розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова, у складі судді Філатової Л. Б., від 18 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області, у складі колегії суддів: Острянського В. І., Мамонової О. Є., Зіньковець О. О., від 28 листопада 2016 року.

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява ПАТ "Укрсоцбанк" мотивована тим, що 21 травня 2008 року між ОСОБА_1 та банком було укладено кредитний договір № МRTG-000000013021, за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти у сумі 48 300, 00 доларів США зі сплатою 10,9 % річних з кінцевим терміном повернення 21 травня 2028 року.

ОСОБА_1 припинив виконувати зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків, у зв`язку з чим, станом на 21 жовтня 2015 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 42 417, 75 доларів США, за відсотками - 5 413, 79 доларів США, пеня за несвоєчасне поверненя кредиту - 487, 87 доларів США, пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 1 499, 81 доларів США.

Також 21 травня 2008 року, на забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № МRTG-000000013021/Р, за умовами якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 умов щодо сплати суми кредиту, відсотків, інших платежів у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту.

Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ "Укрсоцбанк" просило суд стягнути у солідарному порядку із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту № МRTG-000000013021 у розмірі 49 819, 22 доларів США, що станом на 21 жовтня 2015 року за курсом НБУ еквівалентно 1 095 471, 19 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2016 року, з урахуванням ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 серпня 2016 року про виправлення описки, частково задоволено позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк". Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитом і відсотками за договором кредиту № МRTG-000000013021 у розмірі 47831, 54 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день постановлення судового рішення дорівнює 1 186 565, 48 грн, суму заборгованості по пені - 1 000, 00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що боржник, отримавши від банку кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов`язання, що призвело до утворення заборгованості. Враховуючи те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, останній має нести цивільно-правову відповідальність, а поручитель повинен нести цивільно-правову відповідальність за порушення боржником взятих на себе зобов`язань.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив із того, що суд правильно визначився з правовідносинами, які виникли між сторонами, та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог банку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У грудні 2016 року ОСОБА_1 подано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2016 року, а справу передати на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги обґрунтовано тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Ухвалюючи рішення у справі, місцевий суд дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог банку. Висновок про доведеність позовних вимог є помилковим.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Статтею 383 ЦПК України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) (далі - ЦПК України (1618-15) ), який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до пункту 4 Перехідних положень ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 751/10084/15-ц (провадження № 61-18916св18) було призначено повторний автоматизований розподіл.

Справу розподілено судді-доповідачу.

04 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2016 року призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Відзиву на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 травня 2008 року між ТОВ "УніКредит Банк" було укладено договір іпотечного кредиту № МRTG-000000013021, за умовами якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти у розмірі 48 300, 00 доларів США зі сплатою 10,9 % річних з кінцевим терміном повернення 21 травня 2028 року (т.1, а.с. 5-8, 54).

На забезпечення виконання зобов`язань за договором іпотечного кредиту № МRTG-000000013021 між ОСОБА_1, ТОВ "УніКредит Банк" та ОСОБА_2 21 травня 2008 року було укладено договір поруки № МRTG-000000013021/Р, за умовами якого ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 умов щодо сплати суми кредиту, відсотків, інших платежів у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту (т.1, а.с. 9).

Встановлено, що ПАТ "Укрсоцбанк" є правонаступником ТзОВ "УніКредит Банк" (т.1, а.с. 18-22, 61-81, 105).

09 січня 2014 року між ПАТ "Укрсоцбанк" і ОСОБА_1 було укладено угоду про внесення змін та доповнень № Р1 до договору про іпотечний кредит № МRTG-000000013021 від 21 травня 2008 року (т.1, а.с. 82-83).

Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованості позичальника, станом на 21 жовтня 2015 року вона становить 49 819, 22 доларів США, що в еквіваленті згідно з курсом НБУ станом на 21 жовтня 2015 року складає 1 095 471, 19 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 42 417, 75 доларів США (932 720, 81 грн); заборгованість за відсотками - 5 413, 79 доларів США (119 043, 45 грн); пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 487, 87 доларів США (10 727, 65 грн); пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 1 499, 81 доларів США (32 979, 28 грн) (т.1, а.с. 10-13).

