Постанова

Іменем України

18 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 755/19728/15-ц

провадження № 61-15483св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - ОСОБА_2,

відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коптєлова Оксана Ростиславівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан",

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року у складі судді Арапіної Н. Є. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Шахової О. В., Вербової І. М., Поливач Л. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії.

Позовна заява мотивована тим, що 22 липня 2013 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" (далі - ТОВ "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан") укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (далі - договір про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою O. P. та зареєстрований в реєстрі за № 1137. 19 жовтня 2015 року позивач звернулася до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коптєлової O. P. із заявою про видачу дублікату договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22 липня 2013 року у зв`язку з втратою оригіналу. 21 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою O. P. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дії за № 117/02-31 у видачі дубліката договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22 липня 2013 року у зв`язку з відсутністю оригіналу договору, який було вилучено на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року та наявністю у нотаріуса лише фотокопії вказаного оригінала документа.

Позивач просила скасувати постанову приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коптєлової O. P. від 21 жовтня 2015 року № 117/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлову O. P. видати дублікат договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22 липня 2013 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ним було встановлено, що на час звернення позивача із заявою про видачу дублікату договору про задоволення вимог іпотекодержателя його оригінал на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року по справі № 757/31405/14-к було вилучено старшим слідчим в органах внутрішніх справ Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ОВС ГСУ МВС) полковником міліції Олійником В. Е., про що складено акт та опис вилучення оригіналів документів від 11 листопада 2014 року. За таких обставин дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коптєлової O. P.є правомірними.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, адже на час звернення позивача із заявою про видачу дублікату договору оригінал договору про задоволення вимог іпотекодержателя на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року по справі № 757/31405/14-к було вилучено старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України полковником міліції Олійником В. Е. Порушень норм процесуального права судом першої інстанції, які призвели б до неправильного вирішення справи, встановлено не було.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі, поданій у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справу передано Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до Верховного Суду.

Відповідно до розпорядження в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 05 червня 2019 року № 591/0/226-19 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що спір виник з приводу відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оформленої оскаржуваною постановою, однак суд першої інстанції правомірність підстав, визначених нотаріусом для відмови у вчиненні нотаріальної дії, не перевірив. Заявник стверджує, що фактично суд вдався до обґрунтування неможливості видачі дубліката втраченого документу на підставі його нотаріальної копії, що зберігається у нотаріуса, з посиланням на статтю 53 Закону України "Про нотаріат", хоча приватний нотаріус власну відмову у видачі дублікату документа цією нормою не обґрунтовувала, керувалася виключно неможливістю застосування до вчинюваної нотаріальної дії зразків посвідчувальних написів, обумовлених формою №75 "Посвідчувальний напис на дублікаті документа", що є додатком до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2010 року № 3253/5. На думку заявника, суд першої інстанції всупереч положенням статті 11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог, порушив принцип змагальності сторін, встановлений статтею 10 ЦПК України, що є неприпустимим і виступає самостійною підставою для скасування рішення суду. В свою чергу суд апеляційної інстанції на це не звернув увагу та помилково залишив в силі неправомірне рішення суду першої інстанції.

Заперечення на касаційну скаргу позивачем не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

22 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Комерційна виробничо-впроваджувальна фірма "Сапсан" укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коптєловою О. Р. та зареєстрований в реєстрі за № 1137.

19 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коптєлової О. Р. із заявою про видачу дублікату втраченого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

21 жовтня 2015 року постановою приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коптєлової О. Р. відмовлено позивачу у видачі дублікату договору про задоволення вимог іпотекодержателя на підставі статей 49, 50 Закону України "Про нотаріат", оскільки 11 листопада 2014 року на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року по справі № 757/31405/14-к оригінал договору про задоволення вимог іпотекодержателя було вилучено старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України полковником міліції Олійником В. Е., про що складено акт вилучення оригіналів документів від 11 листопада 2014 року.

В матеріалах архівної справи нотаріуса наявна фотокопія договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22 липня 2013 року, проте відповідач вважає неможливим видачу дублікату документу нотаріусом на підставі наявної фотокопії з посиланням на неможливість застосування форми №75 "Посвідчувальний напис на дублікаті документа", що є додатком до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2010 року № 3253/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року № 1318/18613 (z1318-10) .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України "Про нотаріат" довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Відповідно до частини першої, другої статті 53 Закону України "Про нотаріат" у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п`ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа. Видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, дублікат втраченого документа видається відповідно нотаріусом чи посадовою особою виконавчого комітету за місцем його зберігання.

Аналогічною є норма підпункту 1.1 пункту 1 глави 22 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) , у якій зазначено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких учинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат утраченого або зіпсованого документа.

Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці; в інших випадках, передбачених законом. Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону України "Про нотаріат" нотаріус зобов`язаний відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Відповідно до пунктів 1, 3 глави 10 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) , при видачі дублікатів тощо на відповідних документах вчиняються посвідчувальні написи. Вчинення посвідчувальних написів та видача свідоцтв здійснюються нотаріусом за формами відповідно до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 № 3253/5 (z1318-10) , зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 за № 1318/18613 (z1318-10) .

Відповідно до форми №75 "Посвідчувальний напис на дублікаті документа", що є додатком до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 22 жовтня 2010 року № 3253/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року № 1318/18613 (z1318-10) , посвідчувальний напис містить текст "Примірник зберігається у справах".

Судом першої інстанції встановлено, що на час звернення позивача із заявою про видачу дублікату договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 22 липня 2013 року,його оригінал на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року по справі № 757/31405/14-к було вилучено старшим слідчим в ОВС ГСУ МВС України полковником міліції Олійником В. Е., про що складено акт та опис вилучення оригіналів документів від 11 листопада 2014 року (а.с. 155, 158, 159). Відмовляючи у видачі дублікату договору, нотаріусом в постанові було зазначено про неможливість видачі дублікату на підставі фотокопії, оскільки за таких умов не можна застосувати форму № 75.

З урахуванням вказаного, встановивши, що оригінал договору, щодо якого позивач звернувся із заявою про видачу дублікату, було вилучено і він не перебуває за місцем зберігання та у розпорядженні нотаріуса Коптєлової O. P., суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про правомірність дій нотаріуса, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості видачі дублікату з фотокопії документу, а не з оригіналу.

Доводи заявника про те, що судами попередніх інстанцій не було досліджено змісту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії не можуть бути прийняті судом, адже з тексту постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 21 жовтня 2015 року № 117/02-31 вбачається, що нотаріус Коптєлова О . Р . аргументувала свою відмову у видачі дубліката договору саме відсутністю оригіналу, і ці аргументи були досліджені судом першої та апеляційної інстанції. Так, нотаріусом було правомірно відмовлено у видачі дубліката договору, зважаючи на відсутність оригінала договору у місці його зберігання і неможливості видачі дубліката на підставі фотокопії договору та вказівки на дублікаті "Примірник зберігається у справах".

З указаного вбачається, що доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і на законність судових рішень не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 22 лютого 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян