила, що судами попередніх інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також суди невірно визначилися з предметом доказування.

Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Оболонського районного суду міста Києва.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до ГПК України (1798-12) , ЦПК України (1618-15) , КАС України (2747-15) та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

22 травня 2018 року справу № 756/8707/15-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами було встановлено, що 05 травня 2014 року в ході обстеження приладу обліку електричної енергії представниками ПАТ "Київенерго" виявлено порушення, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника у квартирі АДРЕСА_1, про що було складено відповідний акт порушень № 36130.

При цьому, 27 травня 2014 року на засіданні комісії з розгляду акту порушення правил користування електричною енергією для населення проведено розрахунок вартості електроенергії спожитої з порушенням ПКЕЕН за адресою: АДРЕСА_2, за період з 06 травня 2013 року по 06 травня 2014 року. Вартість спожитої з порушенням правил споживання електроенергії склала 27 115,88 грн.

В поясненнях до акту вказано, що порушення правил користування електричною енергією полягає у тому, що відбулося самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника без наявності договору на поставку електричної енергії шляхом підключення кабелю від опори № 12 - проміжна опора (без номеру) - до будинку. До зазначеного акту була надана схема та фото таблиці.

З копії паспорта ОСОБА_1 та довідки ВАДР ГУ ДМС України у м. Києві від 22 липня 2015 року встановлено, що останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно довідки від 04 лютого 2016 року №42АУ/012/1310/Г-58 виданої ПАТ "Київенерго" встановлено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 для сплати за спожиту електричну енергію, який відкрито за адресою: АДРЕСА_2 за відповідачем не значиться.

В поданих 15 грудня 2015 року до суду першої інстанції письмових запереченнях ОСОБА_1 повідомив суд про те, що в лютому 2014 року, у зв`язку із необхідністю обліку використаної електричної енергії по частині будинку окремим лічильником, він звернувся до позивача із заявою про підключення внутрішнього лічильника. Проте при виїзді працівників позивача за його заявкою було здійснено нове підключення від лінії електропередач на внутрішньому стовпі у дворі. Щодо оформлення таких дій представники позивача повідомили, що складуть всю необхідну документацію та скерують її на погодження до відповідних підрозділів.

Крім того у поданих поясненнях відповідач зазнав, що обрахована позивачем сума до стягнення за необліковану електричну енергію в розмірі 27 115,88 грн є занадто великою, адже підключення використовувалось лише протягом двох місяців, в будинку використовувалась стандартна побутова техніка (холодильник, пральна машина, електричний чайник, здійснювалось освітлення для двох кімнат, кухні та коридору).

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).

Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, статтями 24- 27 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції на час спірних правовідносин), Правилами, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №562 від 4 травня 2006 року (z0782-06) (далі - Методика).

Відповідно до пункту 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетики та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За змістом пункту 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Підставами відповідальності споживача електроенергії за пунктом 48 Правил, є зокрема порушення правил користування електричною енергією.

Згідно з пунктом 53 Правил, пункту 4.1 Методики у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем; один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника; споживач має право внести до акта свої зауваження; факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог Правил оформлюється актом про порушення.

За пунктом 3.1 Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил в разі виявлення порушень Правил, зокрема самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку (підпункт 4 пункту 3.1).

Відповідно до пункту 3.4. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 Методики, крім виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та в підпункті 4 пункту 3.1 Методики (за наявності між енергопостачальником та споживачем договірних відносин за об`єктом споживача, за яким було виявлено самовільне підключення), розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії (W, кВт. год) визначається за формулою 3.1.

Згідно пункту 3.3. (в) розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за кількістю днів у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричної мережі після припинення електропостачання у зв`язку з порушенням Правил - із дня припинення електропостачання електроустановки споживача до дня повторного припинення електропостачання, але не більше ніж за три роки.

Зважаючи на предмет позову, визначальним у ньому є саме доведеність факту порушення Правил споживачем.

У межах даного предмета спору доказуванню підлягали обставини, пов`язані з конкретним порушенням Правил, дослідженню і оцінці підлягали такі докази, зокрема як: акт порушення, протокол засідання комісії, розрахунок суми збитків, повідомлення про оплату по акту про порушення.

Саме дотримання умов та порядку складання акту про порушення відповідно до вищезазначених Правил може бути належною підставою для прийняття рішення про притягнення особи, яка порушила Правила, до відповідальності, оскільки відповідно до пункту 3.1. Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 4 травня 2006 року, ця Методика застосовується на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі доказів на підтвердження факту порушення відповідачем Правил, зокрема щодо самовільного підключення електропроводки до електромережі, та вважає безпідставним посилання апеляційного суду на недоведеність факту підключення до мережі енергопостачальника саме відповідачем і споживання електричної енергії поза межами зареєстрованих приладів обліку, оскільки підставою відповідальності у даній справі та нарахування вартості необлікованої електроенергії, є саме порушення Правил користування електричної енергії для населення, яке полягає у самовільному підключенні до електричної мережі.

Встановивши, що факт порушення Правил користування електричною енергією для населення, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника підтверджується актом про порушення, підписаним трьома представниками позивача та відповідачем ОСОБА_1 особисто, що підтверджує його дійсність, а також, що вказаний акт відповідає вимогам вищезазначених Правил та містить усі передбачені законодавством дані, необхідні та достатні для визначення обсягу і вартості необлікованої електричної енергії, зокрема за пунктом 3.3 (в) та формулою 3.1 Методики, суди попередніх інстанцій дійшли до необґрунтованих висновків про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1, як споживача послуг електропостачання житлового приміщення, самовільно підключеного до електромережі позивача, вартості необлікованої електричної енергії, визначеної відповідно до Методики на підставі акту про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил.

В матеріалах справи міститься копія довідки від 09 грудня 2015 року № 5906/02-14 видана Одинадцятою київською державною нотаріальною конторою, яка була досліджена судом першої інстанції в судовому засіданні, яке відбулося 02 лютого 2017 року, що підтверджується аудіозаписом, про те, що ОСОБА_1 є сином та одним із спадкоємців ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Частиною четвертою статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням наведених норм, суд першої інстанції з яким погодився апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для покладення відповідальності за виявлене порушення правил користування електричною енергією на ОСОБА_1, як споживача та одного з власників житлового приміщення, до якого надавались послуги з електропостачання.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частини друга та третя статті 400 ЦПК України).

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Щодо судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Відповідно до платіжних дорученнь від 03 квітня 2017 року № 2116834993 та від 30 червня 2017 року № 925 ПАТ "Київенерго" сплатило судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг в розмірі 623,68 грн (298,28 +325,40).

Головуючий	В. С. Висоцька

Судді:	А. І. Грушицький

	І. В. Литвиненко
	В. В. Сердюк І. М. Фаловська