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 січня 2016 року у даній справі було призначено судово-економічну експертизу, виконання якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи було поставлено наступні питання:

Чи відповідає розмір заборгованості визначений ПАТ "Укрсоцбанк" по тілу кредиту умовам договору кредиту № МRTG-000000013021 від 21 травня 2008 року укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 та додатком до договору № 1, який є невід`ємною частиною договору?

Чи відповідає розмір заборгованості визначений ПАТ "Укрсоцбанк" по відсоткам та пені умовам договору кредиту № МRTG-000000013021 від 21 травня 2008 року укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 та додатком до договору № 1, який є невід`ємною частиною договору?

Чи можливо визначити дійсний розмір заборгованості по тілу кредиту, по відсоткам та пені з урахуванням умов договору кредиту № МRTG-000000013021 від 21 травня 2008 року укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 та додатком до договору № 1, який є невід`ємною частиною договору?

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 квітня 2016 року частково задоволено клопотання судового експерта Бугаєнко О. Д. про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи, направлено для проведення експертизи, призначеної ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 січня 2016 року матеріали справи з наданими додатковими матеріалами, витребуваними експертом.

Відповідно до висновку експерта Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 529-531/16-24 від 09 червня 2016 року:

по першому питанню:

В межах наданих на дослідження документів, відсутні підстави вважати, що наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості визначений ПАТ "Укрсоцбанк" по тілу кредиту відповідає умовам договору кредиту № МRTG-000000013021 від 21 травня 2008 року укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 та додатком до договору № 1, який є невід`ємною частиною договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором.

У дослідницькій частині вказаної експертизи (по першому питанню) вказано, що співставленням даних розрахунку заборгованості визначених ПАТ "Укрсоцбанк" по тілу кредиту за договором кредиту № МRTG-000000013021 від 21 травня 2008 року укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1, з даними виписок по рахункам № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_2 не встановлено розбіжності по сумі заборгованості за тілом кредиту (т.2, а.с. 16).

по другому питанню:

В межах наданих на дослідження документів, відсутні підстави вважати, що наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості визначений ПАТ "Укрсоцбанк" по відсоткам та пені відповідає умовам договору кредиту № МRTG-000000013021 від 21 травня 2008 року укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 та додатком до договору № 1, який є невід`ємною частиною договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором.

по третьому питанню:

В межах наданих на дослідження документів не видається за можливе провести детальний розрахунок заборгованості станом на 21 жовтня 2015 року, з визначенням загального розміру заборгованості по тілу кредиту, відсоткам та пені за договором кредиту № МRTG-000000013021 від 21 травня 2008 року укладеного між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 та додатком до договору № 1.

Судом встановлено, що наданий банком розрахунок заборгованості у частині визначення сум заборгованості за кредитом - 42 417, 75 доларів США і заборгованості за відсотками - 5 413, 79 доларів США підтверджується дослідженими доказами (т.1, а.с. 54, 105-253) і не спростовується висновком експерта № 529-531/16-24 від 09 червня 2016 року, який взагалі не містить розрахунку заборгованості за договором кредиту № МRTG-000000013021 від 21 травня 2008 року, як і не містить висновку про відсутність такої заборгованості.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з положеннями статті 57 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Крім того, за змістом частини першої статті 58 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Аналогічні положення містить стаття 81 чинного ЦПК України (1618-15) .

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до положень статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог банку, оскільки боржник, отримавши від банку кошти у кредит, свої зобов`язання по поверненню кредиту і сплаті процентів за користування грошима належним чином не виконав.

З урахуванням вищенаведених обставин, судами правильно застосовано при вирішенні даного спору норми матеріального права, зокрема статті 526 ЦК України, у відповідності до вимог якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) .

Відповідно до статті 554 ЦК України поручитель має нести цивільно-правову відповідальність за порушення кредитором взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим суди обґрунтовано встановили наявність правових підстав для стягнення кредитної заборгованості із позичальника та поручителя.

Розрахунків, наданих банком, відповідачі не спростували.

Суд першої інстанції виконав вимоги статті 212 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, щодо оцінки доказів і статті 213 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Апеляційний суд відповідно до вимог статті 303 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 402, 409, 410, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий	В. С. Висоцька

Судді	А. І. Грушицький

	І. В. Литвиненко

	В. В. Сердюк

	І. М. Фаловська